48. Переваги та недоліки монетарної політики

Переваги монетарної політики:

1. Оперативність та гнучкість монетарного впливу на економіку, оскільки лаг становить від півроку до півтора року.

2. Автономність центрального банку та порівняно незначний політичний тиск на монетарну владу з боку парламенту і уряду.

3. відповідає ринковій природі економіки;

4. найбільш результативна у вирішенні питання підтримки цін, стабілізації їх рівня;

Недоліки:

1. В умовах глибокої депресії і соціального песимізму зниження норми обов’язкових резервів може не призвести до розширення грошової пропозиції, бо банки прагнуть підтримувати високу ліквідність не поспішаючи збільшувати обсяги кредитування – циклічна асиметрія.

2. Збільшення грошової пропозиції при експансії веде до уповільнення швидкості обігу грошей, чим послаблює політику дешевих грошей.

3. Залежність між процентною ставкою та інвестиційними витратами нелінійна, тому, що для впливу монетарних заходів на зміну обсягу інвестицій процентна ставка повинна змінюватися в широких межах

4. низька ефективність у вирішенні проблеми зайнятості

5. чутливість до впливу зовнішньоекономічних процесів

49. Відкрита економіка. Платіжний баланс. Основне рівняння платіжного балансу

Між національними господарствами відбувається постійний обмін цінностями. Тому вони називаються відкритими економіками.

Відкритою наз. економіка, що експортує більш ніж 1/5 частину свого нац. продукту і залежить від рівноваги на світовому ринку. Взаємозв’язок внутрішньої і світової економіки простежується за такими аспектами:

1. На рівновагу тов. ринку впливають світові ціни

2. На грош. ринку процентна ставка перебуває під впливом процентних ставок великих світових фін. центрів.

3. Має місце широке використання іноз. валюти в міжнар. розрахунках, що позначається на рівновазі всього фін. ринку.

Отже, параметри світової економіки впливають на параметри рівноваги нац. ринку у випадку відкритої економіки.

Види відкритої економіки:

1. Мала (невелика) – зміни цін і процентної ставки не впливають на їхній світовий рівень, але відповідні параметри такої економіки залежать від цих параметрів на світовому ринку, тобто зворотній вплив є.

2. Велика – ціни і процентна ставка, змінюючись, впливають на світові параметри відповідних показників.

Ознакою відкритої економіки є зовнішні ек. потоки, які відіграють надзвичайно важли­ву роль і наділяють нац. госп-ва особливими рисами. Ек. аґенти різних країн продають один одному товари, надають послуги, переказують доходи, дарують, позичають і повертають кошти, інвестують капітали в госп-ва інших країн. Результатом зазначених операцій є міжнародний рух товарів, послуг, доходів і капіталу, який відбивається у платіжному балансі країни.

Розбіжність нац. випуску і внутр. витрат у відкритій економіці виражається формулою, основою якої є осн. макроек. Тотожність, і вже з неї: Xn = Y (C + I + G)

Такого виду рівняння будують на основі платіжного балансу. Платіжний баланс – це систематизований запис операцій між резидентами і нерезидентами даної країни протягом певного проміжку часу (періоду).

Структура. В ПБ відбиваються реальні і фінансові грош. потоки. Рух товарів та послуг, матер. або інших нефін. активів наз. реальними потоками. Рух вимог і зобов’язань, що виникають у зв’язку із рухом реальних цінностей, наз. фін. потоками. Вартісні обсяги реал. потоків відобр-ся на рахунку поточних операцій. Обсяги фін. потоків відобр-ся на рахунку операцій з капіталом та фінансами.

Сукупний доход відкритої економіки дорівнює витратам її агентів на вітчизняні та імпортні товари, а також чистому експорту: Y = C + I + G + Xn.

Cук. витрати ВЕ, на відміну від закритої, можуть перевищувати її доходи, або, навпаки, – можуть бути меншими. Як наслідок, Xn може бути >0 або <0: Xn = Х – М.

Сальдо поточного рахунку врівноважується фін. потоками, тобто нац. заощадженнями та інвестиціями в економіку країни.

Xn = S – I – остаточна тотожність визначає макроек. зв’язок між заощ-ми, інвест-ми і сальдо осн. рахунків платіжного балансу країни. Цю тотожність наз. осн. рівнянням плат. балансу: I – S + Xn = 0.

Часто виникає дефіцит плат. балансу – пасивне сальдо. В такому випадку дефіцит покривається Цбом за рахунок золотовалютних резервів.

При надлишку плат. балансу – ЦБ поповнює свої резерви.

Осн. рівняння пла. балансу з урхуванням зміни золотовал. резервів: I – S + Xn + ∆R = 0, ∆R – зміна золотовал. резервів (офіц. резервів ЦБу).