- •1. Загальні положення
- •Розділ 2 оформлення основних елементів тексту
- •Розділ 3 Ілюстрації, таблиці, формули, додатки
- •Розділ 4
- •Розділ 5 захист роботи
- •5.1. Подання роботи до захисту.
- •5.2. Захист роботи.
- •5.3. Критерії оцінки дипломних робіт.
- •Приклади бібліографічних записів приклади бібліографічних записів
- •Однотомні видання
- •П'ять і більше авторів
- •Без автора
- •Багатотомні видання Багатотомний документ загалом
- •Окремий том багатотомного документа
- •Неопубліковані документи Препринти
- •Депоновані наукові праці
- •Авторські свідоцтва
- •Стаття із журналу, збірника. Розділ книги
- •Електронні ресурси Електронні ресурси локального доступу
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Кафедра прикладної лінгвістики назва роботи Дипломна робота бакалавра
Розділ 3 Ілюстрації, таблиці, формули, додатки
3.1. Ілюстрації. У дипломних роботах слід використовувати лише штрихові ілюстрації й оригінали фотознімків. Фотознімки розміром меншим за формат А4 треба наклеювати на стандартні аркуші білого паперу формату А4. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст). Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки, карти) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або в додатках, якщо їх обсяг займає понад 2 сторінки. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу).
Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо у роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
3.2. Таблиці. Цифровий матеріал слід оформлювати у вигляді таблиць.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назви не підкреслюють. Заголовки колонок треба починати з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Висота рядків - не менше ніж 8 мм.
Таблицю розміщують у додатках або після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту опалітуреного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При цьому назву вміщують тільки над її першою частиною. Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик.
Якщо текст, повторюваний у графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», або латиною ibidem, а далі лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів не варто. Якщо цифрові або інші дані у рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк (–).
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... у табл.1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див.табл.1.3».
3.3. Додатки. За потреби до додатків доцільно уналежнювати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослідження, це а) проміжні розрахунки; б) таблиці допоміжних цифрових даних; в) інструкції та методики, опис алгоритмів і програм розв'язання завдань дослідження; г) ілюстрації допоміжного характеру; ґ)дані експериментів .
Додатки розміщують після бібліографії. Їх оформлюють у кінці роботи: кожен додаток на окремому аркуші із зазначенням його номера та назви (заголовку), надрукованої вгорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначають послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. В цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.
Ілюстрації та таблиці, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис.Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) – перша формула додатка А.
До роботи за необхідності додають списки умовних скорочень (вміщують після Змісту), відео- та аудіо матеріали, виготовлену наочність тощо.