Метод вказівки до практичних робіт

69

Олександр Валентинович БОНДАРЕНКО Олександр Іванович КРОТОВ

Віталій Ілліч СОРОКІН

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ "ПРОЕКТУВАННЯ СУДЕН".

Навчальний посібник

Редактор

68

Партіонність вантажу Пв= т Коефіцієнт завантаження судна:

впрямому напрямку αпрв =

взворотному напрямку αвзв =

Вантажообробка суховантажних суден: а) в порту відправлення (порт А):

навантаження – портовими кранами, судновими кранами змін, вивантаження – портовими кранами, судновими кранами змін. б) в порту призначення (порт Б):

навантаження – портовими кранами, судновими кранами змін, вивантаження – портовими кранами, судновими кранами змін. Район і умови плавання:

а) в літнє-осінній період навігації в усіх районах Світового океану; б) в літній період навігації в Арктиці і цілорічно в замерзаючих неарктич-

них морях в легких льодових умовах.

5.Додаткові дані:

Капітальні вкладення необмежені, супутні і сполучені витрати не врахову-

67

Розрахунки виконуються у відповідності з правилами наближених обчислювань і з кількістю значущих цифр, що відповідають точності вихідних даних або використовуваних залежностей. В кінцевих результатах розрахунків повинно утримуватись не більше 3-4 вірних знаків (тобто абсолютна погрішність розрахунків не повинна перевищувати одиниці розряду третьої або четвертої значущої цифри).

Проміжні обчислення (щоб уникнути накопичення помилок) виконуються з одним або двома додатковими знаками. Лишні знаки прирівнюються до помилок.

Завдання на практичні роботи (див. Додаток 2) видається одне на 7-й і 8-й семестри, а на кожне практичне заняття формулюється постановка задачі, мета роботи і короткі теоретичні відомості відносно поставленої задачі.

Додаток 2

Бланк завдання на практичні роботи по курсу “Проектування суден”

рік.

Тема: Розрахувати головні елементи судна.

1.Тип судна: а) універсальне суховантажне, б) універсальне нафтоналивне.

2.Вантаж:

а) генеральний, µв= м3/т,

б) сира нафта, нафтопродукти γв= т/м3.

3.Швидкість ходу експлуатаційна υе= вуз.

4.Експлуатаційні умови:

Річний об’єм вантажоперевезень А= тис.т.

Довжина кругового рейсу Ζ= миль. Експлуатаційний період Те= діб.

66

Рекомендована література.

1. Бронников А.В. Разработка основных технико-эксплуатационных требований на проектирование морского судна. Учебное пособие. СанктПетербург: Санкт-Петербургский государственный морской технический уни-

верситет. 1997. –56 с.

Додаток 1 Порядок виконання і оформлювання звітів до завдань.

Всі практичні роботи виконуються в зошитах, де спочатку записується номер практичного заняття, тема і мета роботи. Після цього викладаються короткі теоретичні відомості по темі заняття.

В тексті звіту перед кожним розрахунком повинні бути записані коментарі

зяких видно, що буде розраховано і по яким залежностям чи формулам. Спочатку, після коментарів, записується формула в загальному вигляді,

пояснюються вхідні величини, визначаються їх значення і розмірності. Після цього знову записується формула, але з підставленими в нею значеннями величин. Після знаку рівняння записується результат і його розмірність. Якщо для розрахунків використовуються таблиці, то вони повинні мати номер і найменування, а в тексті на них повинні бути посилання. Це також відноситься і до рисунків.

В кінці опису кожного практичного заняття повинні бути зроблені висновки про одержані результати.

Звіт по кожному практичному заняттю перевіряється викладачем і підписується.

Усі роботи повинні виконуватися в відведений строк: не виконання будьякої роботи не дозволить виконувати наступну за нею, так як дані одержані в попередній використовуються в подальшій роботі.

Учбовим планом і програмою з дисципліни “Проектування суден” передбачено самостійне виконання розрахунково-графічних завдань (РГЗ) і пред’явлення їх для перевірки викладачу.

65

В = Е1Кср.с – питомі капітальні вкладення на тону вантажу, що перево-

Qврік

зиться;

D = EQ2рікKв , грн/т – питомі оборотні засоби, омертвлені в кожній тоні пере-

в

везеного вантажу.

13.3. Методичні вказівки.

Практичне заняття розраховане на 2 години роботи в аудиторії і 4 години РГЗ і складається з двох завдань.

Завдання 13.1. Виконати розрахунок експлуатаційних витрат відповідно описаному в розділі 13.2.

Завдання 13.2. Закінчити розрахунок експлуатаційних витрат і розрахувати питомі приведені витрати.

Робота виконується як РГЗ самостійно.

Вказівки до виконання завдання 13.1.

Розрахунок експлуатаційних витрат виконується для проекту судна, елементи якого визначені в попередніх практичних заняттях. При цьому приймається до уваги, що на лінії будуть працювати тільки судна серійно побудовані.

Кількість суден в серії nc прийняті по попередньому розрахунку. Кількість рейсів за навігаційний період – по попередньому практичному заняттю.

Вказівки до виконання завдання 13.2.

Завдання виконується самостійно як РГЗ відповідно до теоретичних відомостей і формул в розділі 13.2. Питомі приведені витрати визначаються з урахуванням оборотних засобів омертвлених в вантажах і капітальних вкладень витрачених на побудову судна.

В розрахунках питомих приведених витрат добутки Е1Кср.с і Е2Кв дають уяву про те, який прибуток можливо одержати при вкладені цих коштів не в судна і вантажі, а при використанні їх по іншому призначенню, при цьому рахують, що неодержаний потенціальний прибуток можливо прирівняти до витрат.

64

Розрахунок оборотніх засобів, омертвлених в вантажах і питомих приведених витрат.

Розрахунок оборотних засобів, омертвлених в вантажах виконується за залежністю:

Кв = квQврік , грн.

вякій через кв визначені оборотні засоби, які приходяться на 1 т вантажу за

час його доставки, руб/т, а Qврік – загальна кількість вантажу, перевезена суд-

ном за навігацію, т.

Вимірник кв (питомі оборотні засоби) визначається так:

кв = Цв 365Тв ,

де Цв – ціна 1 т перевезеного вантажу за навігацію, грн/т; Тв – сумарний час доставки вантажу за навігацію, діб;

Значення Тв визначається: для суховантажних суден для наливних суден

Питомі приведені витрати на транспортування кожної тони вантажу, що перевозиться з урахуванням капітальних вкладень і оборотних засобів в вантажах розраховуються таким чином:

Зп = С + Е1Ксррік.с + Е2 Кв , грн/т.

Qв

В цьому виразі Е1 і Е2 – нормативні коефіцієнти ефективності капітальних вкладень і оборотніх засобів в вантажах, а інші позначення ті, що й раніше.

Е1 = 0,15 і Е2 = 0,12.

Загальний вираз для Зп можливо поділити на три частини:

С = QСрік , грн/т – питомі експлуатаційні витрати

в

або собівартість перевезення 1 т вантажу;

63

kм.з=1,1÷1,15 – коефіцієнт морського запасу; ωп 120 грн/т – вартість 1 т палива і мастила.

Визначення витрат на паливо і мастила на стоянках за круговий рейс виконується за формулою:

Сз = (sп )ст.Тст , грн,

де Тст = Тст′ + Тст′′ – складається з стояночного часу судна з вантажними операціями Т′ст, тобто часу коли працюють суднові крани або насоси, і стояно-

чного часу судна без вантажних операцій Т″ст, коли вантажно-розвантажувальні операції виконуються вантажними засобами порту. Відповідно до цього розрізняють суточну витрату палива і мастила на стоянці з вантажними операціями ( Рпдоб )′ст і без вантажних операцій ( Рпдоб )″ст, які визначаються в долях від

( Рпдоб )х:

(Рпдоб )′ст = χ1 (Рпдоб )х ;

(Рпдоб )″ст = χ2 (Рпдоб )х .

Значення χ1 і χ2 визначаються за залежностями:

− для суховантажних суден з вантажними операціями:

χ1 = 0,27997 − 0,042987N + 0,003474N 2 − 0,000126566N 3 + 0,00000166N 4 ;

− для наливних суден з вантажними операціями:

χ1 = 0,42735 − 0,03065N + 0,001477N2 − 0,00002295N3;

− для суховантажних і наливних суден без вантажних операцій:

χ2 = 0,26541 − 0,04609N + 0,0038069N 2 − 0,0001377N 3 + 0,00000N 4 ,

вцих формулах N – потужність головного двигуна, тис. к.с.

Таким чином, розрахунковий вираз для С3 приймає такий вигляд:

С3 = (sп )′стТст′ + (sп )″Тст′′ = ωп (Рпдоб )′стТст′ + (Рпдоб )″стТст′′ , грн,

де ωп – вартість 1 т паливно-мастильних матеріалів.

62

S1 = s1nекTе , грн

де s1=30 грн на суховантажних і 40 грн. на наливних суднах – витрати на утримування екіпажу; nек – кількість екіпажу – по завданню; Те – експлуатаційний період, діб – по завданню.

Амортизаційні відраховування:

S2 = s2 Kср.с. ,

де Кср.с. – середньосерійна вартість судна, млн. грн; s2=0,06 – для суховантажних і 0,07 – для наливних суден – нормативи амортизаційних відраховувань.

Навігаційні витрати:

S3 = s3Te , грн.

де s3 – питомі навігаційні витрати, грн/доба.

– для суховантажних суден:

s3 = 62,6 + 4,229DW − 0,0482DW 2 + 0,0002267DW 3 ;

– для наливних суден:

s3 =125,894 + 2,52093DW 2 − 0,00004577DW 3 ;

де DW – дедвейт судна, тис.т.

Визначення витрат на паливо і мастила на ходу за рейс визначається за виразом:

C2 = (sп )x Tx , грн.,

де Тх – сумарний ходовий час за рейс, діб; (sп)х – добові витрати на паливо і мастила на ходу, грн/добу, розраховані в залежності від добової витрати палива і мастила на ходу судна ( Рпдоб )х, т/доб., і вартості однієї тони палива і мастила

ωп, грн/т:

(sп )х = ωп (Рпдоб )х , грн/доб.,

при цьому:

(Рпдоб )х = 24kм.з.qпN10−6 , т/доб,

де N – потужність головного двигуна, кВт; qп – питома витрата палива і масла на ходу судна на всі потреби г/кВт.ч. (для МОД 190 г/кВт год);

61

Практичне заняття № 13

РОЗРАХУНОК ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВИТРАТ І ПИТОМИХ ПРИВЕДЕНИХ ВИТРАТ НА ТРАНСПОРТУВАННЯ 1 ТОНИ ВАНТАЖУ

РІЧНОЇ ПРОВОЗОСПРОМОЖНОСТІ 13.1. Постановка задачі і мета роботи.

Постановка задачі наведена в попередньому практичному занятті по визначенню елементів ОТЕВ на розробку проекту судна призначеного для транспортування завданого річного об’єму вантажу.

Мета роботи: одержати навички в розрахунках експлуатаційних витрат на транспортування судном вантажу.

13.2. Короткі теоретичні відомості.

Для визначення ОТЕВ слід обрати оптимальний варіант серед суденпретендентів за допомогою оптимізації їх елементів по економічному критерію, яким може з’являтися прибуток (максимізація) або витрати (мінімізація).

Перевага частіше віддається мінімізації витрат. Це пов’язане з тим, що при розрахунках прибутків до неминучих похибок і неточностей у визначенні витрат додаються похибки і неточності (в вихідних даних), виникаючі в розрахунках прибутку.

В першу чергу визначаються експлуатаційні витрати С.

Вони складаються з трьох складових частин: постійні витрати С1, які розраховуються одразу за весь навігаційний період, і витрат на паливо і мастила на ходу С2 і на стоянці в портах С3, які визначаються за кожен круговий рейс.

Розрахунок річних постійних витрат здійснюється таким чином:

C1 = S1 + S2 + S3 ,

де S1 – утримання екіпажу (з накладними витратами); S2 – амортизаційні відраховування, витрати на ремонт і постачання; S3 – навігаційні витрати (на питну воду, на дегазацію, дезинфекцію, технічний огляд судна, придбання навігаційних карт, лоцій, інструментів, оплату буксирів, криголамів, портових зборів та інше).

В свою чергу

60

Завдання 12.2. Визначити середньосерійну вартість суден працюючих на лінії. Це завдання виконується як РГЗ.

ρ

1,7

1,6

1,5

1,4

1,3

1,2

1,1

1,0

Рис. 12.2. Значення коефіцієнту серійності ρ в залежності від порядкового номеру q судна з серії.

Вказівки до виконання завдання 12.1.

Розрахунки слід виконувати по формулам розділу 12.2 для судна, елементи якого визначені в попередніх практичних заняттях. Це судно в подальшому в розрахунках ОТЕВ з’являється базовим.

В розрахунках умовно приймається, що річний об’єм вантажних перевезень повинен виконуватися новими побудованими суднами.

Вказівки до виконання завдання 12.2.

Це завдання виконується самостійно і з’являється продовженням попереднього. Розрахункові формули приведені в розділі 12.2.

Рекомендована література.

1.Бронников А.В. Разработка основных технико-эксплуатационных требований на проектирование морского судна. Учебное пособие. Санкт-Петербург; Санкт-Петербургский государственный морской технический университет. 1997. – 56 с.