37. Перша світова війна і доля українства

Між європейськими державами існували гострі територіальні суперечності.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. склалися два ворогуючих союзи держав — Антанта і Троїстий союз.

До Троїстого союзу (створений в 1882 р.) увійшли Австро-Угорщина (ця держава виникла наприкінці XIX ст.), Німеччина, Італія.

В Антанту (створена в 1904-1907 pp.) увійшли. Росія, Англія, Франція.

Основною метою Антанти і Троїстого союзу був територіальний перерозподіл світу.

В липні 1914 р між Сербією і Австро-Угорщиною розпочалась війна Росія —

союзник Сербії — обіцяла підтримати останню. Німеччина використала це як

привід, аби оголосити війну Росії (що відбулося 1 серпня) 3 серпня Німеччина оголосила війну Франції. 4 серпня Англія оголосила війну Німеччині. Австро-сербська війна незабаром перетворилась на світову.

Українські землі в стратегічних планах ворогуючих держав набули важливого значення. Напередодні Першої світової війни вони знаходились у складі Австро-Угорської і Російської імперій.

Російські війська Південно-Західного фронту в серпні-вересні здійснили наступ в Галичині і Північній Буковині (Галиційська битва), зайняли Східну Галичину І Північну Буковину з їх центрами—Львовом і Чернівцями.

Австрійські війська зазнали тяжких втрат (400 тис. вбитими, 380 гармат).

Мирне населення Галичини і Буковини не чинило опору російським військам

і часто зустрічало їх хлібом-сіллю Настрій людей почав змінюватися, коли на цих землях було створено Галицько-Буковинське губернаторство на чолі з графом Бобринським і генералом Треповим. Почалися репресії: арешти, закриття громадських організацій, переслідування українофілів. Вводилися обмеження на використання української мови. Було заарештовано і вивезено

до Суздаля митрополита греко-католицької церкви Андрія Шептицького. Цю

політику царату щодо українців відомий російський громадсько-політичний

діяч, депутат Державної думи П.МІлюков назвав "європейським скандалом".

Австро-Угорщина проводила ще більш жорстоку політику на українських землях. Чинилися розправи без суду та слідства, тільки за підозрою в державній зраді, співчутті до Росії.

Зруйнувавши фортецю Перемишль, російська армія вийшла на основні перевали Карпат (весна 1915 p.).

Почалися запеклі бої (в них брав участь і легіон УСС) за гору Маківка. В травні 1915 р. російські війська захопили гору.

В червні 1915р. розпочався загальний відступ російських військ. Восени 1915 р. російські війська закріпилися на лінії Кам'янець-Подільський —Тернопіль—Дубно.

Навесні 1916 р. з цього ж району розпочалася наступальна операція, що набула назву Брусиловського прориву (за прізвищем головнокомандуючого фронтом генерала О.Брусилова). У ході цього наступу російські війська знову увійшли до Чернівців, Коломиї, Луцьку, Бродів. На цьому значні наступальні операції на теренах України припинилися.

У ході воєнних дій 1914-1916 pp. легіон УСС значно скоротився через втрати. В 1916 р. полк УСС, що виконував бойове завдання під Тернополем, був оточений переважаючими силами противника Лише 150 бійців вийшли з оточення; їх було відправлено на Волинь, де вони почали працювати, в основному вчителями.

В роки Першої світової війни українська інтелігенція очолювала різні громадські товариства і комітети допомоги постраждалим від війни. На територіях України, що знаходились під владою Росії, діяли "Союз міст" (Міський союз), "Земський союз", "Товариство допомоги населенню Півдня Росії, що постраждало від воєнних дій".