- •1. Макроекономіка. Предмет і особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу
- •2. Збалансованість ек. Кругообігу, як передумова рівноваги ек-ки
- •3. Система нац. Рахунків; порівняння з системою балансів народного господарства
- •4.Особливості обчислення ввп як показника снр. Показник валового національного продукту (внп). Показник валового національного використовуваного доходу (внвд)
- •5. Методи обчислення ввп
- •6. Показники системи національних рахунків, що розраховують на основі ввп
- •7. Заг. Рівень цін. Номінальний і реальний обсяг вир-ва. Використання індексів для аналізу динаміки заг. Рівня цін. Порівняльний аналіз індексів.
- •8. Рівень зайнятості населення і його показники. Потенційний і фактичний обсяг виробництва
- •9.Ринок праці та його моделі.
- •11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту
- •12. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага товарного ринку. Механізм дії ефекта Храповика
- •13. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги
- •14. Кейнсіанське трактування макроекономічної рівноваги
- •16. Розмір, структура і регулювання грошової пропозиції. Агрегати грошової маси в Україні
- •17. Попит на гроші і його різновиди. Пастка ліквідності
- •18. Теорія портфельного вибору
- •19. Теорія переваг ліквідності
- •20. Рівновага грошового ринку та чинники, що її визначають
- •21. Інфляція: умови виникнення. Типологія інфляції. Вимірювання інфляції
- •22. Інфляція попиту
- •23. Інфляція витрат
- •24. Інфляційна спіраль
- •26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекономіки
- •27. Наслідки інфляції
- •28. Антиінфляційне регулювання
- •29. Формування доходів домогосподарств
- •30. Розподіл сук. Доходу сусп-ва. Показники вимірювання нерівності розподілу доходу. Крива Лоренца
- •31. Взаємо зв'язок доходу, споживання і заощаджень. Функції заощаджень і споживання та їх аналіз
- •32. Інвестиції. Чинники, що визначають динаміку інвестицій
- •33. Інвестиційна ф-ія: кейнсіанський підхід
- •34. Інвестиційна функція: класичний підхід
- •35. Макроек. Рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнс. Хрест. Сутність інфляц. Та дефляц. Розривів. Мультиплікатор інвестицій
- •36. Подвійна рівновага товарного і грошового ринку
- •37. Роль держави в економічному кругообігу
- •38. Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподатковування та її ефективність. Крива Лаффера
- •39. Види бюджетно-податкової політики. Вплив податків на доходи бюджету.
- •40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики. Сутність ефекту витіснення
- •41. Фіскальна політика в моделях аd-as і «доходи-витрати»
- •42. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування
- •43. Державний борг: причини виникнення та збільшення; обслуговування; вплив на економіку
- •44. Монетарна політика: цілі та види
- •46. Об'єкти регулювання монетарної політики
- •47. Монетарна політика в основних макроекономічних моделях
- •48. Переваги та недоліки монетарної політики
- •49. Відкрита економіка. Платіжний баланс. Основне рівняння платіжного балансу
- •50. Валютний курс: сутність та типологія
- •51. Модель Манделла-Флемінга – модель малої відкритої економіки
- •52. Макроек. Політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу
- •53. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу
- •54.Економічне зростання, його вимірювання і типологія. Чинники економічного зростання
- •55Неокласичні моделі економічного зростання. Модель Солоу.
- •56. Кейнсіанські моделі економічного зростання. Принцип акселератора. Моделі Харрода, Домара.
24. Інфляційна спіраль
Інфляційна спіраль – певне об’єднання інфляції попиту та інфляції витрат.
Підвищення AD1 до AD2 призводить до зростання заг.рівня цін від Р1 до Р2, що робить доходи робітників відносно меншими в реальному вимірі. Робітники вимагають підвищення з/п пропорційно зростанню заг.рівня цін, що призводить до зменшення рівня пропозиції внаслідок підвищення ціни ресурси, внаслідок чого AS1 переміщується в AS2.
Незадоволення робітників (споживачів) не гаситься, воно тільки поглиблюється, внаслідок чого ціни знову підвищуються (внаслідок зменшення сукупної пропозиції).
25.Стагфляція. Аналіз кривої Філіпса
Стагфляція - зростання цін, що супроводжується скороченням зайнятості і реального обсягу виробництва.
Існує 2 форми порушення макроек. рівноваги: інфляція та безробіття. Інфляція характерна для підйому (перегріву) економіки, безробіття – для спаду.
Інфляція та безробіття пов’язані між собою. Цей взаємозв*язок досліджував Філіпс. Дослідження ґрунтувалося на аналізі щорічної зміни з/п (номінальної) у взаємозв*язку зі зміною безробіття. Висновок: при безробітті на рівні 4,5% рівень з/п залишається незмінним, а при скороченні до 4% відбувається річне зростання з/п на 0,5%.
Аналіз кривої Філіпса: т.N відповідає Пn та Рn. Вище т.N безробіття менше природного, що хар-но для екон.буму, але перегрів економіки призводить до значної інфляції. Відрізок кривої Філіпса, обмежений т.А і т.N, хар-ний для екон. спаду, що хар-ся зростанням безробіття і зменшенням темпу інфляції, яка породжена зменшенням сукупного попиту. Нижче т.А(де темп інфляції=0) має місце дефляція, що супроводжується високим рівнем безробіття. Така ситуація хар-на для глибокої депресії в економіці. Крім зростання з/п значний вплив на формування рівня інфляції мають інфляційні очікування. При побудові кривої лежить припущення, що рівень цін фіксований, інфляційні очікування відсутні. Якщо інфляційні очікування мають місце,то крива переміщується праворуч, при збільшенні, та ліворуч – при зменшенні інфляційних очікувань.
26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекономіки
Стагфляція – стан у макроек-ці, коли зростання цін супроводж-ся скороченням зайнятості та зменшенням реал. обсягу в-ва. Причини стагфляції по-різному трактують кейнсіанці, монетаристи і прихильники школи рац. очікувань.
Кейнсіанці:
Крива Філіпса правильно відбиває співвідношення між інфляцією і безр-тям упродовж ділового циклу, а порушення цієї закон-ті може бути рез-том збігу несприятл. обставин, а саме шоків пропозиції і шоків попиту.
Так стагфляцію 70-х рр. спровокували такі шоки (причини): 1) підвищення цін на нафту на світ. ринку в 4 рази; 2) подорожчання зерна та ін. с/г продукції на світ. ринку і на внутр. ринках у зв. із неврожаєм і великими закупівлями зерна Рад. союзом; 3) девальвація долара і ін. світ. валют; 4) перехід від фіксованого до гнучкого курсоутворення; 5) перехід на поч. 70-х рр. від пол-ки «заморожування» цін і з/п до їхньої лібералізації; 6) інфляц. очік-ня.
В моделі товар. ринку АD-AS стагфляція ілюструється переміщенням кривої сук. Пр ліворуч (зменш-с) і, як насл., підвищ-ся заг. рівень цін.
Монетаристи:
Альтернат. зв'язок між І. та Б. існує лише в кор/стр. періоді. В довгостр. періоді залежності немає – крива вироджується у вертикальну лінію.
Якщо в кор/стр. періоді ек-ка функціонує на прир. р. безр-тя та низькому р. і-ції, то спроби уряду знизити р. безр-тя нижче прир-го шляхом стимулювання сукупного попиту (G↑) призводять до підвищення і-ції. Як насл., у роб-ків-споживачів і підприємців з’являються інфляц. очік-ня. Рез-том цього буде зростання з/п та ін. доходів - для роб-ків, підвищення витрат на од. продукції - для підприємців. Нова рівновага вст-ся при тому самому прир. р. безр-тя, але при більш високому темпі і-ції.
В довгостр. періоді немає прямого взаємозв’язку між темпом і-ції та безробіттям, бо існують так зв. адаптивні інфляц. очік-ня – пристосування до поточної і-ції.
Теорія рац. очікувань:
Згідно цієї теорії крива Філіпса – вертикальна за будь-яких умов – залежності між рівнями і-ції та безр-тя немає. Домогосп-ва і фірми прогнозують заходи уряду регулювання ек-ки і протидіють їм (інфляц. очік-ня).
Нехай передбачається грош. експансія центр. банку – збільш. Пр грошей призведе до зменш. % ставки, що активізує інвестиц. процеси, за рах. чого збільшиться сук. П, що призведе до збільш. заг. рівня цін.
Очікування і-ції і скорочення безр-тя можуть нейтралізуватися вимогами профспілок щодо підвищення з/п, що в св. чергу змушує підпр-ців підвищувати ціни на свою продукцію. Скорочення безр-тя не відб-ся, тому що між і-цією і безр-тям не має взаємного зв’язку ні в кор/стр., ні в довгостр. періоді --- крива Філіпса набуває вертик. вигляду.