27

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет суднобудування імені адмірала Макарова

Положення

з написання дипломної бакалаврської роботи

Миколаїв – 2012

Вступ

Підготовка та написання наукової роботи є своєрідним логічним закінченням праці над теоретичним матеріалом і поглибленого вивчення студентом тієї чи іншої теми. Саме наукова робота об'єктивно свідчить про рівень набутих знань і досвід самостійної роботи. Публічний захист наукового дослідження показує, зокрема, в якій мірі студент оволодів знаннями з відповідної дисципліни та готовий застосовувати їх на практиці.

1. Загальні положення

Наукове дослідження (мається на увазі бакалаврська робота) необхідно оформлювати відповідно до Стандарту (ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення").

Дипломна бакалаврська робота – це кваліфікаційна робота студента, яка засвідчує його фаховий рівень, а також рівень знань, умінь і навичок, виявляє самостійність у підході до вирішення проблемних питань, які постають у процесі роботи над обраною темою. Бакалаврська робота може мати прикладний характер.

Дипломне дослідження може бути продовженням роботи над курсовою роботою, обсяг якої збільшується за рахунок опису фактів і результатів детальнішого вивчення проблеми, яку порушує студент. Можна збільшити кількість розділів, виділивши в окремі складові одну чи кілька особливостей досліджуваної теми.

Розділ 1. Основні вимоги до бакалавратської дипломної роботи

1.1.Загальні зауваження. Студенти, які виконують наукову роботу будь-якого рівня, повинні насамперед ознайомитися з чинними стандартами її оформлення та вимогами до таких досліджень: ДСТУ 3008-95, ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006.

Написання наукової роботи починається з визначення та висвітлення основного питання кожного розділу. Виклад змісту кожного питання повинен бути об’єктивно доведеним, науково аргументованим і поясненим (а не описовим і декларативним). Теоретичні положення та висновки повинні ґрунтуватися на переконливому аналізі фактичного матеріалу. Глибина наукового дослідження обов’язково передбачає ознайомлення студентів з науковими працями українських та зарубіжних учених з обраної проблеми. Важливо, щоб матеріал наукової роботи був чітко та логічно викладений, подавався з використанням відповідного термінологічного апарату, проте не містив надмірної кількості термінів. Уміння обґрунтовано і переконливо викласти матеріал свідчить про сформованість знань студента, їх системність та усвідомлене засвоєння. Наукову роботу необхідно писати в стилі наукового мовлення.

Дипломна робота бакалавра виконується студентом на випускному четвертому курсі і є завершальним етапом підготовки бакалавра. Вона повинна засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову та спеціальну підготовку, вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання конкретних наукових та практичних завдань. Виконання дипломної бакалаврської роботи дає змогу систематизувати та поглибити здобуті знання, творчо застосувати їх у вирішенні конкретних завдань, розвинути навички самостійної роботи в аналізі та синтезі різноманітних лінгвістичних явищ, формулюванні конкретних наукових пропозицій. Дипломна робота бакалавра узагальнює самостійну індивідуальну науково-дослідну роботу студента.  Її захист проходить на засіданні ДЕК у визначений заздалегідь термін. Після успішного захисту дипломної роботи ДЕК присвоює студенту кваліфікацію бакалавра.

Основними завданнями дипломної роботи бакалавра є: а) систематизація наявних з обраної проблеми наукових досліджень; б) визначення та аналіз конкретного нерозв’язаного питання із застосуванням релевантних методів дослідження, у межах яких необхідним є використання експериментальних методик; в) обґрунтування актуальності отриманих висновків, їх прикладного значення й перспективності подальших розробок; г) підготовка доповіді, що відбиває зміст роботи, та її подальший публічний захист.

    

1.2. Вимоги до самостійності. Основною вимогою до наукових робіт студентів є їх самостійне і творче виконання. Досить часто у роботах наявне зловживання цитатами, запозиченими зі статей, монографій, підручників та мережі Internet, що зумовлює негативну оцінку роботи. Загальна кількість цитованих матеріалів повинна займати не більше 1/3 обсягу сторінки, кількість рядків у наведеній цитаті не повинна перевищувати 2-3.

Крім того, треба пам’ятати, що кожна надрукована на папері (компакт-диску чи інших носіях) або у всесвітній комп’ютерній мережі думка має власника, а її несанкціоноване використання є крадіжкою чужої інтелектуальної власності, за що передбачене покарання. Тому варто бути надзвичайно уважним і коректним, цитуючи праці вітчизняних дослідників, викладаючи зміст іншомовних наукових джерел, використовуючи інформацію із Інтернету. Дипломна робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату, рішенням Державної екзаменаційної комісії знімається з розгляду, виставляється незадовільна оцінка, а можливість захисту нової (написаної на іншу тему) дипломної роботи надається не раніше, ніж через рік.

1.3. Планування роботи. Підготовка диплом­­ної роботи вимагає видокремлення її певних етапів та визна­чення конкретних завдань, які необхідно розв’язати на кожному з них. Планування передбачає розподіл часу для написання робо­ти, дотримання визначених термінів та обсягів. Виконання наукової роботи містить щонай­менше шість етапів: (1) визначення напряму дослідження та вибір і затвердження теми та плану роботи; (2) пошуку та вивчення літератури; (3) складання та узгодження з науковим керівни­ком плану роботи; (4) підбір та опрацювання фактичного матеріалу; (5) напи­сан­ня роботи; (6) захист роботи. Нижче детально розглянуто основні етапи виконання наукової роботи.

1.3.1. Вибір теми. Тему дипломної роботи студент обирає із запропонованого кафедрою пере­ліку або самостійно. Найчастіше тему роботи пропонує науковий керівник – викладач кафедри, який працює в галузі відповідної проблематики. Обрану тему затверджують на засіданні кафедри, після чого тему не змінюють, але можуть коригувати відповідно до напряму опрацьованого матеріалу. Тема роботи повинна бути актуальною, мати теоретичне і прикладне значення, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку лінгвістичної науки.

Теми дипломних робіт не можуть збігатися у студентів одного курсу і не повинні повторюватися з року в рік, якщо вони не є продовженням комплексного дослідження.

Під час вибору теми студент має обговорити її з науковим керівником, до обов'язків якого входить:

-консультування студентів з питань вибору теми роботи, розробки її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів;

-консультування студентів щодо збирання, аналізу та безпосереднього опрацювання й викладу матеріалу;

-формулювання основних завдань дипломної роботи із зазначенням термінів виконання кожного розділу;

-контроль за дотриманням студентом регламенту підготовки дипломної роботи;

-контроль наукової відповідності роботи;

-підготовка відгуку про дипломну роботу з ґрунтовною характеристикою її наукової відповідності.

1.3.2. Пошуки та вивчення літератури. Робота над науковим дослідженням розпочинається з опрацювання бібліотечних каталогів, картотек, бібліографічних покажчиків тощо. На цьому етапі студенти ознайомлюються з наявною з обраної проблеми науковою й довідковою літературою, рекомендованою науковим керівником та дібраною самостійно, конспектуючи потенційно важливі думки, цитати, дати, прізвища, які можна використати в тексті. Суттєвою є необхідність фіксації всіх бібліографічних даних опрацьованого джерела (автор, місто і рік видання, видавництво, кількість сторінок), що подалі полегшить укладання списку використаної літератури.

Підбираючи літературу для дослідження, варто переглянути нові числа українських періодичних наукових видань та збірок наукових праць, що видаються у вітчизняних вищих навчальних закладах. Бажаним є використання наукових праць учених Національного університету суднобудування (зокрема викладачів профілюючої кафедри), які працюють у межах обраної студентом наукової проблеми, а також на відповідні праці наукового керівника роботи.

Посилатися слід на останні видання публікацій та активно використовувати новітні наукові дослідження. Негативною ознакою роботи вважається відсутність чи замала кількість (менше 20 позицій) використаних сучасних досліджень з обраної проблеми, що зумовлює зниження оцінки. Також необхідно використовувати наукові праці зарубіжних учених.

1.3.3. Складання плану роботи. Після ознайомлення з літера­турою студент вже має сформовану думку про напрям свого дослідження і готовий до складання плану дослідження.

Дипломна робота обов’язково має ускладнений план, який містить вступ, 3–4 розділи, що поділяються на кілька підрозділів та параграфів (пунктів), висновки, список використаних джерел та, за необхідності, додатки (див. Додаток А).

План наукового дослідження обов’язково узгоджується з науковим керівником ще до початку роботи над її текстом. План повинен відповідати темі дослідження, мати чітку логіку поєднання теоретико-методичної, аналітичної, експериментальної та конструктивної частин. При розробці та обговоренні плану дослідження необхідно скласти поетапний календарний план написання роботи згідно із затвердженим на кафедрі регламентом. Невиконання графіка та систематичне відхилення від регламенту є підставою для недопущення студента до захисту роботи.

1.3.4. Обсяг дипломних робіт та основні вимоги до їх друкування. Текст роботи набирають на комп’ютері в системі Microsoft Word 6, 7 та пізніших версій, 14 кеглем Times New Roman через півтора інтервали і друкують на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм). Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Кількість рядків на сторінці 28-30, кількість знаків у рядку – близько 60. Береги: лівий – не менше 20 мм; правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – 20 мм. Абзацний відступ – 1,25 см. Шрифт друку має бути чітким, рядки – чорного кольору. Щільність тексту має бути однаковою.

Загальний обсяг бакалаврської дипломної роботи (без Додатків і Бібліографії) має становити 40-45 сторінок (близько 64-75 тис. знаків з пробілами).

Обсяг може варіюватися у межах не більше ±30%.

Ілюстративні матеріали повинні відповідати формату А4, їх нумерують відповідно до загальної нумерації сторінок роботи і розміщують у додатках.

Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи, параграфи чи пункти та підпункти. Кожну структурну частину роботи (розділи) починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи "Зміст", "Перелік умовних скорочень", "Вступ", "Розділ", "Висновки", "Список використа­них джерел", "Додатки" друкують великими літерами си­метрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. У кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, ставиться крапка. Після заголовка (за винятком заголовка пункту) та текстом пропускають один рядок.

1.3.5. Нумерація. Сторінки, розділи, параграфи, пункти, рисунки, таблиці, формули нумерують арабськими цифрами без знака №..

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Заголовки структурних частин друкують великими літерами. У плані заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки структурних частин: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера ставлять крапку. Далі друкують назву розділу великими літерами. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу.

В окремих випадках у наукових студентських роботах підрозділи можуть бути поділені на пункти (параграфи) та підпункти. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту чи параграфу, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт (параграф) третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

1.3.6. Порядок посилань на джерела. На всі одиниці бібліографічного опису, наведеного в курсовій роботі, обов’язково мають бути посилання в тексті. Посилання в тексті дають у квадратних дужках [ ], де перше число позначає порядковий номер видання в бібліографічному описі, воно відокремлюється від наступних комою (чи двокрапкою), а після цього вказують використані сторінки видання: [9, с. 22] або [9: 22]. Посилаються на джерело та сторінку (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Наприклад:

«Доведено взаємовплив мови і соціуму [3, с.453]».

«Особливості функціонування власних назв у художніх текстах розглянуто Ю.О.Карпенком у статті [7]».

«Специфіку словотвірних категорій української мови з’ясовано у працях К.Г.Городенської та В.П.Олексенка [3; 10]».

«Проблеми сприйняттєвих характеристик сугестивних текстів проаналізовано у працях [1; 2; 7]».

«Проблеми сучасної комп’ютерної лексикографії висвітлено у працях [1–7]».

Якщо посилання дається відразу на кілька видань (позицій бібліографічного покажчика), то їх номери відокремлюють крапкою з комою, наприклад: [4, с. 269; 12, с. 134; 19, с. 20] або [4: 269; 12: 134; 19: 20]. Крапку в кінці речення ставлять не перед квадратними дужками, а після них. Якщо цитату, наведену в курсовій роботі, взято не з оригіналу, а з іншого видання, то це треба відобразити в посиланні, напр.. [цит. за 8, с. 438] або [цит. за 8: 438]. Приклад оформлення списку використаних джерел див. у додатку Г.

1.4. Палітурка. Дипломні роботи подаються на кафедру в палітурках. Дипломні роботи опалітурюють лише у тверду коленкорову оправу.