32. Інвестиції. Чинники, що визначають динаміку інвестицій

Інвестиції – це витрати, що безпосередньо сприяють зб загальної величини нагромадженого в економіці капіталу.

Інвестиції складаються з 2 компонентів:

• Інвестиції в основний капітал, тобто придбання новостворених виробничих благ: виробничого обладнання, будівлі виробничого призначення.

• Інвестиції у товарно-матеріальний запаси – кошти на нагромадження запасів сировини для подальшого використання у процесі виробництва, нагромадження запасів нереалізованої продукції.

Розрізняють також інвестиції валові та чисті.

Першопричина інвестиційного процесу – власниками факторів в-цтва є споживачі, вони отримують доходи у вигляді факторних доходів (з\п, %, рента, прибуток).

Джерелом інвестицій є заощадження (Dⁱ _e + 1 – можна сподіватись на заощадження). Джерелом заощаджень є одні економічні суб’єкти, а джерелом інвестицій – інші. Тобто в процес включені різні економічні суб’єкти.

Споживчий сектор прагне отримати більші вигоди від заощаджень, а підприємницький сектор прагне витратити менше на інвестиційні ресурси, бо хоче збільшити свої вигоди. З іншого боку, підприємницький сектор може здійснювати інвестиції, не звертаючись до «послуг» споживчого сектору.

Під інвестиційним попитом розуміють попит підприємців на блага для відновлення зношеного і приросту реального капіталу. Графік інвестиційного попиту – модель, яка показує таку закономірність: чим вища ставка процента (r), тим менша кількість інвестиційних проектів (I) буде прибутковою. Іншими словами, прибутковість інвестицій перебуває в оберненій залежності від ціни капіталу, і вища процентна ставка змушує фірми анулювати певні інвестиційні проекти.

Відповідно розрізняють валові і чисті інвестиції.

Валові (брутто) інвес-ї - це заг обсяг інвестицій за певний період незалежно від джерел фінан-ня.

Чисті (нетто) інвестиції - це сума валових інвестицій без суми аморт. відрахувань у певному періоді.

Динаміка чистих інвестицій характеризує економічний розвиток підприємства, галузі, держави. Якщо сума чистих інвестицій від'ємна, тобто обсяг валових інвестицій менший, ніж сума амортизаційних відрахувань, це свідчить про зменшення випуску продукції. Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю, це означає відсутність економічного зростання, а якщо сума валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань, то це означає, що економіка розвивається.

Особливість інвестиційного процесу полягає в тому, що інвестиції являють собою потік ресурсів у поточному періоді з метою збільшення запасу капіталу в майбутньому. Івестиції – це довгострокове вкладення економічних ресурсів із метою створення й одержання чистих вигод у майбутньому.

Надзвичайно важливо виявити мотиви, на підставі яких підприємці приймають рішення про інвестування, і з'ясувати чинники, через котрі ці мотиви можуть бути формалізовані у відповідних моделях.

Обсяг інвестицій визначається декількома чинниками:

• ставка відсотка. Збільшення ставки відсотка збільшує витрати, тому обсяг інвестицій скорочується;

•фінансові обмеження.

• податкова система. Оподатковування впливає на накопичення капіталу і, отже, на інвестиції.

• ринок цінних паперів. Фірми покривають видатки на інвестиції не тільки за рахунок кредитів і поточних прибутків. Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних витрат. Фактори, які впливають на мінливість інвестицій:

• тривалість строку служби інвестиційних товарів.

• нерегулярність інновацій.

• поточні прибутки є дуже мінливими.

• мінливість очікування.

З метою макроекономічного аналізу розрізняють індуційовані й автономні інвестиції.

Індуційовані інвестиції – інвестиції, що викликаються стійким ростом сукупного попиту (національного доходу).

Автономні інвестиції – інвестиції, що не пов'язані з ростом сукупного попиту, а здійснювані підприємцями з метою поліпшити своє становище на ринку.

Із зростанням сукупного доходу автономні інвестиції доповнюються індуційованими, величина яких зростає в міру зростання ВВП. Так як інвестиції фінансуються з підприємницького прибутку, а останній збільшується із зростанням сукупного доходу Y, то й інвестиції збільшуються із зростанням Y. При цьому зі зростанням сукупного доходу зростають не тільки власне виробничі інвестиції, але й інвестиції в товарно-матеріальні запаси і в житлове будівництво.