2. Кодекс корпоративного управління як засіб уникнення

конфліктів в акціонерних товариствах

Процедура уникнення корпоративних конфліктів займає ключове місце у конструктивному вирішенні цієї проблеми. Організація управління в АТ повинна враховувати інтереси та захищати права багатьох осіб – акціонерного товариства як юридичної особи, а також акціонерів, кредиторів, працівників підприємства, його посадових осіб.

Досвід роботи приватизованих підприємств доводить, що на шляху ефективної співпраці всередині АТ стоїть об’єктивний конфлікт між менеджментом підприємств та його акціонерами, Ще один учасник цього конфлікту – трудовий колектив, члени якого одночасно є акціонерами ВАТ. Природа цього конфлікту полягає у тому, що учасники зазначеного трикутника перебирають на себе функції, які мають виконувати інші сторони.

Щоб детальніше розібратися у суперечках, що виникають під час управління ВАТ, треба детально розглянути типові для українських ВАТ групи акціонерів.

По-перше, це держава акціонер. У держвласності зараз закріплюються пакети акцій розміром 50% + 1 акція та 25% + 1 акція (головним чином по стратегічно важливих підприємствах). Таким чином, держава намагається або залишитися основним власником підприємства, або впливати на прийняття найбільш важливих рішень. Сьогодні менталітет вітчизняних акціонерів, а також представників органів влади не дає можливості сприймати державу як рівноправного співвласника АТ.

Другу групу складають акціонери-керівники підприємств. Головний інтерес представників цієї групи полягає у збереженні своїх посад і влади всередині АТ. Наявність влади для багатьох керівників має набагато більше значення у порівнянні зі, скажемо, одержанням дивідендів по акціях. На тих об’єктах, де немає стратегічного інвестора, котрий володів би контрольним або блокуючим пакетом акцій, фактичним господарем є голова правління АТ. Він на практиці визначає основні напрямки розвитку підприємства, бере активну участь у розподілі отриманих доходів, приймає інвестиційні рішення. Тобто, робить усе те, що повинні робити акціонери, приймаючі рішення на загальних зборах або реалізуючі свою політику за допомогою спостережної ради.

Третю групу складають акціонери-працівники підприємства. Її представники ставали власниками акцій рідних підприємств з кількох причин. Серед них – бажання стати співвласником ВАТ так отримувати дивіденди по акціях; пропаганда чи тиск з боку керівників підприємства, які погрожували працівникам приходом зовнішнього інвестора, що може бути небезпечним для товариства; перебування у складі колективу орендаря, який здійснював оренду підприємства з правом викупу; відсутність кваліфікації для оцінки можливостей інших підприємств. Ця група практично позбавлена самостійності, що спричинено некомпетентністю та залежністю від керівництва ВАТ. Трапляються випадки, коли керівник під загрозою звільнення акціонера-працівника ВАТ отримує від нього доручення на участь у загальних зборах акціонерів.

Серед інших акціонерів українських ВАТ у першу чергу треба виділити стратегічних інвесторів, яки купували значні пакети акцій з метою отримання контролю над підприємством. З їх волі часто відбувається зміна менеджменту, що не завжди позитивно впливає на виробничий процес. Втручання в оперативну діяльність ВАТ з боку таких власників завдає шкоди більш дрібним акціонерам.

Найбільш незахищеною групою акціонерів є юридичні особи (портфельні інвестори) та фізичні особи, що володіють незначними пакетами акцій. Ці акціонери у першу чергу зацікавлені у розвитку підприємства, підняття ліквідності акцій та зростання їх ринкової вартості. Тільки завдяки цьому вони зможуть отримувати пристойні дивіденди чи вигідно продати акції. Проте з причин наведених вище зловживань дрібні акціонери не взмозі реально впливати на роботу підприємств.

Існують інші чинники, що заважають нормальному розвитку АТ: це, наприклад, закритість фондового ринку щодо отримання повної інформації про емітентів акцій. Відсутність відкритої інформації про власників акцій не дає можливості адекватно реагувати на зміни ситуації у структурі власників, узгоджувати свою політику в ході підготовки акціонерних загальних зборів. Також на ринку залишається реальна можливість отримувати акції у володіння іншим шляхом ніж купівля-продаж.

Досить важливим є участь у органах управління АТ та внесення до його статуту положень про проведення рейтингового відбору під час висунення кандидатів на керівні посади. Першочерговим питанням є й налагодження взаєморозуміння з менеджментом ВАТ, чого можна досягати у спільній господарській діяльності та шляхом допомоги підприємству у вирішенні виникаючих проблем. Зокрема це стосується питання неплатежів.

Запобігти зловживанням також можуть зняття обмежень на доступ до реєстру акціонерів, введення відповідальності керівників підприємств за переслідування робітників, що продають свої акції, а також встановлення зобов’язань стратегічного інвестора щодо викупу акцій дрібних власників ВАТ, у випадку, коли їм не сплачується встановлена сума дивідендів. Таким чином, можна буде досягнути певної рівноправності між акціонерами та застрахувати акціонерів від порушень з боку менеджерів чи стратегічних інвесторів.

Задоволення законних інтересів всіх зацікавлених осіб неможливе без оптимізації структури управління АТ, що передбачає утворення на підприємстві згідно з чинним законодавством відповідних органів із правами та обов’язками, які б унеможливлювали отримання незаконної переваги одними за рахунок інших.

Серед органів управління АТ провідну роль відіграють його загальні збори – вищий орган управління, який приймає рішення з найважливіших питань діяльності і визначає стратегічні цілі. Але процедура проведення загальних зборів складна, довготривала та досить дорога. Передбачено існування таких органів управління АТ, які б здійснювали поточне керівництво – правління та спостережна рада. Саме від взаємодії названих органів багато в чому залежить вирішення питання оптимізації управління в АТ, адже нерідко реакція загальних зборів запізнюється і процеси занепаду підприємства стають невідворотними.

Таблиця 12. Основні характеристики та повноваження правління та