54. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського

Данилевський – відомий рос. Природознавець, що зробив спробу теоретично обгрунтуватти концепцію багатолінійного і замкненого розвитку культури на основі застосування методології систематизації в біологічній науці. В історії людства він виділив11 самобутніх типів культури:інд., китайську, іранську, єгипетську,халдейську, грецьку, римську, аравійську, германо-романську, слов’янську. Кожний культурно-історичний тип виникає з етнографічного матеріалу, після того входить у період розквіту, а потім зазнає занепаду. Інакше, кожний тип культури проходить в основному 3 фази свого розвитку: етнографічну, державну та цивілізаційну. Перехід до цивілізації хар-ся розтратою культ. Потенціалу. Самобутність культури на думку Д., в особливому складі душі народу, тому його нац. Хар-р залишається незмінним при взаємодії культур. Його концепція стала одним з теоретичних джерел теорії панславізму і шовінізму.

55. Концепція соціокультурної динаміки п.Сорокіна.

Концепція соціокультурної динаміки була створена видатним росіянином, а з 1923 р. амер. соціологом і культурологом Пітиримом Сорокіним. "Social and Cultural Dynamics" (1937). П. Сорокін розрізняє системи соціокультурних феноменів різних рівнів. Найвищий з них творять соціокультурні суперсистеми, сфера дії яких поширюється на багато суспільств. Вони виникають навколо фундаментальних передумов реальності і методів її пізнання. Відповідно до останнього, учений виділяє три послідовних типи соціокультурних суперсистем (чуттєвий, ідеаціональний та ідеалістичний), яким відповідають три форми істини і три типи мистецтва.

Відповідно до концепції П. Сорокіна, розвиток мистецтва (мистецтва слова в тому числі) відбувається в результаті циклічної зміни вказаних типів. Так, ідеаціональне мистецтво європейського середньовіччя змінилося ідеалістичним мистецтвом XIII-XIV ст., а воно, у свою чергу - чуттєвим мистецтвом XV-XIX сторіч.

56.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі

А. Тойнбі зробив спробу пояснити одночасно хід роз­витку всіх людських культур, застосувавши поняття "цивілізація" до особливостей розвитку народів і культур різних регіонів і країн. В результаті всесвітня історія мала вигляд мозаїчного панно, складе­ного багатолінійним розвитком суверенних культур, які розташовані поруч і співіснують. Однак А. Тойнбі довів: при всій відмінності і несхожості культур різних народів всі вони належать до єдиної цивілізації і в своєму розвиткові рано чи пізно проходять ідентичні етапи, які характеризуються однаковими ідеями, і хоча мають свої особливості, та сутність їх єдина. Його найвідоміша праця « Дослідження історії». Спочатку Т. Виділив для агалізу 21 циввілізацію, потім скоротив їх перелік до 13 найрозвинутіших, серед як. Антична, західна, православна, індійська, китайська, ісламська тощо.

57. Культурологічна концепція с.Хантінгтона.

Хантінгтон: концепції «зіткнення цивілізацій», що полемізує з концепцією «кінця історії» Ф.Фукуями. 1993 у статті «Зіткнення цивілізацій» Фукуяма пропонував вважати головним фактором, що визначає сучасну світову політику, повну перемогу ліберальної ідеології, то Хантінгтон вважає, що наприкінці 20 в. геополітичний розклад визначається ідеологіями, що виходять за рамки традиційного протистояння лібералізму та авторитаризму. Головними протиборчими силами стають цивілізації, що поєднують групи країн зі схожими ментальними цінностями.

За Х., у сучасному світі відбувається зіткнення 7 або 8 цивілізацій - китайської, японської, індуської, ісламської, православної, західної, латиноамериканської і, можливо, африканської. Всередині цивілізації звичайно є стрижнева країна, що організує єдину політику всієї групи країн зі схожими культурними нормами (як, наприклад, США в сучасній західній цивілізації). Кожна цивілізація прагне розширити свій вплив або, принаймні, зберегти свою самобутність від тиску з боку інших цивілізацій. Замість ідеологічного протистояння 20 в. в 21 сторіччі головну роль будуть грати міжкультурні конфлікти.

В 16 - першій половині 20 ст. панівною силою була західна цивілізація, що нав'язувала всім іншим своєї цінності. Однак в 20 ст. протистояння Заходу й Радянської Росії, а потім Західна цивілізація губить своє лідерство, росте самостійність далекосхідних цивілізацій і цивілізації ісламу. Агресивна антизахідна боротьба ісламської цивілізації.

Ідеї Хантінгтона користуються великою популярністю не тільки серед суспільствознавців, але в широких колах громадськості. Цьому багато в чому сприяє навмисна полемічність і популярний стиль викладу його наукових праць, що часто викликають свого роду наукові скандали й зухвалі запеклі дискусії.