2. Збалансованість ек. Кругообігу, як передумова рівноваги ек-ки
Ек. кругообіг – різнонаправлена циркуляція продуктів і ресурсів, доходів і в-т між ринками і господарюючими суб’єктами.
Ринок продуктів = Р. товарів + Р. послуг
Ринок рес-в – форм-ся внасл. об’єднання П і Пр на ф-ри в-ва; сумамікроек. ринків рес-в (р. праці …)
Проста приватна замкнена ек-ка – модель ек-ки, яка включає спож. і підпр. сектори, які взаємодібть між собою (двосекторна модель кругообігу продуктів і доходів): У = С (Доходи = Сук. спож. в-ти)
Модель закритої внутр. ек-ки – схема, що включає суб’кти (з появою держ. сектору)
Держ. сектор – сук-ть усіх держ. орг-цій і установ (центр. і місц. органи влади)
Трансфертні платежі – неопосередковані випуском товарів та наданням послуг: 1) держ. – подарунки ветеранам, допомоги по безр-тю, пенсії, стипендії; 2) приватні – подарунки заможних родичів, допомога батьків дітям-студентам.
Чисті податки (Т) - різниця між податками та трансфертними платежами
ОВДП – облігації внутр. держ. позики
У випадку дефіциту бюджету, коли в-ти д-ви перевищують доходи д-ви, вона звертається на фін. ринки за допомогою (запозичення).
Фін. ринок – сук-ть ринк. інст-тів, які акумулюють кошти домогосп-в (заощадження) і перетворюють їх в інвестиц. ресурси. Включає грош. ринок і р. цін. паперів (в межах макроек. моделювання р. цін. паперів = р. облігацій).
Оск. домогосп-ва витрачають менше в пор. з величиною доходів, а фірми – більше в пор. з виручкою, то в моделі з’являються фін. ринки: У = С + S = С + І; S = І
Заощадження (S) – накопичення у вигляді готівки, вклади в банк, покупка акцій, облігацій та ін. цін. паперів
Фін. ринки – сук-ть ринк. інст-тів, які направляють потік грош. коштів від власників до позич-ків; вони переміщують значну частину заощаджень, перетворюючи їх в інвестиції. Інша частина переміщ-ся безпосер-о від домогосп-в до фірм шляхом придбання акцій, облігацій тощо.
Відкрита ек-ка – схема ек. кругообігу, що містить 4 суб’єкти (+ закордон); ек. с-ма, яказв’язана з ін. д-вами світу механізмамиекспорту, імпорту і фін. операцій: У = С + Т + S (+ М) = С + І + G (+ Х)
Експорт – потік грош. виплат в с-му на внутр. ринки продуктів
Імпорт – потік з внутр. нац. ек-ки за кордон
Відмінність між замкненою і відкритою ек-ками полягає в тому, що в моделі відкр. ек-ки відображено тільки грош. потоки.
Х – пок-к експорту
М – пок-к імпорту (нетто)
Xn – чистий експорт
Xn = Х – М
Чистий притік – якщо потоки коштів, які надходять у внутр. ек-ку є більшими ніж ті, які покидають ек-ку (Х < M, Xn < 0)
Чистий відтік – навпаки; ек.с-ма дає позики іноземцям чи купує іноз. інвестиції та реал. активи (Х > M, Xn > 0)
Інвестиції – в-ти, що безпос-о сприяють збільшенню заг. величини нагромадженого в ек-ці капіталу. Скл. з 2 компонентів: 1) Інвестиції в осню капітал - придбання новостворених виробничих благ: вир. обладнання, будівлі вир. призн-ня, комплектуючі; 2) Інвестиції в товарно-матер. запаси – кошти на нагр-ня запасів сировини для подальшого викор-ня у процесі в-ва, нагр-ня запасів нереаліз. продукції.
Рівність інв-цій і заощ-нь – ключова рівність макроек-ки. Від неї зал. макроек. рівновага. Інв-ції беруться із заощ-нь, але не тільки. Якщо інв-ції перевищують заощ-ня, то зменшують інв-ції в товарно-матер. запаси. Якщо інв-ції менші, ніж заощ-ня, то, відп-но, збільшують інв-ції в товарно-матер. запаси.
Висновки:
1) Грош. доходи викор-ся не тільки для спож-ня (С), а і на сплату податків (Т), на заощ-ня (S) і на платежі по імпорту (М):
С + Т + S + M = Y (доход)
Потоки коштів іменують витоками (T+S+M).
2) Існує три види в-т на товари та послуги, які здійс-ся в межах внутр. ек-ки і не є в-тами внутр. споживачів:
С + I + G + X = Y
(І+Х+G) - ін’єкції (притоки) – інвестиц. й держ. в-ти та в-ти закордрну на закупівлю нашого експорту.
3) Нац. продукт = Нац. доход:
T + S + M = I + G + X
Сума витоків = Сумі ін’єкцій
Зауваження. Тільки заг. сума витоків = заг. сумі ін’єкцій.
4) Якщо інв-ції не дор. заощ-ням, то включаються ТМЗ (інв-ції втоварно-матер. запаси).
Заг. висновок зі Схеми ек. кругообігу. Реал. і грош. потоки здійс-ся без перешкод за умови рівності сук. в-т домогосп-в, фірм, д-ви і ін. країн світу сук. обсягу в-ва. Якщо ж сук. в-ти, що визн-ть сук. П, скороч-ся, то і сук. обсяг в-ва, і р. зайн-ті зниж-ся, що знижує сук. доходи, які у св.ч. визн-ть сук. П. Отже, важл. завданням макроек. пол-ки є стабілізація сук. П.
Існує 2 форми порушення макроек. рівноваги: інфляція (хар-рна для підйому ек-ки) і безробіття (для спаду).
