41. Фіскальна політика в моделях аd-as і «доходи-витрати»
Модель “доходи-витрати”
Спрощуючі передумови:
1) спочатку всі витрати поділяються на споживчі і івестиційні;
2) спочатку розглядається приватна замкнена економіка, тобто G, T, Xn = 0;
3) по мірі розгортання моделі вводять чисті подати, при чому використовують тільки індивідуальні податки, тобто такі, від яких залежить значення прибуткового доходу: Di = Y – T, Di йде на C та S;
4) ціни передбачаються незмінними.
В даній моделі фіскальна політика впливає лише на сукупний попит і на сукупні витрати. Отже, на початковому етапі моделі сукупні витрати становлять AE1. При введенні в модель G лінія АЕ1 переміщується в стан АЕ2. Реальний обсяг виробництва зростає від Y1 доY2 (ефект мультиплікації). Це відстань ∆Y = Y2 – Y1. Зміна результату У є значно більшою (в кілька разів) ніж зміна інструмента G. Спрацьовує ефект мультиплікатора держ. витрат: MULTG = ∆Y/∆G – показує скільки одиниць зміни доходу припадає на одну одиницю зміни держ. витрат.
MULTG = k = 1/(1-MPC) = 1/MPS
Але для здійснення витрат державі необхідно сформувати дохідну частину держ. бюджету за рахунок податків Т, які зменшать АЕ2. Лінія AE2 переміщується в стан AE3, рівноважний обсяг вир-ва зменшиться від Y2 доY3. АЕ3 не повертається у Е1.
Навіть при рівності ∆G і ∆Т лінія АЕ2 не повертається до стану АЕ1 тому, що податковий мультиплікатор є меншим (за абсолютним значенням) мультиплікатора державних витрат. Як наслідок, рівноважний випуст змінюється від Y2 до Y3.
MULTT = ∆Y/∆T = -MPC*k = -MPC/(1-MPC)
Податковий мультиплікатор показує на скільки одиниць скоротиться випуск при збільшенні податків на одиницю. Корегування MULTT на МРС означає, що в результаті підвищення податків скорочується як споживання, так і заощадження. Але у потоці витрат АЕ бере участь тільки споживання С, що залежить від МРС.
MULTG + MULTT = k – k*MPC = k*(1 - MPC) = k*MPS
В результаті сумарної дії двох мультиплікаторів при рівності |∆G| = |∆Т|, приріст доходe виявляється рівним ∆G. Звідси: |∆G|= |∆Т| = |∆Y|.
бюджетний мультиплікатор: MULTb = T/G.
При бюджетному дефіциті, бюдж/ мультиплікатор виявляється <1. При бюджетних надлишках, MULTb >1, збалансований бюджет - MULTb =1.
Модель AD-AS
В основі впливу фіскальної політики – зміна G і Т.
Для аналізу фіскальної політики припустімо, що вона впливає лише на сукупний попит і не впливає на сукупну пропозицію. Нехай унаслідок різкого зменшення інвестиційних видатків національна економіка увійшла у фазу спаду. Крива сукупного попиту перемістилася вліво з АD1 до АD2. Це падіння сукупного попиту супроводжуватиметься згортанням обсягу національного виробництва і виникненням циклічного безробіття.
Під час спаду бюджет стає дефіцитним, бо доходи фізичних і юридичних осіб зменшуються і відповідно скорочуються податкові надходження, а видатки з державного бюджету, наприклад виплати з безробіття, зростають. Для подолання спаду уряд може використати один із трьох основних варіантів фіскальних заходів: 1) збільшити державні видатки; 2) знизити податки або 3) застосувати певну комбінацію першого та другого. Зрозуміло, що стимулювальна фіскальна політика веде до виникнення дефіциту державного бюджету.
Вплив стимулювальної фіскальної політики на національну економіку залежить від обраного способу фінансування дефіциту бюджету. Уряд може фінансувати цей дефіцит створенням грошей та отриманням позик (випуск державних цінних паперів). Якщо уряд фінансує дефіцит бюджету через випуск державних цінних паперів, то збільшення попиту на гроші може призвести до підвищення процентних ставок. Вищі процентні ставки витісняють, тобто зменшують, інвестиційні видатки ділових підприємств та чутливі до процентної ставки споживчі видатки. Це знижує стимулювальний потенціал фіскальної політики.
Фінансування дефіциту бюджету за рахунок створення нових грошей дає змогу уникнути витіснення приватних видатків. Інакше кажучи, створення нових грошей є сильнішим стимулювальним знаряддям порівняно з отриманням позик. Проте створення нових грошей індукує сильніші інфляційні імпульси порівняно з отриманням позик.