- •1.Суспільно-політичний устрій Скіфської держави.
- •3. Держава антів. Її суспільно-політичний лад.
- •4. Формування державності у східних слов’ян та утворення Київської держави
- •7. Державний лад Київської держави
- •8.Джерела права:
- •10. Цивільне право за Руською правдою.
- •11.Кримінальне право за руською правдою.
- •12. Суд і судочинство у Київській державі.
- •14. Особливості суспільного ладу Галицько-Волинської держави.
- •15.Центральні органи влади і управління Галицько-Волинської держави.
- •16. Місцеві органи управління у Галицько-Волинській державі.
- •17. Судові органи і особливості правової системи Галицько-Волинської держави.
- •18. Литовське захоплення
- •19. Захоплення Галичини Польщею у 1349 році та його наслідки
- •20.Організація управління Галичиною у складі Польського королівства.
- •21Кревська, Городельська Люблінська і Берестейська унії. Їх причини і наслідки.
- •22. Утворення Речі Посполитої: причини і умови
- •1 Липня 1569р. – Люблінська унія Польщі та Литви
- •23. Правове становище українських земель в складі феодальної Речі Посполитої.
- •24. Центральні органи влади і управління Речі Посполитої та їх діяльність на українських
- •27. Характеристика цивільного права за Литовськими статутами.
- •28.Характеристика сімейного права за Литовськими статутами
- •31. Судові органи і процесуальне право за Литовськими статутами
- •32. Трибунал Луцький:порядок формування, склад, причини ліквідації.
- •34. Ординація війська запорозького реєстрового 1638 року. Зміст і оцінка.
- •35.Утворення Гетьманщини 1648-54.
- •36. Рішення Переяславської Ради 1654 року та її політико-правові наслідки.
- •38. Суспільний устрій Гетьманщини.
- •39.Діяльність центральних органів Російської держави у Гетьманщині та їх антиукраїнський характер.
- •40. Організація і діяльність Малоросійських колегій в Україні.
- •41. Правління гетьманського уряду та його діяльність у Гетьманщині.
- •43.Місцеві органи влади і управління в Гетьманщині.
- •44. Магдебурзьке право та його поширення в Україні.
- •45. Польсько-литовське законодавство у Гетьманщині.
- •47. Судові органи Гетьманщини.
- •48. Кодифікація права Гетьманщини.
- •49. Причини ліквідації Запорізької Січі і створення Задунайської Січі.
- •51. Причини і наслідки складення Кодексу Гетьманщини 1743 року “Права, за якими судиться малоросійський народ”.
- •52. Джерела і структура Кодексу Гетьманщини 1743р.
- •55. Характер та особливості судового процесу Гетьманщини
- •56.Суд і розправа в правах малоросійських.
- •58. Характеристика судової реформи 1760-1763р.
- •59. Конституція Орлика
- •60. Галицький становий сейм 1775 р.: порядок формування, компетенція та діяльність.
- •62. Органи урядової адміністрації у Галичині і Буковині в складі Австрії
- •63.Органи крайового і місцевого самоврядування у складі Австро-Угорщини.
- •64. Галицьке намісництво: склад, компетенція і діяльність.
- •65. Галицький крайовий сейм: структура, компетенція і діяльність.
- •68. Селянська реформа та її запровадження в Україні.
- •69. Земська реформа 1864 року та її запровадження у Правобережній Україні.
- •71. Прийняття і структура Судових статутів 1864 року.
- •72. Місцеві судові установи за Статутами 1864 року.
- •73. Загальні судові установи за Статутами 1864 року.
- •75. Реорганізація прокуратури та заснування адвокатури за Статутами 1864 року.
- •76.Передумови відродження української держави після I світової війни
- •77. Проголошення Укранської Народної Республіки за Третім Універсалом Центральної Ради.
- •78. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.
- •79. Державний лад і законодавство Гетьманату
- •80. Українська держава за Директорії
- •81. Утворення урср та її юридичне оформлення.
- •82. Утворення Галицької срр та її державний апарат.
- •83.Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр.
- •85. Судові органи зунр
- •86. Окупація західноукраїнських земель після Першої світової війни та її юридичне оформлення
- •87.Перша кодифікація законодавства урср 1922-1927рр. Та їх характеристика.
- •88.Друга кодифікація законодавства урср 1958-1984рр.
- •89. Конституція унр: структура та основні положення
- •90. Утворення урср та прийняття її першої конституції 1919 року
- •91.Утворення срср і зміни в конституційному законодавстві України
- •92. Характеристика конституції урср 1929 року.
- •93. Перебудова державного апарату і порядок його формування за конституцією урср
- •1937 Року.
- •94. Конституція урср 1978 року. Її зміни та доповнення.
- •95. Соціально-політичне становище Західної України в складі Польщі (1921-1939 рр.).
- •96. Соціально-політичне становище Північної Буковини у складі Румунії (1919-1940 рр.).
- •99. Державно-правові акти Народних Зборів Західної України.
- •100. Державне будівництво в західних областях урср
- •103 . Звільнення Північної Буковини і створення тимчасових органів влади і управління
- •104. Держбудівництво у пн. Буковині 1940-41р.
- •106. Створення упа та її діяльність.
- •107.Створення Української головної визвольної ради 1944 та її документи.
- •108. Перебудова державного апарату урср на воєнний лад у період Другої світової війни.
- •110. Трудове законодавство урср в роки Другої світової війни.
- •111.Кримінальне право в роки Другої світової війни.
- •112. Загарбання Закарпаття Чехословаччиною та його юридичне оформлення.
- •113. Соціально-політичне становище Закарпаття у складі Чехословаччини.
- •115.Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів народної влади
- •117. Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.
- •118. Юридичне оформлення возз’єднання Закарпаття з урср
- •119. Розпад срср і угода про ут ворення Співдружності незалежних держав.
- •120. Прийняття, зміст і значення Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.
- •121.Акт проголошення незалежності України. Його характеристика історичне значення.
- •122. Основні положення і значення конституції України від 1996р.
51. Причини і наслідки складення Кодексу Гетьманщини 1743 року “Права, за якими судиться малоросійський народ”.
«Права….»-найвідоміша кодифікація права 18ст.Причини: соц-економічний розвиток суспільних відносин 2 пол.17-1пол.18ст, потребував правового врегулювання;чинність різних правових норм,які мали різне походження і суперечили одна одній. Ініціатива-рос.уряд,який у «Решетильних пунктах» запропонував Д.Апостолу укласти збірку чинного в Укр. права. Комісія:І.Борозна, Стефанович, Луковський, Лизогуб, Д.Апостол. Робота тривала 15р. використані першоджерела: ІІІ ЛС;правові книги магдеб. І хелмінського права;гетьман.універсали;окремі рос.законодавчі акти;реальна практика коз.судів;укр. звичаєве право. Складався з передмови і 30розділів →531артикул→1716пунктів. До нього були додані «Інструкція кодифікаційній комісії» та «Степенний малоросійського військового звання порядок після гетьмана», тобто перелік службових військових і цивільних чинів Гетьманщини. +алфавітний реєстр — покажчик, а також заголовки із зазначенням розділів і поданням короткого змісту артикулів. Провідна ідея збірника-захист феодального ладу та розширення можливостей для кріпосної експлуатації селян. Обґрунтовувалося право Лівобережної Укр.на автономію.Проте, це заперечувало рос. Політиці.Мабуть, тому кодекс не був вчасно затверджений. Питома вага приділялася:поземельним відносинам;кодекс розкривав судову систему-систему «коз.судів»;норми адмін.права; кримінальне; цивільне. За формою та внутрішньою структурою ця пам'ятка права відрізнялася від усіх інших джерел, якими користувалася комісія та які діяли тоді на теренах Російської імперії. На жаль, він так і не був прийнятий офіційно, проте на практиці його реально використовували.
52. Джерела і структура Кодексу Гетьманщини 1743р.
На українських землях під російським пануванням залишалися чинними так звані попередні права, тобто звичаєве право, польсько-литовське законодавство та магдебурзьке право. Ці правові норми часто суперечили одна одній і давали судовим органам України можливість в одних і тих самих справах ухвалювати різні рішення залежно від того, яким джерелом у суді керувалися, що призводило до різних зловживань. Крім того, царизм прагнув поширити в Україні загальноросійське законодавство, намагаючись тим самим якнайшвидше ліквідувати політичну автономію України. Усе це зумовило підписання царського указу від 28 серпня 1728 року про скликання кодифікаційної комісії. До складу комісії, очолюваної генеральним суддею І. Борозною (після його смерті — генеральним обозним Я. Лизогубом), спочатку увійшло 12, а пізніше 18 членів. Робота над складанням проекту кодексу тривала протягом 15 років і завершилася лише в 1743 році, за правління Єлизавети Петрівни. Однак проект цього кодексу не був офіційно затверджений. Таке ставлення російського уряду до складеного документа зумовлене тим, що його зміст не відповідав політиці російської влади в Україні.
Відомо 10 списків «Прав».Основним джерелом Кодексу є три ЛС.Поширені артикули статутів ВКЛ розбивались на частини в різні глави Кодексу. Фактично це був перший кодекс українського права. При його складанні були використані римські і німецькі правові джерела, статути Великого Князівства Литовського, польське законодавство, Магдебурзьке і Холмське право, саксонське право, звичаєве право України і судова практика. Кодекс мав чітку структуру: він складався з 30 розділів, які ділилися на 531 артикул (статтю) і 1 716 пунктів. До нього були додані «Інструкція кодифікаційній комісії» та «Степенний малоросійського військового звання порядок після гетьмана», тобто перелік службових військових і цивільних чинів Гетьманщини. У кодексі містилися пояснення цитат, наведених у тексті, алфавітний реєстр — покажчик, а також заголовки із зазначенням розділів і поданням короткого змісту артикулів. За формою та внутрішньою структурою ця пам'ятка права відрізнялася від усіх інших джерел, якими користувалася комісія та які діяли тоді на теренах Російської імперії. Обробка різних за походженням, змістом, мовою й характером збірників, тлумачення й формулювання основних юридичних понять свідчать про добру правову підготовку членів кодифікаційної комісії, їхню ерудицію та загальний високий рівень розвитку юриспруденції в Україні. Кодекс українського права, складений 1743 року, знав інститути власності й володіння, сервітути й заставне право. Він розрізняв право власності на рухоме, спадкове й набуте майно. Незвичайно розвинений характер мало в кодексі зобов'язальне право: розрізнялися зобов'язання з договорів і зобов'язання із заподіяння шкоди. Детально регламентувалися договори купівлі-продажу, обміну, позики, особистого й майнового найму, поклажі, поруки та зберігання.
Важливою рисою кримінального права був його приватноправовий характер. Переслідування злочину, навіть тяжкого, було, в основному, приватним. Суд робив кару злочинця залежною від волі потерпілого, а якщо потерпілого не можна було залучити до судового процесу — від вимог його родичів. Проте з плином часу все сильніше виявлялася ініціатива самих судів у розслідуванні злочинів. У кодексі були передбачені злочини проти релігії, «честі й влади монаршої», життя, тілесної недоторканності, майна, статевої моралі.
1879р. – цю пам’ятку віднайшов, проаналізував та опублікував О.Кістяківський. Провідна ідея збірника – захист феодального ладу та розширення можливостей для кріпосної експлуатації селянства.