Розділ ііі. Фінансові посередники на ринку цінних паперів

3.1. Функції та види фінансових посередників

Значну роль на РЦП відіграють інституційні інвестори, серед яких значна кількість фінансових посередників (ФП).

Функції ФП:

• певна економія на деяких операціях внаслідок спеціалізації;

• залучення вільних інвенстресурсів і спрямування їх в корпоративний сектор;

• зниження рівня ризиків при інвестиційній діяльності (стосується приватного інвестора).

• консультативна.

ФП визначаються також як інститути, які організують безпосереднє регулювання попиту та пропозиції на фінансові ресурси в економіці.

Види ФП:

1. Торгівці цінними паперами.

2. Пайові та корпоративні інвестфонди;

3. Довірчі товариства.

4. Інвестиційні консультанти і маркет-мейкери.

Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) – це ІСІ, який створюється у формі ВАТ і провадить виключно діяльність із спільного інвестування. КІФ провадить свою діяльність, якщо 70 або більше відсотків середньорічної вартості активів, що належить йому на праві власності, вкладені у цінні папери. Управління активами КІФ на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами.

Пайовий інвестиційний фонд (ПІФ) - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

ПІФ створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів. ПІФ не є юридичною особою і вважається створеним з дня його реєстрації у реєстрі ІСІ. Учасниками ПІФ (недиверсифікованого) не можуть бути фізичні особи, а можуть бути інвестори, які придбали інвестсертифікати цього фонду.

Довірче товариство (ДТ) являє собою форму, яка здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеному з довірителями майна реалізації їх прав власників.

ДТ здійснює такі послуги:

• розпорядження майном;

• управління голосуючими акціями;

• агентські послуги;

• управління майном і корпоративними правами.

Маркет-мейкери - торгівці ЦП, які надають послуги, необхідні для “розкрути” РЦП, того чи іншого емітента, підвищення їх оцінки. Маркет-мейкери не тільки сприяють підвищенню ліквідності ЦП, просуванню їх на ринок, а і постійно підтримують зацікавленість інвесторів. Фінансове посередництво в Україні регулюються ДКЦПФР і має певну законодавчо-нормативну базу своєї діяльності.

3.2. Особливості становлення інститутів спільного інвестування

в Україні.

Сьогодні в Україні зареєстровано більш 100 компаній з управління активами, які управляють 130 інвестиційними фондами (ІФ). Згідно з даними ДКЦПФР станом на початок 2006 р. загальний обсяг випусків цінних паперів становив 142, 16 млрд. грн., при цьому у 2004 році становив 33,74 млрд. грн. Слід зазначити, що 16 млрд. грн. із загального обсягу випуску акцій є інвестиціями в реальний сектор економіки. З урахуванням коштів, залучених шляхом випуску облігацій, а також цінних паперів інститутів спільного інвестування (ІСІ), сумарні інвестиційні ресурси, спрямовані минулого року у вітчизняну економіку через випуск цінних паперів, складають більш ніж 22 млрд. грн. У той же час, загальний обсяг довгострокових банківських кредитів минулого року становив 6 млрд. грн..

Аналізуючи вітчизняний бізнес з управління активами можна відмітити, що його якість поки що не відповідає західним аналогам.

Основним видом ІСІ в Україні є венчурні фонди, які працюють з коштами юридичних осіб. Розвиток ІСІ вимагає відповідного розвитку організованого РЦП, підвищення його ліквідності та прозорості, а також існування ефективної депозитарної системи та нормального державного регулювання. Поточний етап є переломним.

Створивши якісно нові умови для діяльності вітчизняних компаній, можна бути розрахувати на залучення іноземних портфельних інвесторів.

Компанії з управління активами (КУА) є основними гравцями на ринку спільного інвестування та недержавного пенсійного забезпечення. Від цих компаній залежить ефективність даного сектора економіки. Перспективи інвестиційного бізнесу пов’язуються із розвитком відкритих інвестфондів, які працюватимуть з коштами населення й запроваджуватимуть відкриті схеми інвестиційної діяльності. Позитивна кон’юнктура фондового ринку минулого року дозволила ІСІ отримати значний інвестиційний дохід, який виявився більшим за дохід по банківських депозитах. РЦП є ефективним механізмом перерозподілу суспільних благ та вирішення корпоративних конфліктів й ці його властивості необхідно використовувати.

Подальший розвиток ІСІ та НПФ вимагає вдосконалення не лише законодавства щодо їх діяльності, але і інфраструктури фондового ринку та банківської системи, які мають бути адекватними потребам зазначених інститутів.

Для розуміння особливості внутрішніх взаємовідносин у рамках ІСІ наведемо їх класифікацію за певними ознаками:

а) за ступенем сталості капіталу – фонди з фіксованими та керованими портфелями. Керовані, у свою чергу, поділяються на відкриті та закриті;

б) за напрямками вкладень – універсальні та спеціалізовані. Напрями спеціалізації ІСІ можуть бути визначені види цінних паперів, галузі (сектори) економіки, регіони;

в) за цільовою орієнтацією – у цьому аспекті доцільно виділити фонди, що орієнтується переважно на: зростання вартості активів, одержання процентного (дивідендного) доходу, зростання поточного доходу.

Роль ІСІ розглядається на рівні або фінансового ринку, або економіки у цілому. У той самий час ІСІ можуть виконувати важливі функції і на рівні конкретної корпорації. Очевидні переваги участі ІСІ в управлінні корпорацією є такими.

По-перше, ІСІ використовують професійні підходи до участі в акціонерному управлінні.

По-друге, вони певним чином віддалені від власників контрольного пакета та органів поточного управління.

По-третє, позбавлені претензій на вирішальний контроль за діяльністю підприємства. Все це створює більш ефективну систему відносин у корпорації, а також додаткові передумови для конструктивного співробітництва учасників корпоративного управління.

Для того щоб непрофесійні інвестори надали перевагу інвестуванню в цінні папери ІСІ, у цих інститутів є два шляхи. Вони повинні своєю діяльністю або фактично продемонструвати більш високий рівень доходності, або переконати інвесторів у своїх високих можливостях апріорі.

На стадії створення ІСІ найважливіше значення мають питання інформування інвестора про умови діяльності фонду та визначення статусу інвестора в системі внутрішньоінститутських відносин. При виборі ІСІ інвестору необхідно оцінити його потенціал та відповідність інвестиційної орієнтації суб’єкта, умов взаємодії з фондом. При цьому в оцінці потенціалу ІСІ значну роль можуть відіграти розмір та структура статутного фонду, склад його засновників. В Україні використовуються принципи договірної передачі коштів (інвестор має статус учасника) і корпоративного володіння та управління коштами (статус акціонера). Для дрібних інвесторів організаційно-правові принципи побудови внутрішніх відносин не є вирішальним фактором ступеня їхнього інтересу до співробітництва з ІСІ, вони цілком можуть сприймати і договірний принцип. Головне, щоб кошти кваліфіковано та добросовісно використовувалися, забезпечували доход.

Найбільш важливими внутрішніми питаннями функціонування ІСІ є: організація управління, визначення та оприлюднення основних результатів діяльності, здійснення ефективного контролю за діяльністю інвестиційного керуючого та менеджерів, підстави та механізм зовнішнього втручання в діяльність фонду.

Найважливішим показником діяльності ІСІ для його учасника є вартість чистих активів у розрахунку на один ЦП фонду. Саме цей показник визначає ліквідну вартість ЦП ІСІ поточну або кінцеву.

Інвестор для прийняття виважених рішень повинен мати достовірну та змістовну інформацію, тому що можна поставити на перше місце за значущістю впливу на ефективність інвестування. Чим вище рівень отриманої інформації, тим менше ймовірність помилки і, як наслідок ризику фондової операції.

Держава визначає нормативи публічної інформації, зокрема щодо результатів діяльності ІСІ, проте треба враховувати, що на зарубіжних РЦП все інформаційно-аналітичне забезпечення засновано на використанні комп’ютерних систем. Звідси одним з найважливіших стратегічних напрямів розвитку РЦП в країні повинна стати орієнтація на комп’ютеризованих фінансових продуктів, на поглиблення персоналізації обслуговування клієнтів.