23.Договір страхування та його зміст, взаємозв’язок з правилами страхування.

Процес андеррайтингу завершується або відмовою страхувати певний обєкт, або підписанням договору.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником, чи на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника і його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми; перелік страхових випадків; визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їх сплати; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають затвердженню Міністерством фінансів України при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Правила страхування повинні містити:

▪ перелік об'єктів страхування;

▪ порядок визначення страхових сум;

▪ страхові ризики;

▪ виключення із страхових випадків і обмеження страхування;

▪ термін та місце дії договору страхування;

▪ порядок укладення договору страхування;

▪ права та обов'язки сторін тощо.

Правила страхування з різних видів особистого і май­нового страхування, що відбивають діловий імідж і фінансово-під­приємницькі можливості страхувальників. Цими умовами і правилами часто визначається весь комплекс умов, які становлять зміст страхового договору. Отже, угода сторін зводиться, по суті, до прийняття або відмови від укладен­ня договору страхування на запропонованих страховиком умовах і конкретизації окремих пунктів (розмір страхової суми, строк і т. ін.) в індивідуальних договорах страхування.

Срочно нужен реферат? – www.multimix.com.ua

24.Договір страхування і страховий поліс: співвідношення між ними. Страховий сертифікат. Генеральний поліс.

Процес андеррайтингу завершується або відмовою страхувати певний обєкт, або підписанням договору.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником, чи на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Факт укладання страхової угоди – це видача страховиком страхового полісу. Тобто страховий поліс є формою договору страхування.

Структура страхового полісу:

1. заголовок

2. преамбула (мова йде про те, що договір укладено на основі заяви, сплачено страховий внесок, страховик забовязується забезпечити вказане в полісі страхове покриття)

3. робочі статті (повна характеристика обєкта страхування і містить ту інформацію, що і правила страхування)

4. виключення (випадки, за якими страховик не виплачує відшкодування)

5. умови (всі умови, що відображені в полісі, можна поєднати в 3 групи: умови, що передують укладанню договору; умови, які слідують після підписання договору; умови, які передують виконанню страховиком своїх зобовязань)

6. підписи сторін

Генеральний поліс – це письмова угода з фіксованою страховою сумою, розмір якої дозволяє покрити страхуванням кілька відправлень вантажів за умови, що про них буде своєчасно декларовано страховику. Генеральний поліс діє доти, поки не буде використаний увесь ліміт встановленої страхової суми. Генеральний поліс не є повноцінним договором страхування і за ним не виникає зобов`язання страховика перед страхувальником. Стр-ня в межах генерального полісу здійс-ся шляхом укладання додаткових угод або видачі страхових сертифікатів на кожен окремий ризик, в яких зазначається страхова сума, премія, строк дії страхового захисту по кожному окремому ризику.

Страховий сертифікат – документ, що засвідчує страхування окремих партій вантажів, котрі підпадають під дію генерального полісу страхування вантажів.