- •1. Макроекономіка. Предмет і особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу
- •2. Збалансованість ек. Кругообігу, як передумова рівноваги ек-ки
- •3. Система нац. Рахунків; порівняння з системою балансів народного господарства
- •4.Особливості обчислення ввп як показника снр. Показник валового національного продукту (внп). Показник валового національного використовуваного доходу (внвд)
- •5. Методи обчислення ввп
- •6. Показники системи національних рахунків, що розраховують на основі ввп
- •7. Заг. Рівень цін. Номінальний і реальний обсяг вир-ва. Використання індексів для аналізу динаміки заг. Рівня цін. Порівняльний аналіз індексів.
- •8. Рівень зайнятості населення і його показники. Потенційний і фактичний обсяг виробництва
- •9.Ринок праці та його моделі.
- •11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту
- •12. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага товарного ринку. Механізм дії ефекта Храповика
- •13. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги
- •14. Кейнсіанське трактування макроекономічної рівноваги
- •16. Розмір, структура і регулювання грошової пропозиції. Агрегати грошової маси в Україні
- •17. Попит на гроші і його різновиди. Пастка ліквідності
- •18. Теорія портфельного вибору
- •19. Теорія переваг ліквідності
- •20. Рівновага грошового ринку та чинники, що її визначають
- •21. Інфляція: умови виникнення. Типологія інфляції. Вимірювання інфляції
- •22. Інфляція попиту
- •23. Інфляція витрат
- •24. Інфляційна спіраль
- •26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекономіки
- •27. Наслідки інфляції
- •28. Антиінфляційне регулювання
- •29. Формування доходів домогосподарств
- •30. Розподіл сук. Доходу сусп-ва. Показники вимірювання нерівності розподілу доходу. Крива Лоренца
- •31. Взаємо зв'язок доходу, споживання і заощаджень. Функції заощаджень і споживання та їх аналіз
- •32. Інвестиції. Чинники, що визначають динаміку інвестицій
- •33. Інвестиційна ф-ія: кейнсіанський підхід
- •34. Інвестиційна функція: класичний підхід
- •35. Макроек. Рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнс. Хрест. Сутність інфляц. Та дефляц. Розривів. Мультиплікатор інвестицій
- •36. Подвійна рівновага товарного і грошового ринку
- •37. Роль держави в економічному кругообігу
- •38. Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподатковування та її ефективність. Крива Лаффера
- •39. Види бюджетно-податкової політики. Вплив податків на доходи бюджету.
- •40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики. Сутність ефекту витіснення
- •41. Фіскальна політика в моделях аd-as і «доходи-витрати»
- •42. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування
- •43. Державний борг: причини виникнення та збільшення; обслуговування; вплив на економіку
- •44. Монетарна політика: цілі та види
- •46. Об'єкти регулювання монетарної політики
- •47. Монетарна політика в основних макроекономічних моделях
- •48. Переваги та недоліки монетарної політики
- •49. Відкрита економіка. Платіжний баланс. Основне рівняння платіжного балансу
- •50. Валютний курс: сутність та типологія
- •51. Модель Манделла-Флемінга – модель малої відкритої економіки
- •52. Макроек. Політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу
- •53. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу
- •54.Економічне зростання, його вимірювання і типологія. Чинники економічного зростання
- •55Неокласичні моделі економічного зростання. Модель Солоу.
- •56. Кейнсіанські моделі економічного зростання. Принцип акселератора. Моделі Харрода, Домара.
35. Макроек. Рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнс. Хрест. Сутність інфляц. Та дефляц. Розривів. Мультиплікатор інвестицій
Для спрощеної моделі «доходи – витрати» актуальними будуть такі спрощення:
Доходи аналізують як ЧВП, обчислений за доходами і дорівнює національному, особистому, і використовуваному доходу.
Сукупні витрати АЕ складаються із споживчих і інвестиційних витрат. Суму споживчого і інвестиційного попиту Кейнс назвав «Ефективним попитом»
Обсяг інв-цій є const – кор/стр. період, зал .від % ставки
АЕ= С’+ MPC*Y+I= AE’+I
C’ – точка автономного споживання.
АЕ’- автономні витрати – витрати за нульового споживання
С’ + MPC*Y = C з рівняння: AE = C + I ;МРС – const
Лінія С буде піднята вгору на ф-ю І.
АЕ > У. Відрізок АЕ-А означає, що сук. в-ти перевищують потенц. обсяг в-ва. Правіше т.Е – сук. в-ти АЕ менші за потенц. обсяг випуску (тобто р. безр-тя знах-ся на прир. рівні).
Урівн. – хар-рно для бурхливого підйому ек-ки
Умова рівноваги: AE = Y
Відрізок А-А1 означає перевищення в-т над доходами, тобто має місце зростання цін (відхилення) – наз. інфляц. розрив – причина перевищення І над S, тому що Пр заощ-нь відстає від інвестиц. потреб. І оск. реал. можл-тей збільшувати інв-ції немає, величина сук. П вирости не може. Нас-ня велику частину доходів направляє на спож-ня. П на товари і послуги зростає і тисне на ціни в бік інфляц. збільшення.
АЕ < У. Для доходів, які перевищують рівноважне зн-ня почин-ся відхилення в протилежний бік сук. в-т. Сук. в-ти АЕ менші, ніж доходи за рах. перевищення Пр заощ-нь над інвестиц. потребами. Наступає дефляц. (рецесійний) розрив. В цьому випадку поточні витрати на товари та послуги низькі, оск. нас-н віддає перевагу заощ-ню великої частини доходу --- спад промислового в-ва, зниження р. зайн-ті, зростання без-тя.
Це протиріччя – Кейнс. парадокс заощ-нь – чим більше сусп-во заощаджує, тим біднішим стає. Тобто збільш. заощ-нь на мікрорівні сприятливо позначається на ек-ці окр. госп-в, а на макрорівні – призводить до рецесійного розриву.
В умовах рецес. розриву (відрізок В-В1) збільш. інв-цій на 1 призведе до зростання доходу на дек. од-ць. Таке явище наз. ефектом мульт-ра інв-цій:
1 < MULTI = ∆Y / ∆I – зміна ∆I --- зміна ∆Y – завжди однонаправлені.
За Кейнсом, мульт-р інв-цій чисельно = коеф-ту мультиплікації: MULTI = k = 1 / (1 - MPC) = 1 / MPS.
36. Подвійна рівновага товарного і грошового ринку
Модель IS-LM – модель подвійної одночасної рівноваги товар. і грош. ринку; є моделлю кейнс. типу (кор/стр. період). Першопричина – незміннсть цін, тому ном. = реал. з/п, % ставка, ВВП.
Модель IS-LM дає таку інф-цію:
1) показує взаємозв’язок і взаємозалежність товар. і грош. ринків;
2) дає можл-ть виявити чинники, що впливають на вст-ня рівноваги як на кожному ринку окремо, так і умови їх одночасної рівноваги;
3) дає можл-ть проаналізувати вплив зміни рівноваги на цих ринках на ек-ку;
4) …проаналізувати еф-ть фіскальної і монетарної пол-ки;
5) …проан-ти варіанти стабілізац. пол-ки на різних фазах ек. циклу.
Передумови моделі (ті, що в м. Кейнс. хреста):
1) рівень цін фіксований, є екзогенною величиною, тому ном. і реал. зн-ня усіх пок-ків однакові;
2) сук. Пр або обсяг випуску – абс. еластична і здатна задовольнити будь-який обсг сук. П;
3) дохід У, спож-ня С, чистий експорт Хп – ендогенні змінні;
4) держ. в-ти G, Пр грошей, податкова ставка – екзог. величини.
На відміну від м. Кейнс. хреста, проц. ставка НЕ є компонентою, вона є ендогенною величиною.
Лінія IS – сук-ть рівноважних точок товар. ринку при певному зн-ні % ставкина грош. ринку.
% ставка зменш-ся (r1>r2>r3), тому (І1>І2>І3) --- (У1>У2>У3)
Висновок. Крива IS не визначає ні конкр. зн-ня рівня доходу, ні єдиного зн-ня рівноважної% ставки; вона відображає тільки всі можливі комбінації доходу У і % ставки , при яких товар. ринок знах-ся у рівновазі.
Лінія LM – сук-ть рівн. точок грош. ринку при певному зн-ні доходу на товар. ринку.
Рівновага на грош. ринку може змінитися внаслідок двох причин: зміна П на гроші, зміна Пр грошей.
F – система знаходиться в пошуках рівноваги.
Вплив на ІS здійснюють 4 групи нецін. чин-в товар. ринку. На LM – нецін. чинники грош. ринку, що пов’язано з випуском.
Точка перетину ліній IS і LM вказує реальні значення ставки процента і національного доходу, при яких одночасно на грошовому та товарному ринках попит дорівнює пропозиції.
Спільна рівновага на цих ринках є стійкою. Об'єм попиту на блага, який відповідає спільній рівновазі на товарному і грошовому ринках Кейнс назвав «ефективним попитом».
Процес руху до рівноваги може протікати по-різному в залежності від характеру поведінки економічних суб'єктів. Але у більшості випадків на грошовому ринку рівновага встановлюється швидше, ніж на товарному, оскільки для зміни обсягу виробництва благ необхідно більше часу, ніж для зміни кількості грошей, що знаходяться в обігу.
Ринок благ та ринок грошей тісно взаємопов'язані один з одним. У процесі виробництва одночасно створюються пропоновані на ринку блага і доходи населення. Доходи визначають розмір споживчого попиту на ринку благ і величину попиту на гроші.