- •2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- •3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- •4. Основні методи, що використовуються в культурологічних дослідженнях. Особливості системного методу.
- •5.Інтегративний характер культурології як науки
- •6. Специфіка культурологічного знання.
- •7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •8. Основні функції культури
- •9. Історична типологія культури
- •11 . Основні теоретичні концепції культури
- •12.Основні положення концепції Шпенглера
- •13.Архаїчний тип культури. Магія, культ, табу, ритуал.
- •14. Основні концепції міфу
- •15.Культура Стародавнього Єгипту
- •16. Античний тип культури. Феномен «Грецького дива»
- •17. Дохристиянська культура слов’ян.
- •18.Досягнення культури Київської Русі.
- •19. Роль християнства у становленні української культури
- •20.Український культурний ренесанс
- •21. Культура індустріальною суспільства та культура постіндустріального суспільства, їх відмінності.
- •22. Культура “інформаційного суспільства” та її сутність
- •23. «Художня культура»
- •24. Мистецтво як феномен культури
- •25 Модернізм
- •26. Постмодернізм.
- •27. Світоглядні засади модернізму
- •28.Мова як один із головних чинників розвитку нації і культури
- •29.Сучасна соціокулькурна ситуація в Україні
- •30. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
- •31. Явище європоцентризму у світовій культурі.
- •33. Національна культура і масова культура, їх співвідношення
- •34. Поняття традиційна та інноваційна культура.
- •36. Сутність та співвідношення понять «субкультура» і «контркультура».
- •37.Елітарна та масова культура
- •38. Формаційний підхід соціокультурного світу, його основні етапи.
- •39.Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- •40. Основні види комунікації
- •41. Інформаційно-знакове тлумачення культури
- •42. Знаки, які використовуються в культурі.
- •43. Основні види знаків.
- •44. Основні властивості символів
- •45. Семіотика як наукова дисципліна,її основні розділи
- •47. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури
- •48. Розкрити та охарактеризувати бароко як стиль у м-ві.
- •49. Розкрити та охарактризувати укр бароко як стиль у м-ві.
- •50. Романтизм
- •51.Розкрити та охарактеризувати класицизм як силь у м-ві.
- •52. Ціннісно-нормативний вимір культури
- •53.Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера
- •54. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- •55. Концепція соціокультурної динаміки п.Сорокіна.
- •56.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- •57. Культурологічна концепція с.Хантінгтона.
- •58.Циклічна модель розвитку культури
- •59. Особистість як об'єкт і суб'єкт культурної діяльності
- •60. Духовний вимір буття людини та його складові
- •61. Духовна культура, її структура та цінності
- •62. Технологічна культура та її складові та цінності
- •63. Соціальна культура та її складові
- •64. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- •65. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- •68. Людина в античній культурі.
- •69.Людина в середньовічній культурі
- •70. Людина в культурі Відродження
- •71. Людина в українській і світовій культурах Нового часу
- •72. Проблеми збереження національної культурної спадщини
- •73. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •74. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для Укр..
- •76. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- •77. Особливості етики як науки
- •78. Структура і функції етики.
- •79. Етимологія термінів «етика» і «мораль»
- •80. Функції моралі.
- •81. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- •82. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- •83. “Золоте правило” моральності.
- •86. Основні концепції добра як етичної категорії.
- •87. Основні види морального зла.
- •88. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- •89. Особливості моралі як способу опанування світу.
- •90. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- •91. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- •92. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- •93. Моральні смисли любові
- •94. Поняття «совість», «сором», «провина», їх співвідношення
- •95. Найважливіші чинники щастя
- •96. Сенс життя як моральна проблема
- •97. Особливості морального вибору особистості
- •98. Моральні цінності людини.
- •99. Культура ділового спілкування
- •101. Етикет, його основні різновиди та загальні вимоги
- •102. Моральні норми і цінності християнської етики.
- •103 Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- •104. Прикладна етика та її основні різновиди.
- •105. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічниз проблем сучасної цивілізації.
- •106.Професійна етика економіста та її особливості.
- •107. Основні принципи, особливості професійної етики екноміста
- •109 Розкрити і охарактеризувати зміст таких куатегрій естетики як, прекрасне, піднесене, потворне, трагічне, комічне, низьке
- •110. Естетика як наукова дисципліна, її структура.
- •111. Основні завдання та функції естетики.
- •112. Уявлення про прекрасне в історії естетики
- •113.Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- •114. Історія формування та розвитку естетики
- •115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- •116. Мистецтво та основні його різновиди.
- •117. Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика
- •118. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- •119 Розкрити і охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва
- •120. Розкрити й охарактеризувати живопис як вид мистецтва
- •121. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- •122. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- •123.Розкрити й охарактеризувати музику як вид мистецтва
- •124. Кіно як вид мистецтва.
- •125. Хореографія як вид мистецтва
- •128 (2) Художній стиль
- •129. Комічне та його форми
101. Етикет, його основні різновиди та загальні вимоги
Етикет - слово французького походження, що означає манеру поводження. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві. Розрізняють кілька видів етикету, основними з який є:
придворний етикет - строго регламентований порядок і форми обходження, установлені при дворах монархів;
дипломатичний етикет - правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах;
військовий етикет - звід загальноприйнятих в армії правил, норм і манер поводження військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності;
загальногромадянський етикет - сукупність правил, традицій і умовностей, дотримуваних громадянами при спілкуванні один з одним.
Норми етикету, на відміну від норм моралі є умовними, вони носять ніби характер неписаної угоди про те, що в поводженні людей є загальноприйнятим, а що ні. Кожна культурна людина повинна не тільки знати і дотримуватися основних норм етикету, але і розуміти необхідність визначених правил і взаємин. Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, його моральні й інтелектуальні якості. Уміння правильне поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів, сприяє досягненню взаєморозуміння, створює гарні, стійкі взаємини. Сучасний етикет регламентує поводження людей у побуті, на службі, у громадських місцях і на вулиці, у гостях і на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях, переговорах.
Етикет - дуже велика і важлива частина загальнолюдської культури, моральності моралі, виробленої протягом багатьох століть життя всіма народами відповідно до їхніх представлень про добро, справедливість, людяність - в області моральної культури і про красу, порядок, благоустрій, побутовій доцільності - в області культури матеріальної.
102. Моральні норми і цінності християнської етики.
Однак культура античності відрізнялася досить широкими погля¬дами на людину, припускала існування різних думок про світ і людину в ньому. Християнський світ, особливо в перші століття свого існування, досить жорстко піклувався про «чистоту віри». В етичних дослідженнях християн панував теоцентризм, тобто все розглядалося через призму ставлення до Бога, перевірялося на пред¬мет відповідності Святому Письму, постановам соборів. Так формувалося нове розуміння людини. У Нагарній проповіді Христа стверджуються як найважливіші чесноти такі якості: смирення, терпіння, покірність, лагідність, милосердя і навіть любов до ворогів. Значне місце у християнській етиці посідає така доброчинність, як любов до Бога. Взагалі саме поняття любові онтологізується: «Бог є любов». Таким чином, у Середньовіччі у масовій свідомості закріп¬лювалися нове бачення людини, нові підходи до вирішення вічних моральних питань, до повсякденної моральної поведінки індивіда. Варто відзначити ще одну рису християнського вчення, яка у Давньому світі великого поширення не набула, — це ідея загальної гріховності і необхідності масової покути.
Позитивним слід вважати посилення особистісного аспекту в моральному вченні християнства, яке зверталося до кожної людської особистості незалежно від її соціального статусу і стверджувало рівність усіх перед Богом. Посиленню особистісного аспекту сприяв і образ Христа — боголюдини, надособистості, що пройшов земний шлях і постраждав за гріхи кожної людини.