- •1. Філософія: поняття, умови з’яви і розвитку.
- •2. Специфіка філософського знання.
- •4. Предмет і функції філософії.
- •5. Давньоіндійська Філософія
- •6. Давньокитайська фiлософiя
- •8. Атомістична концепція буття Демокріта
- •10. Вчення про душу і пізнання Платона
- •14. Особливості, періоди розвитку та основні проблеми середньовічної філософії.
- •Основні положення філософської концепції Аврелія Августина
- •17. Патристика (загальна характеристика)
- •24. Б. Спіноза про субстанцію
- •Договірна концепція походження держави Гобса
- •28 . Загальна характеристика німецької класичної філософії
- •31. Принципи побудови філософської системи Гегеля
- •35. Історичні форми позитивізму
- •36. Аналітична філософія: визначення та проблеми
- •40. Фiлософiя Кисвої-Могилянської академії
- •41. Філософія українського Відродження
- •42. Дохристиянські витоки української філософії
- •43 Особливості та основні етапи розвиту філософської думки в Україні
- •44. Філософія Княжої доби
- •47. Історичний розвиток уявлень про світ як всесвіт
- •48. Філософський зміст відношення «людина – світ»
- •49. Категоріальне вираження буття
- •Рух як фундаментальна властивість світу
- •52. Діалектика і метафізика
- •53. Зміст основних категорій діалектики
- •63. Методологія та основні групи методів наукового пізнання.
- •Суспільство та його складові
- •70. Соціальні групи як різновиди соціальних спільностей.
- •71. Політика і мораль ( на прикладі філослфії Платона, Арістотеля і Макіавеллі)
- •72. Суспільство як предмет сучасної соціальної філософії
- •73. Типології суспільства в сучасних концепціях соціальної філософії (к. Поппер, д. Белл, о. Тоффлер)
- •75. Основні етапи розвитку соціальної філософії
- •76. Особливості становлення і розвитку української нації
- •77. Релігійно – міфологічна антропософія
- •84. Нація: як об’єкт філософського аналізу
- •86. Атрибутивні ознаки культури
- •87.Сутнiсть і проблемна сфера фiлософiї економiки
- •90. Сім”я як мікросоціум
90. Сім”я як мікросоціум
Сiм’я як мiкросоцiальна група — соцiально-бiологiчна спільнота, що iснуе на основi шлюбних зв’язкiв, кровної спордненостi або всиновлення, яка регулюе стосунки мiж чоловiком i дружиною, батьками i дiтьми й вдповідае за виконання притаманних їй рiзноманiтних функцiй. Первинною формою сiм’ї вважають кровкоспорiднену, яка складалась iз кровних родичiв — батькiв i дiтей, мiж якими були забороненi статевi зв’язки. Такi табу давали змоту уникати кровозмiшання, сприяли народженню здорового i повноцiнното потомства, що було запорукою збереження людськото роду. Наступним етапом сiм’ї була групова сiм’я в ендотамному (мiж особами однiе суспiльнЫ трупи) i екзотамному (шлюб у межах однiеХ родової трупи був заборонений) варiантах, де заборонялись статевi стосунки не тiльки мiж батьками i дiтьми, але й мiж братами i сестрами. Як i в кровноспорiдненiй, у труповiй сiм’ родовiд визначався материнською лiнiею. Подальший й розвиток репрезентуе парна сiм’я, де вже конкретно визначенi чоловiк i жiнка об’еднувались на бiльш-менш тривалий перiод їх життя. Родовiд продовжувався по материнськiй лiнiї. Цей тип сiм’ї був ще нетривким, оскiльки кожен з й основних членiв мiт продовжувати жити у своїй родиннiй трупi. Зтодом церква освятила шлюб Найзагальнiшими обов’язковими умовами сучасного шлюбу є досягнення певного вiку суб’ектами вхлюбу; добровiльнiсть i взаемна згода чоловiка та жiнки; вiдсутнiсть iншого зареестрованого шлюбу в майбут. нього подружжя. Основними суспiльними функцiями сiм’ е: — ретгродуктивна (дiтонародження), пов’язана з вiдтворенням собi подiбних, тобто населения крани; — виховна, пов’язана iз батькiвською й материнською любов’ю, через яку дитина набувае суспiльно значущих якостей особи; — господарсько-побутова (економiчна), пов’язана iз забезпеченням матерiального добробуту сiм’ї; — рекреативна, що полягае у забезпеченнi вiдтворення фiзичнопсихiчних, духовних сил людини. Тiльки за умови виконання сiм’єю всiх цих функцiй вона може бути мiцною i щасливою, а отже, й тривалою.