- •1. Макроекономіка. Предмет і особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу
- •2. Збалансованість ек. Кругообігу, як передумова рівноваги ек-ки
- •3. Система нац. Рахунків; порівняння з системою балансів народного господарства
- •4.Особливості обчислення ввп як показника снр. Показник валового національного продукту (внп). Показник валового національного використовуваного доходу (внвд)
- •5. Методи обчислення ввп
- •6. Показники системи національних рахунків, що розраховують на основі ввп
- •7. Заг. Рівень цін. Номінальний і реальний обсяг вир-ва. Використання індексів для аналізу динаміки заг. Рівня цін. Порівняльний аналіз індексів.
- •8. Рівень зайнятості населення і його показники. Потенційний і фактичний обсяг виробництва
- •9.Ринок праці та його моделі.
- •11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту
- •12. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага товарного ринку. Механізм дії ефекта Храповика
- •13. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги
- •14. Кейнсіанське трактування макроекономічної рівноваги
- •16. Розмір, структура і регулювання грошової пропозиції. Агрегати грошової маси в Україні
- •17. Попит на гроші і його різновиди. Пастка ліквідності
- •18. Теорія портфельного вибору
- •19. Теорія переваг ліквідності
- •20. Рівновага грошового ринку та чинники, що її визначають
- •21. Інфляція: умови виникнення. Типологія інфляції. Вимірювання інфляції
- •22. Інфляція попиту
- •23. Інфляція витрат
- •24. Інфляційна спіраль
- •26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекономіки
- •27. Наслідки інфляції
- •28. Антиінфляційне регулювання
- •29. Формування доходів домогосподарств
- •30. Розподіл сук. Доходу сусп-ва. Показники вимірювання нерівності розподілу доходу. Крива Лоренца
- •31. Взаємо зв'язок доходу, споживання і заощаджень. Функції заощаджень і споживання та їх аналіз
- •32. Інвестиції. Чинники, що визначають динаміку інвестицій
- •33. Інвестиційна ф-ія: кейнсіанський підхід
- •34. Інвестиційна функція: класичний підхід
- •35. Макроек. Рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнс. Хрест. Сутність інфляц. Та дефляц. Розривів. Мультиплікатор інвестицій
- •36. Подвійна рівновага товарного і грошового ринку
- •37. Роль держави в економічному кругообігу
- •38. Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподатковування та її ефективність. Крива Лаффера
- •39. Види бюджетно-податкової політики. Вплив податків на доходи бюджету.
- •40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики. Сутність ефекту витіснення
- •41. Фіскальна політика в моделях аd-as і «доходи-витрати»
- •42. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування
- •43. Державний борг: причини виникнення та збільшення; обслуговування; вплив на економіку
- •44. Монетарна політика: цілі та види
- •46. Об'єкти регулювання монетарної політики
- •47. Монетарна політика в основних макроекономічних моделях
- •48. Переваги та недоліки монетарної політики
- •49. Відкрита економіка. Платіжний баланс. Основне рівняння платіжного балансу
- •50. Валютний курс: сутність та типологія
- •51. Модель Манделла-Флемінга – модель малої відкритої економіки
- •52. Макроек. Політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу
- •53. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу
- •54.Економічне зростання, його вимірювання і типологія. Чинники економічного зростання
- •55Неокласичні моделі економічного зростання. Модель Солоу.
- •56. Кейнсіанські моделі економічного зростання. Принцип акселератора. Моделі Харрода, Домара.
39. Види бюджетно-податкової політики. Вплив податків на доходи бюджету.
Фіскальна (податково–бюджетна) політика – заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни держ.видатків, системи оподаткування та підходів до формування держ.бюджету вцілому.
Види фіскальної політики:
1) стимулююча (експансіоністська) – фіскальна політика, що охоплює збільшення держ.видатків та скорочення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці в період циклічного спаду.
2) обмежувальна (рестрикційна) – застосовується для стабілізації економіки в умовах інфляційного надлишкового сукупного попиту, який виникає внаслідок циклічного підйому. В основі – скорочення держ.видатків і збільшення податків.
3) дискреційна – система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в держ.видатках, податках і сальдо держ.бюджету. В період ек.спаду для стимулювання ек-ки уряд цілеспрямовано створює дефіцит держ. бюджету, збільшуючи держ.в-ти або(і) знижує податки, а в період підйому – цілеспрям. створює бюдж. надлишок.
4) недискреційна – бюдж. дефіцит і бюдж. надлишок виникають автоматично внасл. дії автоматичних (вбудованих) стабілізаторів ек-ки – механізми, які дозволяють зменшити циклічні коливання в ек-ці без проведення спец. ек. пол-ки. До числа вбудованих стабілізаторів належать: податк. надх-ня, трансфертні платежі.
Податки - це частина доходу, що сплачується фірмами та домогосп-ми у розмірі, встановленому законом. У вузькому понятті до податків належать фіскальні вилучення, що утворюють доход держ.бюджету. В широкому понятті під податками розуміють всі фіскальні вилучення, встановлені державою, в тому числі відрахування до цільових позабюджетних фондів (наприклад, внески до держ.пенсійного фонду).
Податки впливають на економіку через використовуваний доход екон.агентів та зміну відносних цін. В цілому зниження податків стимулює зростання приватних витрат і сукупної пропозиції. Зростання податків, навпаки, призводить до їхнього скорочення.
|
Залежність доходів держави від рівня податків неоднозначна. Удовгостроковому періоді вона описується так званою "кривою Лафера"
У відповідності із залежністю, яку описує ця крива, обсяг податкових надходжень залежить від середньої ставки податку і величини доходу (ВВП). Якщо ставка оподаткування дорівнює нулеві, то держава не отримує податків. Підвищення ставки податку від 0% до певного рівня супроводжується збільшенням податкових надходжень до бюджету. Але подальше збільшення податкового навантаження шляхом підвищення сумарної ставки податків пригнічує виробництво і викликає скорочення сукупних доходів і витрат - джерела податків, або податкової бази.
40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики. Сутність ефекту витіснення
Проведення активної фіскальної політики ускладнюється труднощами макроек. прогнозування, які виникають внаслідок недосконалості ек. інформації, мінливості ек. очікувань.
1.Лаг ф.п.- займає 1,5-2 роки. Достатньо тривалий проміжок часу,бо передбачає досить тривале обговорення на законодавчому рівні, і виходячи з цього висновок – для подолання довгострокової спадів ф.п. викор. недоцільно.
2.Для дискриційної ф. п.перешкодою є ефект хроповика.
3.Складності політичного характеру:
- стабілізаційна ф-я держ. не завжди є першочерговою для політики;
- можуть мати місце різнонаправлені дії центральних і місцевих органів влади;
- політично більш вигідною є стимулююча ф.п., тому стримуюча проводиться дуже рідко;
- правлячі кола держ. використ. ф.п. в своїх інтересах.
4.Може проявляти себе ефект витіснення – це скорочення приватних інвестицій, при збільшенні держ. витрат і скорочення податків.
- зростання держ. витрат і скорочення податків призводить до держ. дефіциту;
- для покриття бюджет. дефіциту уряд вдається до внутрішніх позик на фінансовому ринку;
- через проблеми держ. дефіциту активізується попит на гр. ринку, як наслідок збільшення процентної ставки;
- підвищення процентної ставки робить невигідними частину інвестиційних процесів, бо зменшується очікуваний прибуток від інвестицій і ресурси економ. переключаються і витісняються з інвестиційного ринку на ринок держ . запозичень.
5.Можлива інфляційна реакція сукуп. пропозиції у відповідь на стимул. ф.п.
6.Негативний ефект чистого експорту:
- зростає бюджет. дефіцит, зростає процентна ставка;
- висока процентна ставка є привабливою для іноземного капіталу;
- притік іноземного капіталу сприяє зростанню курсу нац. валюти симулює M, скорочує X;
- як наслідок скорочення чистого експорту викликає скорочення сукупного попиту (ВВП зменшується).
Щоб забезпечити певну стабільність фіскальної політики і зменшити вплив політичного бізнес-циклу та некомпетентних рішень на її проведення економісти пропонують дотримуватися так званого “твердого” курсу фіскальної політики відповідно до правила збалансованого бюджету, тобто держ. бюджет може збалансовуватися щорічно або в довгостр. перспективі, але і це має свої нюанси:
щорічне балансування держ. бюджету зменшує можливість автоматичної стабілізації економіки і призводить до частих коливань податкових ставок, які зменшують інвестиційну активність, тому ефективнішим вважається балансування на циклічний або на функціональній основі, тобто ек. стабільність підтримується завдяки дій автоматичних стабілізаторів, а також за допомогою так зв. “згладжування податків“- утримання податків на постійному рівні.