Метод вказівки до практичних робіт

59

Визначення середньосерійної вартості суден, що працюють на лінії.

Будемо вважати, що раніше побудовані судна, які знаходяться в експлуатації, не залучаються до вантажоперевезень на лінії, отже для роботи на ній необхідно побудувати нові судна в кількості nc. Треба визначити середньосерійну вартість побудови суден цієї серії. Це можливо зробити за допомогою коефіціє-

нту серійності ρі, який визначає відношення вартості Кі даного судна до вартос-

ті серійного судна Кс.

ρi = Ki .

Kc

Щоб знайти середнє значення ρ треба знайти ρі для кожного судна серії в межах від q = 1 до q = nc, тобто:

i∑=nc ρi

ρ = i=n1c , од.

Значення ρі визначається за графіком (рис. 12.2). Тоді середньосерійна вартість судна визначається, як

Кср.с. =ρКс + Кпр + Косн , млн. грн.,

nc

де Кпр – вартість проектування суден; Косн – вартість оснастки і пристроїв для побудови суден, а зміст символів Кс, ρ і nc попередній.

Чисельні значення Кпр і Косн визначаються формулами:

Кпр = 0,236 + 0,061086Dпор − 0,0006286Dпор2 , млн. грн.

Косн = 0,15 + 0,07325Dпор + 0,008048Dпор2 − 0,000178Dпор3 , млн. грн.

Водотоннажність Dпор в формули підставляється в тис.т.

12.3. Методичні вказівки.

Практичне заняття розраховане на 4 години і складається з двох завдань. Завдання 12.1. Розрахувати побудовну вартість, елементи рейсу і кількість

суден на лінії.

58

Робота може виконуватися в 1, 2 або 3 зміни на добу, nз, тоді:

(Тст )i = (nз )(i P(Mв )iвал )i , діб.

Для наливних суден:

Тст = tст12DW

де tст – валовий питомий час під вантажними операціями, віднесений до DW судна год/тис.т.

tст = 47DW −0,67 , DW в тис.т.

Визначення кількості суден на лінії.

Спочатку визначається кількість рейсів за навігацію nр:

np = TTe , од.

p

де Те – експлуатаційний період, діб – по завданню. Тр – тривалість кругового рейсу, діб.

Результат не округлюють до цілих чисел, так як почавшийся рейс буде закінчений за межами експлуатаційного періоду, а також десяті частки рейсу відіграють визначену роль при зіставленні варіантів.

Провозоспроможність одного судна за навігаційний період:

Θврік = Рврейсnp , т,

де Pврейс – кількість вантажу, перевезеного за круговий рейс, т.

Тоді кількість суден, які повинні працювати на лінії для освоєння річного вантажопотоку nс буде дорівнювати:

nc = ΘAрік , од.,

в

де А – вказаний в завданні вантажопотік, т.

В даному випадку одержаний результат округлюється в більший бік до ближнього цілого числа.

57

Розрахунок елементів рейсу і кількості суден на лінії. Визначення середньосерійної вартості суден.

Час (тривалість) рейсу Тр складається з ходового Тх і стояночного Тст часу:

Тр = Тх + Тст .

Ходовий час рейсу без заходу в проміжні порти визначається:

Тх = 24Ζvе , діб,

де Ζ – довжина кругового рейсу, миль; vе – експлуатаційна швидкість ходу,

вуз.

Стояночний час дорівнює загальному часу перебування судна в обох портах. В порту відправлення судно приймає вантаж, в порту призначення вивантажує його, а потім приймає вантаж для зворотного рейсу, який вивантажує в порту відправлення. Танкери зворотній рейс виконують без вантажу (баластний перехід).

Тст = ∑((Рв )i) , діб, Мвал i

де (Рв)і – кількість вантажу, який завантажується і вивантажується в портах.

В свою чергу

(Pв )i = αi Pв ,

де Рв – вантажопідйомність судна, αі – коефіцієнт завантаження судна в прямому і зворотному рейсі (по завданню).

(Мвал)і – валові норми вантажних робот з урахуванням простоїв, бункеровки, оформлення документів, швартовки і перешвартовки, закріплення вантажу та інше, т/зміна.

Для суховантажних суден при вантажних операціях власними вантажними засобами:

Мвалс 1000т/зміна,

–засобами порту Мвалп 1200т/зміна.

56

Kc = (Kкоб + Kгд + Kмв )µµл,

де Ккоб – вартість корпусу з обладнанням, Кгд – вартість головного двигуна, Кмв – вартість механічного обладнання,

µ – коефіцієнт, враховуючий інші витрати при побудові судна,

µл – поправочний коефіцієнт, який залежить від льодової категорії судна.

Кмв = кмвN , гривень, N – потужність ГД, кВт

Вимірник кмв = 408N −0,4 , грн/кВт, N – потужність ГД, тис. КВт.

55

значення таких елементів проекту, сукупність яких забезпечила б виконання усіх вимог до судна.

Перша проблема відноситься до вирішення зовнішньої задачі теорії проектування суден, або до задачі розробки завдання на проектування судна; рішення другої проблеми – до внутрішньої задачі теорії проектування судна, або до задачі розробки проекту.

В рамках розробки завдання на проектування судна виконується визначення основних техніко-експлуатаційних вимог до майбутнього судна (ОТЕВ) фактично визначають основні характеристики майбутнього судна [1].

Мета роботи: одержати навички розробки елементів ОТЕВ.

12.2. Короткі теоретичні відомості.

Розробка проекту судна – це багаторівневий процес, який складається з декількох етапів, представлених на рис. 12.1.

Рис.12.1. Основні складові процесу розробки проектів суден. ТЕО – техніко-економічне обгрунтування, ОТЕВ – основні техніко-

економічні вимоги, ТЗ – технічне завдання.

В цьому і послідуючому занятті представлені частки розрахунків ОТЕВ для базового судна. За базове судно приймається проект розроблений на попередніх заняттях.

Розрахунок побудовної вартості Кc серійного судна виконується по залежностям:

54

Під час переміщення палива треба мати на увазі, що цистерна під машинним відділенням завжди повинна бути заповненою. Розрахунок положення Ц.М. палива виконується в таблиці 11.5.

Таблиця 11.5. – Розрахунок положення Ц.М. палива.

1.Цистерна№5, 180 – 195шп.

2.Цистерна№1, 19 – 25шп..

Визначення положення Ц.М. судна виконується в табличній формі анало-

гічно табл. 11.4. Диферент судна ∆Т, осадки Тн і Тк, а також порівняння їх з допустимими робиться, як в завданні 11.2.

Рекомендована література.

1. Бондаренко О.В., Кротов О.І., Сорокін В.І. Конспект лекцій з дисциплі-

ни “Проектування суден”. –Миколаїв: УДМТУ, 2002.

12. Практичне заняття № 12.

РОЗРАХУНОК БУДІВНОЇ ВАРТОСТІ СЕРІЙНОГО СУДНА, ЕЛЕМЕНТІВ РЕЙСУ І КІЛЬКОСТІ СУДЕН НА ЛІНІЇ

12.1. Постановка задачі і мета роботи.

Будь-яке морське судно з’являється складною технічною спорудою, проектування якої вимагає рішення багаточисельних і різних питань, виникаючих на шляху розробки проекту.

Як показує практика проектування суден, вирішування виникаючих питань за один раз неможливе. Тому при створюванні проектної документації, необхідної для побудови судна, послідовно виникають дві проблеми: визначення, формулювання і обгрунтовування комплексу вимог до майбутнього судна і ви-

53

Сума Σ1 повинна дорівнювати водотоннажності D, яка розрахована в практичному занятті №3.

Вказівки до виконання завдання 11.2.

Після розрахунку координат Xg і Zg по вантажному розміру визначається середня осадка Тс і в функції від неї – повздовжній метацентричний радіус R, абсциса і апліката центру величини Xc і Zc.

По метацентричній формулі повздовжньої остійності визначається момент диферентуючий на 1см.

M диф1см = 100DHL , тм/см,

де H = R + Zc − Zg – повздовжня метацентрична висота.

Повний диферентуючий момент розраховується за формулою:

Мдиф = D(xg − xc ), тм.

Одержаний диферент ∆Т і осадки Тн і Тк треба порівняти з допустимими (див. розділ 11.1) і, вважаючи на те, що для розрахункового випадку диферент повинен бути мінімальним, прийняти рішення про переміщення палива в інші цистерни.

Методичні вказівки до виконання завдання 11.3.

При переміщенні палива і розрахунку диференту може виникнути необхідність влаштовування додаткової цистерни-бункеру.

В цьому випадку треба скорегувати епюру ємності за рахунок наявності надлишку об’єму під вантаж.

52

Таблиця 11.3. – Розрахунок положення Ц.М. палива

1Цистерна№5, 180 – 195шп.

2Цистерна№4, 160 – 180шп.

Маса розділу “Паливо” та “Постачання” приймається по розрахунку мас в практичному занятті № 3, а координати Ц.М. визначаються перераховуванням з даних судна-прототипу.

Таблиця 11.4 – Розрахунок положення Ц.М. судна з повним вантажем і за-

пасами.