11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту

Товарний ринок – агрегат, що визначає суму мікроек. ринків усіх кінцевих товарів і послуг (ринок благ).

Суб’єкти товарного ринку – всі 4 суб’єкти макроек. аналізу (спож. сектор, підприємн. с., держава, закордон).

Інфраструктура – магазини роздрібної торгівлі, ярмарки, товарні біржі.

Компоненти:

1) Ціновий чинник – заг. рівень цін, що визначається співвідношенням ном. і реал. ВВП: Р = Ір = ВВПном./ВВПреал.

2) Кількісний чинник – реальний обсяг виробництва (реал. дохід)

3) Сукупний попит

4) Сук. пропозиція

Сук. попит – реал. обсяг в-ва (У) вітчизняних товарів та послуг, що споживачі (домогосп-ва, фірми, держава, нерезиденти) готові придбати при різних рівнях цін (P).

Структура сук. попиту: AD = C + I + G + Xn

Сук. попит суспільства АD скл-ся зі:

1) споживчий попит,

2) підприємницький попит,

3) державний попит,

4) попит на обсяг чистого експорту, як різниця між попитом іноземних споживачів вітчизняної (внутр.) продукції і попитом вітчизняних споживачів на закордонну (імпортну) продукцію.

Y_AD = a – bP

Мінус вказує на зворотну залежність між заг. рівнем цін і сук. обсягом попиту.

Крива сук. попиту:

Зворотня залежність між У_AD і Р пояснюється трьома ефектами (е. багатства, проц. чтавки, імпортних закупівель). Дія

цих ефектів представляє вплив цінового чинника. Вони пояснюють чому при зміні Р змінюється У_AD.

Цінові чинники сук. попиту:

1) Ефект багатства (е. реальних касових залишків). Домогосп-ва тримають пев­ну частку активів у вигляді готівки, грошей на пот. рахунках та фін. активів з фіксованими доходами (напр., облігацій). Запас грошей є багатством, оскільки гроші мають певну купівельну спроможність. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реал. касових залишків (М/Р). Підвищення цін від Р₁ до Р₂ зменшує багатство, тому що купівельна спроможність запасу грошей зменшується. Споживачі починають почувати себе біднішими і скорочують свої закупівлі. Крім того, підвищення цін призводить до підвищення проц. ставок:

Із зростанням проц. ставок вартість облігацій падає: ВР↓= ВУ_const / r↑ *100%, де ВР – вартість облігацій, ВУ – доход від облігацій (фіксований).

Усвідомивши, що їхнє багатство зменшилось, люди починають більше заощаджувати і менше витрачати. Обсяг сукупного попиту скорочується від У₁ до У₂ (ч/з збільш. проц. ставки).

2) Ефект процентної ставки. Якщо заг. рівень цін зростає від Р₁ до Р₂, то продаж і купівля попередньої кількості товарів вимагають більшої кількості грошей. Попит на гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей це веде до зростання процентних ставок. Підвищення процентних ставок скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується від У₁ до У₂.

3) Ефект імпортних закупівель. Підвищення рівня внутрішніх цін від Р₁ до Р₂ на нац. ринку при незмінних світових цінах зменшує зовн. і внутр. попит на вітчизняні товари. Внутрішній попит на імпортні товари, навпаки, збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за іноземні. Чистий експорт, су­купний доход і сукупний попит таким чином скорочуються. Тобто обсяг сук. попиту скорочується від У₁ до У₂.

Нецінові чинники сук. попиту: рух праворуч – збільщ., рух ліворуч – зменш.

Неціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки - раптові зміни умов заг. рівноваги на внутр. ринках, викликані заходами ек. політики, незалежними діями ек. агентів, зовн.-ек., політ. та прир. чинниками, що впливають на обсяги споживання, інвестицій, держ. видатків або на обсяг чистого експорту країни.

AD = C + I + G +Xn

4 групи нецінових чинників:

1. С - зміни в спож. попиті – можуть бути викликані змінами в добробуті споживачів, інфляційні очікування споживачів, рівень споживчої заборгованості, рівень особистого оподаткування.

2. І - зміни в інвестиц. попиті - зміни в процентній ставці, зміни очікуваної норми чистого прибутку від інвестицій, зміни рівня оподаткування підприємств, зміни в технологіях, наявність надлишкових виробничих потужностей.

3. G - зміни в держ. попиті – пов’язано із фазою ділового циклу (див. рис. 1) - залежать від особливостей ек. політики в той або інший момент часу (стимулюючі чи обмежуючі заходи).

4. Xn - зміни в попиті на обсг чистого експорту - залежать від нац. доходу в країнах, які є торгів. партнерами, від зміни валових курсів, і від того, що може впливати на потоки експорту/імпорту.