31. Взаємо зв'язок доходу, споживання і заощаджень. Функції заощаджень і споживання та їх аналіз

Та частина доходу, яка залишилася після сплати всіх податків (Y-T), називається використовуваним доходом. Люди поділяють свій використовуваний доход на споживання (С) та заощадження (S). З кожної сотні додатк. одиниць наявного доходу відносно менша частина його споживається, а відносно більша – заощаджується.

Заощадження - частина використовуваного доходу, яка не споживається.

Залежність між обсягом споживання і використовуваним доходом має назву функції споживання: C = C(Y-T). Це поняття, запроваджене Кейнсом, ґрунтується на припущенні, що доход є основним, визначальним фактором споживання, а процентна ставка не відіграє в цьому значної ролі.

Детальніше функцію споживання Дж.Кейнса можна показати у вигляді: C = C’ + MPC*D_i, D_i = Y-T, де C’ - автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не залежить від використовуваного доходу (напр., проживання в борг, за рах. заощаджень, субсидій. У довгостр. періоді для економіки в цілому автономне споживання має тенденцію наближатися до нуля); MPC – гран. схильність до споживання - величина, яка показує, наскільки зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одну одиницю: MPC = ∆C/∆ D_i, де ∆C - приріст спож. витрат; ∆D_i - приріст використовуваного доходу.

В межах тривалого проміжку часу (певного періоду) за Кейнсом МРС є const.

MPC набуває значення в інтервалі від 0 до 1, тобто одна додаткова одиниця використовуваного доходу збільшує обсяг споживання, але на величину меншу від 1. Це пояснюється тим, що кожна гривня доходу, яка не споживається, - заощаджується. І кожна гривня додаткового доходу витрачається або на додаткове споживання, або на додаткове заощадження. З геометричної точки зору МРС - це кут нахилу кривої споживання:

Бісектриса – кожна точка дає інф-цію про рівність спож-ня і доходу

Зн-ня доходу – рівноважний дохід

Di^E – ввесь дохід в даній ек-ці буде використаний на спож-ня

Існує поняття середньої схильності до споживання: АРС = C/D_i - частка споживання у наявному доході доходу:

Функція заощадження має вигляд: S = S’ + MPS*D_i, де S’ – обсяг заощаджень за нульового рівня доходу.

Гранична схильність до заощадження (MPS) - величина додаткового заощадження, яке виникає із додаткової гривні використовуваного доходу: MPS = ∆S/∆ D_i.

При зростання доходу вистачає все більше на заощ-ня.

Оскільки частина кожної гривні, яка не споживається, обов'язково заощаджується, то: MPC+MPS=1.

Середня схильність до заощадження (APS) - це частина використовуваного доходу, яку домогоспо-ва заощаджують, тобто: APS=S/D_i.

У кор/стр. перспективі із збільшенням доходу зростає частка споживання так званих "люксових благ", серед яких найбільшим "люксовим благом" є заощадження (про це стверджують закони, або "якісні схеми поведінки", Ернста Енґеля), а тому APC має тенденцію до зменшення, а APS зростає. Проте в довгостр. перспективі APC стабілізується.

APC+APS=1

|C’|=|S’|