52. Макроек. Політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу

В умовах плаваючого обмінного курсу грошова і бюджетно-податкова політика мають зовсім інші результати в порівнянні з ситуацією при фіксованому курсі. Правильне вирішення проблеми розподілу ролей має зворотний вираз: бюджетно-податкова політика набуває велику значимість для торгового, а значить, і платіжного балансу в порівнянні з грошовою політикою і саме нею варто користуватися для досягнення зовнішнього балансу; внутрішній баланс стає предметом регулювання для грошової політики.

Коли при фіксованому курсі грошова політика була «пов'язана» необхідністю підтримувати обмінний курс, то тепер вона звільняється від цієї задачі і може більш ефективно використовуватися для вирішення внутрішніх проблем.

Оцінка ефективності бюджетно-податкової політики при плаваючому валютному курсі виявляється більш складною. Зростання державних витрат, як відомо, впливає на внутрішню і зовнішню рівновагу за двома напрямками: через доход і через ставку відсотка. Зростання доходу (через ефект мультиплікатора) збільшує імпорт, погіршує торговий баланс і понижує курс національної валюти. Той же ріст державних витрат означає, що уряд збільшує запозичення, що веде до підвищення процентних ставок. Більш високі ставки стимулюють приплив капіталу з-за кордону, що підвищує курс національної валюти і покращує рахунок руху капіталу. Підсумковий результат буде залежати від ступеня мобільності капіталу.

При низькій мобільності капіталу буде переважати перший канал впливу бюджетної експансії – через доход. Незначний притік капіталу не зможе компенсувати дефіцит торгового балансу, а відтак і падіння валютного курсу. Здешевлення національної валюти створить сприятливі умови для росту експорту, що дозволить ліквідувати дефіцит платіжного балансу. Зростання експорту доповнить позитивний вплив бюджетного розширення на обсяг внутрішнього виробництва.

Таким чином, на відміну від однозначно позитивного впливу на внутрішній доход грошової політики, бюджетно-податкова виявляється ефективною лише при малій рухомості капіталу.

Оцінка плаваючих курсів.

Переваги:

1. Монетарна автономія. Головним аргументом на користь гнучких курсів є те, що вони надають можливість використовувати інструменти грошової політики для впливу на економіку.

2. "Автоматичний" стабілізатор. Гнучкі курси полегшують вплив зовнішніх шоків - вільна зміна курсів виступає в ролі автоматичних стабілізаторів.

3. Запобігає "помилкам" при встановленні рівня обміну.

4. Механізм "подорожчання" валют стримує введення широкомасштабних торгових обмежень, а отже, не гальмує міжнародну торгівлю.

Недоліки:

1. Може мати сильні коливання. Коливання курсу провокують валютні спекуляції - дестабілізуючий чинник економічного розвитку та міжнародних економічних відносин.

2. Невизначеність може негативно вплинути на торгівлю та інвестиції.

3. Не сприяє додержанню монетарної дисципліни.

4. "Ілюзія автономії" грошово-кредитної політики.