29. Формування доходів домогосподарств
Класифікація доходів за суб’єктами привласнення:
-доходи домогосподарств;
-доходи фірм;
-доходи держави;
-доходи нації.
Сукупність цих доходів визначає макс.попит в економіці.
Доходи домогосп-в визначають споживчі витрати. На макрорівні інд. або особистий розподіл означає розподіл НД серед окремих осіб, що розмежовує джерела особистих доходів окремих осіб чи домогосп-в. Економічною та статистичною одиницею формування і розподілу доходів у суспільстві є домогосп-ва, бюджет яких показує рівень добробуту в суспільстві. Доход домогосп-ва слід розуміти як суму товарів та послуг, яку отримує господарююча одиниця за певний час на основі трудової діяльності чи власності на майно. Домогосп-ва, виконуючи функції споживача, активно беруть участь також у сфері вир-ва, праці, капіталу, землі. Валовий дохід домогосп-в включає:
1)Чисту з/п; 2)підприємницький дохід;
3)доходи від особистого підсобного гос-ва;
4)компенсації і страхові відшкодування збитків;
5)субсидії та ін.виплати по соц.забезпеченню;
6)проценти, дивіденди, орендна плата.
Крім цих постійних доходів домогосп-ва отримують так звані трансферти:
-державні(пенсії);
-соціальні(виплата соц..страх, допомоги дітям);
-міжфірмові;
-некомерційні(спонсор допом).
Всі ці доходи становлять бюджет домашнього господарства, який можна використовувати:
-для придбання товарів та послуг;
-для нагромадження (у формі майна або грошових вкладів).
30. Розподіл сук. Доходу сусп-ва. Показники вимірювання нерівності розподілу доходу. Крива Лоренца
Створений у процесі в-ва нац. дохід розпод-ся відповідно до 2 форм розподілу:
1) Функціональний розподіл – кожний із вл-ків ф-рів в-ва отримує свій первинний дохід (наймані роб-ки – з/п, підприємці – пр-к, вл-ки кап-лу – %, вл-ки землі – ренту).
2) Особистий розподіл – нац. доход досягає окр. домогосп-в, викор-ся на спож-ня і на заощ-ня – наявний дохід Di.
В рез. особистого розподілу виникає нерівність у доходах між різними верствами нас-ня. Причини:
1) Відмінність у прир. здібностях людей
2) Відм-ті у освіті
3) Неоднакова кваліфікація
4) Статеві і вікові відм-ті
5) Міжрег. і міждерж. відм-ті
6) Відм-ть у схильності до накопичення баг-ва
Для вимір-ня нерівності в доходах викор-ть такі пок-ки:
1) Порівняння децильних груп. Сутність: для вимір-ня нерівності доходів співвідносять 10% заможних родин і 10% малозабезпечених. Чим більшим є зн-ня, тим вищою буде нерівність розподілу доходів в даному сусп-ві.
2) Крива Лоренца – крива, на основі якої роблять висновки щодо нерівності у сусп-ві.
Групи родин |
Частка сук. доходу, Ni |
Перші 20% (найбідніші) |
4,6 % |
Другі 20% (бідні) |
10,8 % |
Треті 20% (сер. достатку) |
16,9 % |
Четверті 20% (багаті) |
24,0 % |
Останні 20% (найбагатші) |
43,7 % |
Лінія ОЕ – бісектриса – сук-ть точок, що дає інф-цію про рівномірний розподіл доходів в даному сусп-ві.
Крива Лоренца – сук-ть точок, що показує факт. розподіл доходів в даному сусп-ві. Чим рівномірніший розподлі,тим ближче крива Лоренца наближається до бісектриси. При рівномірному розподілі доходів збігається з бісектрисою.
3) Коеф-т Джині – кільк. вимірник нерівності розподілу доходів: Кдж = Sm / S∆OEF5
S∆OEF5 = ½ *100*100 = 5000
Sm=S∆OEF5 - (S∆+4Sтрап)
Sтрап = ½ (a+b)h
Sm=5000-(46+3126) = 1828
Кдж = 1828/5000 = 0.3635