Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Узагальнюючі показники функціонування національної економіки за певний період формують систему національних рахунків (СНР) – с-ма взаємопов’язаних показників і класифікацій, що використовуються для опису й аналізу узагальнюючих результатів і аспектів економ. розвитку на макрорівні.

СНР сформульована в категоріях і термінах ринкової економіки, її концепції і визначення передбачають, що економіка, описана з її допомогою, функціонує на основі дії ринкових механізмів і інститутів.

У плановій економіці переважала система балансів народного господарства (СБНГ). Вона ґрунтувалася на марксистській методології підрахунку показників і носила витратний характер.

Відповідно до цієї концепції, валовий суспільний продукт, чистий суспільний продукт, кінцевий суспільний продукт, національний доход, як основні макроекономічні показники СБНГ, створювалися лише виробничою сферою. А продукт, вироблений нематеріальними галузями економіки, не брався до розрахунку.

Вилучення послуг із сфери економічного виробництва в радянській статистиці відбивало низький рівень економічного розвитку, недорозвинену сферу послуг, а також те, що пріоритетом економічної політики було проголошено розвиток матеріального виробництва.

Баланс народного господарства за 1923-24 р., розроблений у СРСР під керівництвом П.І. Попова й опублікований у 1926 році, був визнаний одним із перших у світі офіційних розрахунків макроекономічних показників.

Знадобилася ще чверть століття, поки аналогічні макроекономічні розробки з'явилися в таких країнах як США, Англія, Голландія й ін. Але ці розрахунки були проведені вже у формі Системи національних рахунків (СНР), що зародилася на основі удосконалення методології розробки БНГ.

Відомі три історичних етапи розвитку систем макроекономічних показників:

З травня 1992 року Указом Президента в Україні також упроваджується СНР, тобто статистика й облік переходять на міжнародні стандарти.

Однієї з найважливіших особливостей СНР є її всеохоплюючий характер.

Це означає, що СНР містить упорядковану інформацію про:

1. усіх господарюючих суб'єктів, що беруть участь в економічному процесі: юридичні особи (підприємства, корпорації, банки, страхові компанії, органи державного регулювання) і домогосподарства;

2. всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом і перерозподілом доходів, накопиченням активів й інших аспектів економічного процесу;

3. всі економічні активи й пасиви, що формують національне багатство (основні фонди, матеріальні оборотні кошти, монетарне золото й інші фінансові активи, вартість землі і корисних копалин і т.п.).

Слід також зауважити, що в СНР доход охоплює результати всіх видів виробничої діяльності у визначений проміжок часу, передусім, за рік. Річ, створену в попередньому році, але не продану в поточному, не включають у доход цього року.

В доход в СНР не включають:

• перепродаж речей, незалежно від року виробництва, також до доходу не входить;

• послуги фінансових посередників, біржових операцій з цінними паперами, оскільки тут не відбувається збільшення національного продукту, а має місце лише зміна форм власності;

• діяльність із виробництва товарів і послуг для власного споживання, які не набувають грошової форми, домашнє господарство, виготовлення їжі, предметів господарського вжитку.

СНР обчислює обсяг виробництва країни за ринковою методологією, охоплює всі платні послуги і виключає подвійний рахунок (ситуації, коли одна й та ж сама операція може бути врахована двічі).

Щоб уникнути подвійного рахунку в СНР вирізняють наступні поняття:

• проміжна продукція – це товари і послуги, що купуються з метою подальшої переробки, обробки або для перепродажу;

• кінцева продукція – товари і послуги, що купуються з метою кінцевого споживання, не для подальшої переробки чи продажу;

• додана вартість фірми – вартість, що створена в процесі виробництва на певному підприємстві і охоплює реальний вклад підприємства у створення вартості конкретного продукту, не включає вартості проміжних товарів і послуг, що були придбані фірмою і використані в процесі виробництва.

Основний показник обсягу виробництва для України – валовий внутрішній продукт – ВВП. Наприклад для США і Японії це ВНП.

ВВП – сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого вир-цтва товарів і послуг вироблених за певний період (як правило за 1 рік) на економ.території країни

Економічна територія країни – територія, що адміністрат. управляється урядом даної країни та в межах якої особи,товари,гроші можуть вільно переміщуватись.

На відміну від географічної території, вона не охоплює територіальні одиниці інших країн (посольства, консульства, військові бази), але містить такі одиниці, які розташовані на території інших країн.

В цілому фізичну або юридичну особу вважають резидентом тієї економіки, з якою вона пов'язана тісніше, ніж з будь-якою іншою, або ж тієї економіки, де міститься центр їхніх інтересів:

• для підприємств (фірм) – центр інтересів знаходиться на території тієї країни, де вони здійснюють свою діяльність (навіть якщо вони перебувають у власності іноземців);

• для фізичних осіб – резидентами вважаються всі ті, хто працює і проживає на території країни протягом року або більше, незалежно від громадянства та національності;

• органи державного управління є резидентами своєї країни навіть у тих випадках, коли розглядається діяльність, що здійснюється за кордоном (наприклад, посольства іноземних держав і громадяни тієї ж країни, що працюють у них, є резидентами своєї економіки).

Щоб визначити доходи, що одержують резиденти даної країни у зв'язку з їхньою участю у виробництві ВВП даної країни і частково у зв'язку з їхньою участю у виробництві ВВП інших країн, необхідно розрахувати показник валового національного продукту (ВНП, GNP) або валового національного доходу (ВНД).

+ 1 - 2 = ВНП (ВНД)

сальдо первинних доходів

1 – доходи, отримані резидентами із-за кордону у зв'язку з їхньою участю у виробництві ВВП інших країн (оплата праці, проценти, дивіденди).

2 – доходи, сплачені резидентам інших країн за участь у виробництві ВВП даної країни (оплата праці, проценти, дивіденди).

Для України різниця між показниками ВВП і ВНП незначна й знаходиться в межах від одного до декількох відсотків.

Первинні доходи не містять доходів, отриманих з-за кордону в порядку перерозподілу (наприклад, подарунки, гуманітарна допомога тощо). Якщо ці доходи (трансферти) додати до ВНП і відняти аналогічні доходи, сплачені за кордон, отримуємо валовий національний використовуваний доход (ВНВД):

Характ. рисою с-ми був поділ сусп.. вир-цтва на 2 нерівнозначні сфери, матер.вир-цтво та нема тер. вир-цтво

ВВП відрізн. від ВНП на сальдо первинних доходів яке може бути як додатнім так і від’ємним. У країні що розвив. ВВП як правило перевищ. ВНП, тому що цим країнам доводиться сплачувати розвинутим країнам великі відсотки за зовн. позики, однак якщо країна не залежить від зовн. позик. то ВНП таких країн буде більш. ВВП, адже велика к-сть громадян працює за межами даної країни