- •2. Культурологія як наука, її предмет та функції.
- •3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- •4. Основні методи, що використовуються в культурологічних дослідженнях. Особливості системного методу.
- •5.Інтегративний характер культурології як науки
- •6. Специфіка культурологічного знання.
- •7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •8. Основні функції культури
- •9. Історична типологія культури
- •11 . Основні теоретичні концепції культури
- •12.Основні положення концепції Шпенглера
- •13.Архаїчний тип культури. Магія, культ, табу, ритуал.
- •14. Основні концепції міфу
- •15.Культура Стародавнього Єгипту
- •16. Античний тип культури. Феномен «Грецького дива»
- •17. Дохристиянська культура слов’ян.
- •18.Досягнення культури Київської Русі.
- •19. Роль християнства у становленні української культури
- •20.Український культурний ренесанс
- •21. Культура індустріальною суспільства та культура постіндустріального суспільства, їх відмінності.
- •22. Культура “інформаційного суспільства” та її сутність
- •23. «Художня культура»
- •24. Мистецтво як феномен культури
- •25 Модернізм
- •26. Постмодернізм.
- •27. Світоглядні засади модернізму
- •28.Мова як один із головних чинників розвитку нації і культури
- •29.Сучасна соціокулькурна ситуація в Україні
- •30. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
- •31. Явище європоцентризму у світовій культурі.
- •33. Національна культура і масова культура, їх співвідношення
- •34. Поняття традиційна та інноваційна культура.
- •36. Сутність та співвідношення понять «субкультура» і «контркультура».
- •37.Елітарна та масова культура
- •38. Формаційний підхід соціокультурного світу, його основні етапи.
- •39.Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- •40. Основні види комунікації
- •41. Інформаційно-знакове тлумачення культури
- •42. Знаки, які використовуються в культурі.
- •43. Основні види знаків.
- •44. Основні властивості символів
- •45. Семіотика як наукова дисципліна,її основні розділи
- •47. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури
- •48. Розкрити та охарактеризувати бароко як стиль у м-ві.
- •49. Розкрити та охарактризувати укр бароко як стиль у м-ві.
- •50. Романтизм
- •51.Розкрити та охарактеризувати класицизм як силь у м-ві.
- •52. Ціннісно-нормативний вимір культури
- •53.Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера
- •54. Концепція культурно-історних типів м.Я.Данилевського
- •55. Концепція соціокультурної динаміки п.Сорокіна.
- •56.Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- •57. Культурологічна концепція с.Хантінгтона.
- •58.Циклічна модель розвитку культури
- •59. Особистість як об'єкт і суб'єкт культурної діяльності
- •60. Духовний вимір буття людини та його складові
- •61. Духовна культура, її структура та цінності
- •62. Технологічна культура та її складові та цінності
- •63. Соціальна культура та її складові
- •64. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- •65. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- •68. Людина в античній культурі.
- •69.Людина в середньовічній культурі
- •70. Людина в культурі Відродження
- •71. Людина в українській і світовій культурах Нового часу
- •72. Проблеми збереження національної культурної спадщини
- •73. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •74. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для Укр..
- •76. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- •77. Особливості етики як науки
- •78. Структура і функції етики.
- •79. Етимологія термінів «етика» і «мораль»
- •80. Функції моралі.
- •81. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- •82. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- •83. “Золоте правило” моральності.
- •86. Основні концепції добра як етичної категорії.
- •87. Основні види морального зла.
- •88. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- •89. Особливості моралі як способу опанування світу.
- •90. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- •91. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- •92. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- •93. Моральні смисли любові
- •94. Поняття «совість», «сором», «провина», їх співвідношення
- •95. Найважливіші чинники щастя
- •96. Сенс життя як моральна проблема
- •97. Особливості морального вибору особистості
- •98. Моральні цінності людини.
- •99. Культура ділового спілкування
- •101. Етикет, його основні різновиди та загальні вимоги
- •102. Моральні норми і цінності християнської етики.
- •103 Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- •104. Прикладна етика та її основні різновиди.
- •105. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічниз проблем сучасної цивілізації.
- •106.Професійна етика економіста та її особливості.
- •107. Основні принципи, особливості професійної етики екноміста
- •109 Розкрити і охарактеризувати зміст таких куатегрій естетики як, прекрасне, піднесене, потворне, трагічне, комічне, низьке
- •110. Естетика як наукова дисципліна, її структура.
- •111. Основні завдання та функції естетики.
- •112. Уявлення про прекрасне в історії естетики
- •113.Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- •114. Історія формування та розвитку естетики
- •115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- •116. Мистецтво та основні його різновиди.
- •117. Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика
- •118. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- •119 Розкрити і охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва
- •120. Розкрити й охарактеризувати живопис як вид мистецтва
- •121. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- •122. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- •123.Розкрити й охарактеризувати музику як вид мистецтва
- •124. Кіно як вид мистецтва.
- •125. Хореографія як вид мистецтва
- •128 (2) Художній стиль
- •129. Комічне та його форми
4. Основні методи, що використовуються в культурологічних дослідженнях. Особливості системного методу.
Методи культурологіі
- Діахронічний - вимагає викладу явищ, фактів, подій світової й вітчизняної культури в хронологічній послідовності.
- Синхронічний - дослідження, у т.ч. порівняльне, пов'язане з вивченням об'єктів в одному обраному проміжку часу без звертання до історичної перспективи, але з різних сторін.
- Порівняльний - область культурологічних досліджень, що займається історичним вивченням двох або декількох національних культур у процесі взаємодії, взаємовпливу, установлення закономірностей, їхньої своєрідності й подібності. Розкриваються в основному зовнішні зв'язки культури, звернені до інонаціональної сфери, виявляються загальне й особливе в нац. культурі.
- Археологічний - сукупність матеріальних предметів, добутих у результаті розкопок. Вона дає можливість археологові робити висновки про загальний стан культури.
- Типологічний - метод припускає вивчення структур системи культури шляхом сходження від абстрактного до конкретного й виявлення на цій основі типологічної близькості й історико-культурного процесу.
- Біографічний - у літературознавстві тлумачення літератури як відбиття біографії й особливостей особистості письменника. Уперше цей метод застосував фр. Критик Ш.О. Сент-Бев. Абсолютизація цього методу може привести до применшення ролі духовно-історичної атмосфери, стилю епохи, впливу традиції. У науковому літературознавстві - один із принципів дослідження. Особливості даного методу - у роботі з текстами.
- Семіотичний - метод, заснований на навчанні про знаки, дозволяє вивчити знакову структуру (систему) тексту або будь-якого іншого культурного об'єкта.
- Психологічний - підхід, що орієнтує дослідника на вивчення суб'єктивних механізмів діяльності культури, індивідуальних якостей, несвідомі психічні процеси. Цей метод дуже важливий при дослідженнях особливостей національних культур.
В основі системного підходу покладено дослідження об'єктів як систем. Тому його специфікою є орієнтація й вивчення факторів, що забезпечують цілісність об'єкта. Основна проблематика системного підходу істотно залежить від виявлення й дослідження різноманітних зв'язків, властивому системному явищу, причому особлива увага необхідно звернути на системоутворюючого зв'язку, які в першу чергу відповідальні за цілісність досліджуваного об'єкта або явища. Характерний для системного підходу той факт, що акцент переноситься з елементів досліджуваного об'єкта на зв'язки й відносини. І це особливо важливо, коли число елементів, що утворять систему, велико, а самі елементи різноманітні і якісно неоднозначні. Такого роду системи ми й називаємо складними.
5.Інтегративний характер культурології як науки
У сучасній культурі домінуючими стають процеси загальної інтеграції. В інтелектуальній діяльності це виявилось у взаємодії донедавна далеких одна від одної наук і виникнення на їхньому перетині нових: генна інженерія, біофізика.
Культурологія є також інтегративною сферою знання, народженою на перетині філософії, історії, психології, мовознавства, етнографії, релігієзнавства, соціології, мистецтвознавства. Базисом культурологічного знання виступають окремі науки про культуру, в межах яких досліджуються певні феномени культури. Ці та інші науки «живлять» культурологію своїми методами, теоретичними й емпіричними дослідженнями. Здійснюючи комплексні дослідження, вони спираються на методи інших наук і напрацьовують свої специфічні підходи щодо аналізу такого складного феномена, як культура.
Таким чином, культурологія є інтегративною сферою знання та належить до соціогуманітарних наук. Саме інтегративний характер культурології зумовлює її специфічні риси, які виявляються як у визначенні об'єкта й предмета дослідження, так і в методологічних засадах досліджень, рівні узагальнення знань, застосуванні категоріального апарату, діалогічному характері культурологічного знання та його функціях.