- •Навчальний посібник "цінні папери в системі корпоративного управління"
- •Загальні положення
- •1.1. Організація фондового ринку
- •1.2. Інструменти ринку цінних паперів та їх характеристика
- •1.3. Розвиток організованого ринку цінних паперів
- •1.4. Інструменти корпоративного управління
- •2.1. Додаткова емісія як основне джерело залучення
- •Акціонерними товариствами
- •2.2. Випуск облігаційної позики ат та питання оподаткування
- •Для підприємства, що залучає кошти
- •Проведення аудиторської перевірки та отримання висновку аудиторської перевірки.
- •Сплата державного мита до місцевого бюджету у розмірі 0,1 процента загальної номінальної вартості облігацій.
- •Підготовка пакету документів для реєстрації випуску та інформації про емісію облігацій в дкцпфр.
- •2.4. Використання цінних паперів при реструктуризації
- •2.5. Злиття підприємств на ринку цінних паперів
- •Реорганізація акціонерних товариств
- •1 Етап. Розуміння необхідності змін.
- •2 Етап. Формування команди.
- •3 Етап. Діагностика стану підприємства, виявлення існуючих проблем.
- •4 Етап. Визначення цілей.
- •5 Етап. Розробка програми реструктуризації.
- •6 Етап. Впровадження програми.
- •7 Етап. Моніторинг реалізації програми.
- •8 Етап. Корегуючі дії.
- •Розділ ііі. Фінансові посередники на ринку цінних паперів
- •3.1. Функції та види фінансових посередників
- •3.2. Особливості становлення інститутів спільного інвестування
- •Розділ IV. Технології на фондовому ринку
- •4.1. Емісія цінних паперів та їх реєстрація.
- •4.2. Котирування цінних паперів.
- •4.3. Формування та управління портфелем цінних паперів.
- •Розділ V. Прибутковість цінних паперів
- •5.1. Визначення розміру дивідендів та дивідендна політика ат.
- •В акціонерному товаристві
- •5.2. Моделі визначення вартості власного капіталу.
- •2. Модель прибутку на акцію.
- •3. Цінова модель оцінки капітальних активів (сарм).
- •6.1. Методичне забезпечення оцінки ефективності управління
- •6.2. Аналіз корпоративного управління підприємствами з використанням сучасної методики "Brunswik Warburg"
- •Основні категорії факторів ризику які враховуються при аналізі ку підприємством.
- •6.3. Організація управління державними корпоративними правами
- •6.4. Рейтингування корпоративного управління в вітчизняних акціонерних товариствах.
- •Розділ VII. Організаційно-правові засади функціонування фондових бірж
- •7.1. Структура фондової біржі
- •7.2. Порядок торгів на фондових біржах. Допуск цінних паперів
- •7.3. Характеристика та форми біржових операцій
- •Розділ VIII. Моніторинг ринку цінних паперів
- •8.1. Індекси на ринку цінних паперів.
- •8.2. Індекс корпоративного управління
- •Розділ IX. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •9.1. Основні напрями державного регулювання.
- •Державне регулювання рцп здійснюється у таких формах:
- •Практичні аспекти захисту прав інвесторів на рцп
- •Кодекс корпоративного управління як засіб уникнення
- •Спостережної ради ат відповідно до вітчизняного законодавства
- •Законодавчо-нормативні документи
- •Рекомендована література
- •Додаток 1 Методологія застосування критеріїв оцінки ефективності управління корпоративними правами держави
- •Перелік критеріїв оцінки ефективності управління корпоративними правами держави
- •Порядок розрахунку критеріїв.
- •Завдання
- •Опис методології розрахунку індексу корпоративного управління
- •Оцінена регресійна модель
- •Фактична вибірка за розміром товариства, кількість респондентів
- •Розподіл причин відмов
1 Етап. Розуміння необхідності змін.
Реструктуризаційні процеси, як правило, оцінюються і запроваджуються власником і вищим керівництвом, які по певних симптомах відчувають існуючі або можливі проблеми, розуміють необхідність їх вирішити і прагнуть це зробити за допомогою реструктуризації.
2 Етап. Формування команди.
Важливою запорукою успіху реструктуризації з призначення керівника цього процесу, надання йому найвищих повноважень (в разі, якщо це не є безпосередньо керівник підприємства) і формування групи спеціалістів з числа провідних осіб основних служб та підрозділів. До команди можуть і повинні входити зовнішні консультанти, які привносять свій досвід у проведенні реструктуризації, дистанцьований тверезий погляд на стан та події, і допомагають колективу оволодіти підходами до вирішення власних проблем, як зараз, так і у майбутньому. На цьому етапі також бажано провести навчання персоналу, аби рівень його компетентності дозволяв приймати ефективні, адекватні ситуації рішення.
3 Етап. Діагностика стану підприємства, виявлення існуючих проблем.
Аналіз поточної ситуації має бути різнобічним, комплексним, сконцентрованим як на внутрішніх, так і на зовнішніх аспектах. Він повинен висвітлювати такі питання, як ринок, ресурси, продукція, виробничий процес, організація та управління, фінанси та т.п. Його напрямки та глибина обумовлюються наявними часом та ресурсами для проведення, а також складністю та очевидністю проблем, з якими стикається підприємство. Результатом такого аналізу повинні стати висновки про дійсні поточні та/або майбутні проблеми компанії та її реальні можливості.
4 Етап. Визначення цілей.
Після проведення діагностики, яка дозволяє зрозуміти, де знаходиться підприємство, йому необхідно визначити свої цілі. При цьому в залежності від виду реструктуризації ці цілі можуть біти або стратегічні (довгострокові, перспективні) в разі проведення стратегічної реструктуризації, або поточні (короткострокові) при впровадженні оперативних змін. На цьому етапі також розробляються альтернативні сценарії досягнення встановлених цілей (з урахуванням результатів діагностики і існуючого "розриву" між наміченими цілями і поточним станом) та визначається найбільш прийнятний з огляду на наявні ресурси та їх співвідношення з майбутнім результатом.
5 Етап. Розробка програми реструктуризації.
Програма реструктуризації – це трансформація обраного з декількох альтернатив варіанту досягнення встановлених цілей в комплексний план конкретних дій і визначенням строків, ресурсів, відповідальних за їх реалізацію. Інколи цей етап розділяють на дві складові – розробку програми та плану реструктуризації. При цьому в якості програми виступає лише перелік запропонованих заходів в рамках відповідних підрозділів або служб з вказанням кінцевого результату, а план являє собою конкретизацію програми в розрізі деталізованих дій, строків, відповідальних та виконавців, потрібних ресурсів та джерел фінансування.
6 Етап. Впровадження програми.
Цей етап складається як з безпосередніх дій по організації впровадження і контролю запланованих заходів, так і постійного інформування усього колективу про поточні результати, аби створити у робітників відчуття залучення до загальної справи, причетності до доленосних подій і водночас заручитися їх розумінням і підтримкою.