- •1.Суспільно-політичний устрій Скіфської держави.
- •3. Держава антів. Її суспільно-політичний лад.
- •4. Формування державності у східних слов’ян та утворення Київської держави
- •7. Державний лад Київської держави
- •8.Джерела права:
- •10. Цивільне право за Руською правдою.
- •11.Кримінальне право за руською правдою.
- •12. Суд і судочинство у Київській державі.
- •14. Особливості суспільного ладу Галицько-Волинської держави.
- •15.Центральні органи влади і управління Галицько-Волинської держави.
- •16. Місцеві органи управління у Галицько-Волинській державі.
- •17. Судові органи і особливості правової системи Галицько-Волинської держави.
- •18. Литовське захоплення
- •19. Захоплення Галичини Польщею у 1349 році та його наслідки
- •20.Організація управління Галичиною у складі Польського королівства.
- •21Кревська, Городельська Люблінська і Берестейська унії. Їх причини і наслідки.
- •22. Утворення Речі Посполитої: причини і умови
- •1 Липня 1569р. – Люблінська унія Польщі та Литви
- •23. Правове становище українських земель в складі феодальної Речі Посполитої.
- •24. Центральні органи влади і управління Речі Посполитої та їх діяльність на українських
- •27. Характеристика цивільного права за Литовськими статутами.
- •28.Характеристика сімейного права за Литовськими статутами
- •31. Судові органи і процесуальне право за Литовськими статутами
- •32. Трибунал Луцький:порядок формування, склад, причини ліквідації.
- •34. Ординація війська запорозького реєстрового 1638 року. Зміст і оцінка.
- •35.Утворення Гетьманщини 1648-54.
- •36. Рішення Переяславської Ради 1654 року та її політико-правові наслідки.
- •38. Суспільний устрій Гетьманщини.
- •39.Діяльність центральних органів Російської держави у Гетьманщині та їх антиукраїнський характер.
- •40. Організація і діяльність Малоросійських колегій в Україні.
- •41. Правління гетьманського уряду та його діяльність у Гетьманщині.
- •43.Місцеві органи влади і управління в Гетьманщині.
- •44. Магдебурзьке право та його поширення в Україні.
- •45. Польсько-литовське законодавство у Гетьманщині.
- •47. Судові органи Гетьманщини.
- •48. Кодифікація права Гетьманщини.
- •49. Причини ліквідації Запорізької Січі і створення Задунайської Січі.
- •51. Причини і наслідки складення Кодексу Гетьманщини 1743 року “Права, за якими судиться малоросійський народ”.
- •52. Джерела і структура Кодексу Гетьманщини 1743р.
- •55. Характер та особливості судового процесу Гетьманщини
- •56.Суд і розправа в правах малоросійських.
- •58. Характеристика судової реформи 1760-1763р.
- •59. Конституція Орлика
- •60. Галицький становий сейм 1775 р.: порядок формування, компетенція та діяльність.
- •62. Органи урядової адміністрації у Галичині і Буковині в складі Австрії
- •63.Органи крайового і місцевого самоврядування у складі Австро-Угорщини.
- •64. Галицьке намісництво: склад, компетенція і діяльність.
- •65. Галицький крайовий сейм: структура, компетенція і діяльність.
- •68. Селянська реформа та її запровадження в Україні.
- •69. Земська реформа 1864 року та її запровадження у Правобережній Україні.
- •71. Прийняття і структура Судових статутів 1864 року.
- •72. Місцеві судові установи за Статутами 1864 року.
- •73. Загальні судові установи за Статутами 1864 року.
- •75. Реорганізація прокуратури та заснування адвокатури за Статутами 1864 року.
- •76.Передумови відродження української держави після I світової війни
- •77. Проголошення Укранської Народної Республіки за Третім Універсалом Центральної Ради.
- •78. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
- •79. Державний лад і законодавство Гетьманату
- •80. Українська держава за Директорії
- •81. Утворення урср та її юридичне оформлення.
- •82. Утворення Галицької срр та її державний апарат.
- •83.Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр.
- •85. Судові органи зунр
- •86. Окупація західноукраїнських земель після Першої світової війни та її юридичне оформлення
- •87.Перша кодифікація законодавства урср 1922-1927рр. Та їх характеристика.
- •88.Друга кодифікація законодавства урср 1958-1984рр.
- •89. Конституція унр: структура та основні положення
- •90. Утворення урср та прийняття її першої конституції 1919 року
- •91.Утворення срср і зміни в конституційному законодавстві України
- •92. Характеристика конституції урср 1929 року.
- •93. Перебудова державного апарату і порядок його формування за конституцією урср
- •1937 Року.
- •94. Конституція урср 1978 року. Її зміни та доповнення.
- •95. Соціально-політичне становище Західної України в складі Польщі (1921-1939 рр.).
- •96. Соціально-політичне становище Північної Буковини у складі Румунії (1919-1940 рр.).
- •99. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України.
- •100. Державне будівництво в західних областях урср
- •103 . Звільнення Північної Буковини і створення тимчасових органів влади і управління
- •104. Держбудівництво у пн. Буковині 1940-41р.
- •106. Створення упа та її діяльність.
- •107.Створення Української головної визвольної ради 1944 та її документи.
- •108. Перебудова державного апарату урср на воєнний лад у період Другої світової війни.
- •110. Трудове законодавство урср в роки Другої світової війни.
- •111.Кримінальне право в роки Другої світової війни.
- •112. Загарбання Закарпаття Чехословаччиною та його юридичне оформлення.
- •113. Соціально-політичне становище Закарпаття у складі Чехословаччини.
- •115.Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів народної влади
- •117. Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.
- •118. Юридичне оформлення возз’єднання Закарпаття з урср
- •119. Розпад срср і угода про ут ворення Співдружності незалежних держав.
- •120. Прийняття, зміст і значення Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.
- •121.Акт проголошення незалежності України. Його характеристика історичне значення.
- •122. Основні положення і значення конституції України від 1996р.
75. Реорганізація прокуратури та заснування адвокатури за Статутами 1864 року.
Реорганізація прокуратури відповідно до судової реформи 1864р. суть реорг.-звільнення її від загального нагляду, хоча було збережено нагляд за місцями позбавлення волі.Основне завд.-нагляд за дізнанням і слідством та підтримка державного обвинуваченого в суді. Прокурор мав право: 1.вимагати у органів досудового слідства кримінальної справи для ознайомлення та вивчення справи;2.скасовувати незаконні постанови судових слідчих;3.давати письмові вказівки про розслідування;4.доручати поліцейським органам виконавчих постанов про затримання;5.усувати особу,яка проводить слідство у разі порушення закону. Прокурор особисто складає обвинувальний висновок, після чого передає справу до суду. Організація прокуратури базувалася на принципах сурової ієрархічності,єдиноначальності і взаємнозамінності. Прокурорський нагляд здійснювався під вищим керівництвом генерал-прокурора,який був міністром юстиції Рос.імперії. Вимоги до прокурора:1.вища освіта;2.значний службовий стаж;3.особлива політична благонадійність.
Адвокатура була створена відповідно до цієї реформи. Повірені поділялися на:1.присяжних;2.приватних повірених. Присяжні повірені знаходилися при судових місцях для заняття справами за вибором і дорученням позовників. Статус присяжного повіреного набувався шляхом прийняття особи радою присяжних повірених,видачі свідоцтва і після цього проведення даної особи до присяги та її приписки. Присяжним могла бути особа:1.яка мала диплом ВНЗ;2.служила не менше 5р. у судовому відомстві на посадах,де могла набути практичних навичок у ведені суд.справ;3.або стільки ж часу була кандидатом на посаду в судовому відомстві або помічником присяжного повіреного. Не могли бути особи:1.не досягли 25р.;2.іноземці;3.оголошені неспроможними боржниками;4.які за судовим вироком позбавлені або обмежені в правах;5.які перебували під слідством за злочини та проступки;6.звільнені з служби у суді або з духовного відомства.7.яким суд заборонив займатися чужими справами;8.виключені з числа присяжних. Присяжні повірені обирали місце проживання в одному з міст округу судової палати,до якої були приписані. Організовували свою діяльність на засадах самоврядування.Обиралася Рада присяжних повірених для нагляду за всіма повіреними.К-сть членв ради-5-15. Рада поновлювалася щорічно,а перед бранням нових представників, стара рада доповідала про свою роботу. Обов’язки та права ради:1.розгляд заяв особі, які хочу ввійти чи вийти з присяжних;2.розгляд скарг на дії присяжних;3.видача присяжним повіреним свідоцтва про те,що вони не піддаються осуду ради;4.визначення розміру винагороди повіреному. Також існував статут приватних повірених. Ними могли бути:1.громадяни(окрім жінок), котрі досягли 18р.;2.для отримання звання складали екзамен. Приватні повірені допускалися до виконання повноважень на підставі посвідчень виданих з’їздом мирових суддів,окружного суду чи суду судової палати за умови юр.освіти та сплати щорічного мита.Вони клопотали лише у справах тих судів,від яких одержували на те дозвіл.