
- •1.Поняття *культура* як духовного та суспільного феномену, структура культури
- •2.Українська культура як духовний та суспільний феномен, її сутність, характерні риси та ознаки
- •3.Еволюція поглядів на культуру в європейській та вітчизняній
- •4. Предмет історії української культури. Проаналізуйте головні періоди на шляху її розвитку.
- •5. Джерельна база та методологічні засади вивчення історії української культури.
- •6. Світова та національна культура. Їх сутність, характерні риси та ознаки.
- •7.Українська культура як складова світ. Культ. Передумови виник. Та джерела формуваня
- •9.Проаналізуйте міграційну та автохтонну теорії походження укр. Народу.
- •10.Матеріальна та духовна культура східнослов’янських племен дохристиянської Русі
- •11. Трипільська культура як одне із автохтонних джерел української культури
- •12. Зарубинецька та Черняхівська культура дохристиянської Русі
- •13.Язичницькі релігійні вірування дохристиянської Русі
- •14.Запровадження християнства ,його вплив на духовну культуру Київської Русі
- •15.Розвиток писемності та освіти.Літературні пам’ятки Київської Русі
- •16. Проаналізуйте визначні пам’ятки архітектури Київської Русі.
- •17. Вплив християнства на монументальний живопис та іконопис Київської Русі
- •18. Літописання кр в контексті духовної к-ри.
- •19. «Повість временних літ» - визначна пам’ятка духовної культури кр
- •20. Проаналізуйте літературну пам’ятку Київської Русі «Слово о полку Ігоревім»
- •21. Здобутки матеріальної та духовної культури Галицько – Волинської Русі.
- •23. Етнокульт процеси у період формування української народності.
- •24.Діяльність культурно-освітніх осередків на ниві духовної к-ри Укр.В добу Ренес.
- •25.Поширення ідей раннього гуманізму в Україні у добу Ренесансу.
- •26. Острозька академія – новий тип вищої школи в Україні, її діяльність на ниві духовної культури
- •26. Острозька академія – новий тип вищої школи в Україні, її діяльність на ниві духовної культури
- •27. Розвиток освіти і наукових знань в Україні в добу Ренесансу
- •28. Львівська братська школа та її внесок у духовну культуру України.
- •29.Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл у добу Ренесансу.
- •30.Церковна та культурно –просвітницька діяльність Петра Могили.Могилянська Доба в історії української культури.
- •31. Полемічна літ-ра України кін.16- і пол. 17ст.
- •32. Архітектура і образотворче мистецтво України доби Ренесансу.
- •33. «Золотий вік» львівського архітектурного Ренесансу.
- •34. Музична культура і театральне мистецтво доби Ренесансу
- •35. Культура Козацької держави та її самобутні риси
- •36. Розвиток освіти і наукових знань в Україні друга половина 17-18ст.
- •37. Києво- Могилянська академія – важливий осередок освіти і науки, її внесок у духовну культуру України.
- •38.Роль гетьмана України Івана Мазепи в розвитку духовної культури в період Козацької держави.
- •39. Козацькі літописи – визначна пам’ятка духовної культури України.
- •40.Літературна та культурно-просвітницька діяльність г.С. Сковороди у добу Пр.
- •41.Українське бароко в літературі,архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •42.Музична культура і театральне мистецтво доби бароко.Укр композиторів.
- •43.Генезис та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці XVII-початкуXXст.
- •44.Дворянський (шляхетський) період національно-культурного відродження
- •45.Зародження національної ідеї у дворянський період національно-
- •46.Народницький період національно-культурного відродження в Україні,його
- •47.Суспільно-політична діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
- •48.Культурно-просвітницька д-сть громадівських організацій в Україні у 60-70рр XIX ст.
- •49. Модерністський період національно-культурного відродження в Україні, його особливості, характерні риси та ознаки
- •50.Ю.Бачинський та м.Міхновський- виразники української національної ідеї.
- •51.Національно-культурне відродження в Галичині в XIX - на початку XX століття. Аналіз основних періодів відродження
- •52. Культурно - просвітницька діяльність «Руської трійці» на ниві духовної культури Галичини. Зміст альманаху «Русалка Дністровая»
- •53. Схеми н-к відродж. За Грохом, Шпорлюком та Лисяк-Рудницьким.
- •54. Творча спадщина т.Г. Шевченка .
- •55.Творчий внесок і.Франка в духовну культуру українського народу.
- •56.Архітектура і образотворче мистецтво України хіх ст. Аналіз пам*яток стилю класицизму та модерну.
- •57.Музична культура України хіх ст. Творчість провідних композиторів.
- •58. Микола Лисенко – основоположник проф. Музики
- •59.Тетр. Мистецтво укр. 19ст. Д-сть провідних акторів,режисерів
- •60. Муз культ на зх. Україні. Творчість вербицького, воробкевича, вахнянина, січинського.
- •67. Лесь Курбас – видатний діяч укр. Театрального мистецтва
- •68. Суспільно-політична та культурно-просвітницька діяльність «Шістдесятників»
- •69. Творчість діячів української культури в еміграції
- •70.Художня культура України xXст.: тенденції розвитку, досягнення.
- •71.Архітектура і образотворче мистецтво України XX ст..
- •72.Театральне мистецтво України XX ст.. Кіномистецтво.
- •74. Специфіка та головні тенденцї розвитку української культури в сучасних
50.Ю.Бачинський та м.Міхновський- виразники української національної ідеї.
У 1895 р. Юліан Бачинський — один із активних діячів Українсько-руської радикальної партії у праці "Україна irredenta" обґрунтовує потребу створення Української незалежної держави. Він доходить такого висновку: "Україна для себе! — От єї клич. Вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ! — От єї стяг". Книга Ю.Бачинського "Україна irredenta" привернула увагу широкої громадськості України, зокрема Галичини. В ній чітко і виразно прозвучала українська національна ідея. У 90-х роках XIX ст. спостерігається активізація політичного життя і на Сході України, де виникають перші політичні організації, що висувають вимогу боротися за незалежну Українську державу. Харківський адвокат Микола Міхновський 1900 р. опублікував брошуру "Самостійна Україна", де була чітко сформульована державницька ідея "незалежності України від Росії". Будучи студентом юридичного факультету Київського університету, М.Міхновський виявляє ініціативу: в Каневі на могилі Т.Шевченка заснувати таємну організацію "Братство тарасівців", до якої увійшли б його однодумці. Товариство очолив один із найстарших студентів І.Липа. Політична проррама "Братства тарасівців" була окреслена М.Міхновським у 1893 р. на сторінках Львівської газети "Правда". В ній поставало питання про відновлення національно-державної самостійності України. Цій меті, на думку М.Міх-новського, повинна бути підпорядкована діяльність кожного українського патріота. В 1897 р. на основі "Братства тарасівців" у м.Харкові виникла "Українська студентська громада". М.Міхновський мав на неї великий вплив. Програма й ідеологія нової організації була близькою до "Братства тарасівців". Пізніше ця студентська організація, яку очолював Д.Антонович, переросла в Революційну українську партію (1900 р.) — РУП. Саме для неї М.Міхновський написав програмну брошуру "Самостійна Україна", вперше опубліковану 1900 р. у Львові. Він закликав усіх патріотів України до боротьби за національне визволення і проголошення незалежної Української держави з такими гаслами: "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ". Одночасно М.Міхновський сформулював завдання розбудови незалежної національної держави, використовуючи аргументи міжнародного права, а також політичні та культурні. Його виклад вражає силою аргументації, послідовністю і логічністю думок. Він доходить висновку, що державна самостійність — головна умова існування нації, а "державна незалежність є національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин". Ідеї М.Міхновського знайшли підтримку прогресивно налаштованої української інтелігенції. Кількість його прихильників поступово зростала. Однак у тогочасному українському суспільстві дедалі все більше і швидше входили в моду соціалістичні ідеї, тому вимоги незалежності України видавалися багатьом діячам культури несприйнятними. Під впливом соціалістів, драгоманівців-федералістів та україно-філів-культурників у Революційній українській партії відбулися розшарування, внаслідок чого більшість зорганізувалась в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП), 1905 р. Водночас відбувався процес консолідації українських ліберальних партій — демократичної (УДП) і радикальної (УРП), які об'єднуються в єдину Українську радикально-демократичну партію (УРДП), що згодом стала основою непартійного Товариства українських поступовців (ТУП). Вона проіснувала до початку революційних подій в Україні 1917 р. Обидві названі партії відхилили гасло М.Міхновського про самостійність України. Водночас зазначимо, що невелика група прихильників М.Міхновського, відколовшись від РУП 1902 p., організувала Українську народну партію суто націоналістичного спрямування, д\я якої він розробив так званих десять заповідей, опублікованих у Львові 1903 p., де чітко і виразно звучала ідея проголошення самостійної, вільної Української Демократичної Республіки. В 1905 р. М.Міхновський опублікував у Львові проект опрацьованої ним української конституції, вихідним принципом якої є задекларована самостійність України як Соборної держави і державна суверенність українського народу. М.Міхновський залишив глибокий слід у духовній культурі та національно-визвольній боротьбі українського народу за державність і незалежність України. У статті, присвяченій пам'яті М.Міхновського, його соратник С.Шемет писав: "Це було велике серце. У нього палав такий вогонь любові до України, що в другій країні він запалив би мільйони сердець бажанням патріотичного подвигу... Найбільшою його заслугою було надання великого творчого розмаху українським національним почуванням...Оце захоплення національних почувань великим, достойним великої нації, ідеалом — забезпечило Миколі Міхновському почесне місце в історії України навіки". Головна заслуга М.Міхновського полягає в тому, що він не лише проголосив головні засади української націоналістичної ідеології, а й проводив активну різнобічну політичну діяльність, спрямовану на створення націоналістичних організацій. Так він став попередником організованого українського націоналізму. Національна ідея М.Міхновського надихала наступні покоління борців за незалежність Української держави.