38. Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподатковування та її ефективність. Крива Лаффера

Сукупні державні видатки – витрати, пов’язані з діяльністю держави і поділяються на 4 категорії: РE = C_G + T_r + i*D_G + I_G

C_G – споживання в держ. секторі

T_r – трансфертні платежі

i*D_G – проценти з держ. боргу

I_G – держ. інвестиції

(C_G + T_r + i*D_G) – поточні видатки держави

I_G – Капітальні видатки

Державні видатки мають безпосередній вплив на товарний ринок і економіку вцілому:

• скорочення державних витрат на субсидії виробникам сприяє ефективнішому розподілу ресурсів в економіці, бо долається викривлення ринкового механізму.

• скорочення витрат на соціальні трансферти (наприклад, збільшення пенсійного віку) може спричинити зростання безробіття

• Збільшення державних видатків змінює структуру сукупного попиту, але його рівень не обов’язково змінюється на ту саму величину.

Доходи держ. бюджету формуються за рахунок податків, а також за рахунок надходжень по соц.. страхуванню + доходи держ. підприємств і інших об’єктів держ. власності.

Податки – частина доходу, що сплачується фірмами і домогосподарствами у розмірі встановленому законом.

Державний бюджет – централізований фонд грошових ресурсів, який є в розпорядженні уряду і використовується для утримання державного апарату, збройних сил, сил правопорядку та реалізації соціально-економічних функцій.

Суб’єкт оподаткування – юридична або фізична особа, яка зобов'язана згідно чинного законодавства сплачувати відповідні податки або платежі.

Об’єкт оподаткування - обігові кошти з продажу продукції, товарів, робіт і надання послуг.

Джерело оподаткування – дохід.

Ставка податку – частка доходу чи вартості продукту, що підлягає внесенню в бюджет, як податок.

Розрізняють середні і граничні податкові ставки: R = R/Y*100%, R – гранична податкова ставка, У – оподаткований доход чи вартість продукту.

В залежності від шкали податкових ставок розрізняють такі форми оподаткування:

1. Пропорційні податки, для яких середня ставка податку і гранична ставка податку не змінюються із збільшенням оподатковуваного доходу.

2. Прогресивні податки: середня ставка зростає із збільшенням оподатковуваного доходу. Гранична може зростати або залишатися без змін.

3. Регресивні податки: середня ставка зменшується при збільшенні оподатковуваного доходу, а гранична може зменшуватись або залишатись без змін.

4. Непрямі – податки на товари й послуги, установлювані центральними й місцевими органами влади у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифу на послуги й не залежні від доходів платників податків.

5. Прямі - податок, що стягується безпосередньо з доходів і майна платника податків. До прямих податків належать прибутковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно.

Податкова система – сукупність податків, зборів і інших обов’язкових платежів в бюджет.

Ефективність визначається максимальною сумою податкових надходжень у бюджет без гальмування економічного зростання і скорочення доходів населення.

Ілюстрацією податкової системи є крива Лаффера, де на вертикальній осі виставляється податкова ставка, на горизонтальній – сума податків.

r

Податки, які спочатку виконують стимулюючу функцію, стають податковим тягарем. Відбувається перехід до тіньової економіки.