7.2. Порядок торгів на фондових біржах. Допуск цінних паперів

на біржу. Поняття лістингу.

На фондовій біржі обертаються ЦП акціонерних товариств чи інших емітентів, які пройшли біржову експертизу і включені у біржовий список (лістинг).

Лістинг – це допуск ЦП до обігу і котирування на ФБ на підставі їх економічної експертизи, до маркетингу – вивчення попиту та пропозиції, а також котирування – визначення біржових курсів.

До торгів на фондових біржах України допускаються ЦП, які випущені та зареєстровані у Державній комісії цінних паперів та фондового ринку відповідно до чинного законодавства та внесені до біржового реєстру.

Вимоги, якім мають відповідати емітенти, щоб отримати позитивну відповідь про допуск ЦП до обігу й котирування на біржі:

• мінімальна величина активів емітентів має становити суму, еквівалентну 400000 EURO;

• мати прибуток за останній балансовий рік (за кожний рік з двох, що є попереднім, стосовно до останнього балансового року в сумі, еквівалентній 80000 EURO, або сумарний прибуток за останні три роки в сумі, еквівалентний 220000 EURO (за умови, що кожен рік має бути прибутковим)).

• кількість випущених в обіг акцій у розмірі має бути не меншою за 1000000 штук;

• кількість акціонерів, що володіють не менше ніж 100 акціями, має становити не менше 2000 осіб або загальну кількість акціонерів не менше ніж 2200 осіб.

Порядок допуску ЦП до котирування на ФБ впорядковується окремим Положенням. Воно має передбачати подання емітентом заяви про допуск до офіційного котирування. Допуск ЦП повинен оголошуватись через офіційне повідомлення, яке публікується до офіційному виданні біржі. Лістинг робиться виключно в інтересах інвесторів, які мають бути максимально захищені від фінансових збитків, можливих унаслідок банкрутства компаній – емітентів.

Порядок торгів.

Торгівля ЦП на ФБ проводиться кількома способами:

Перший – це «простий аукціон». За цього способу продавці ЦП (до початку торгів) подають свої пропозиції на продаж тих чи інших фондових інструментів, які зазначаються у котирувальному бюлетені. Ці бюлетені розповсюджуються між учасниками торгових сесій, які вступають між собою у змагання за право придбання названих там ЦП.

Покупцями стають учасники аукціону, що назвали найвищу ціну.

Крім простого аукціону може застосуватися система подвійного аукціону. За такої форми торгів змагання відбувається не тільки між покупцями за право придбати фондові інструменти, а й між продавцями за право реалізувати їх. Подвійні аукціони можуть існувати або у формі онкольних ринків, або як безперервні аукціони.

У рамках онкольної системи торгів протягом певного часу відбувається накопичення замовлень на придбання та продаж ЦП, на основі яких встановлюється офіційні ціни на кожний вид фондових інструментів. За цими цінами забезпечується виконання ринкових замовлень: замовлення задовольняється, чи навпаки – залишається без виконання.

У разі, коли ЦП постійно користуються попитом і постійно пропонуються, використовується система безперервних аукціонів.

Безперервний подвійний аукціон застосовується на ФБ, де концентрується велика кількість пропозицій на купівлю і продаж ЦП.

Котирування – це найвища ціна, яку покупець пропонує за ЦП, найменша ціна, за якою продавець готовий його продавати в даний момент.

Ціна, визначена в угоді щодо ЦП, називається курсом ЦП, яка як правило, є в прямий залежності від доходів на ЦП і в обернено пропорційний залежності від позикового відсотка.

Правила реєстрації угод.

На ФБ світу допускаються до виконання такі види угод (операцій) з ЦП:

• касові операції;

• операції на строк;

• операції з опціонами;

• ф’ючерсні операції.

Сутність касової операції полягає в тому, що оплата куплених ЦП здійснюється негайно або, зважаючи на технічні причини можливої затримки переказів, у встановлено стислі строки. Розрахунки мають бути здійснені не пізніше четвертого робочого дня, починаючи з наступного за укладанням угоди.

Ф’ючерс – це угода, за якою одна сторона зобов’язується продати, а інша – купити ЦП певного виду, у певній кількості, за певною ціною і в певний термін у майбутньому.

Розрахунки за ф’ючерсною операцією здійснюються в момент фактичної реалізації ЦП і валютних операцій. Премія за укладання ф’ючерсної угоди сплачується під час такого укладення.

Ф’ючерси обертаються на біржовому ринку. Біржа бере на себе функцію покупця для всіх продавців ф’ючерсів і продавця для всіх покупців. Для цього вона має страховий фонд. Кожний продавець і покупець ф’ючерсного контракту, дякуючи послугам біржі, має можливість ліквідувати свої контрактні зобов’язання через укладення протилежної угоди. Активна участь біржі в купівлі-продажу ф’ючерсів приводить до того, що ф’ючерсний контракт фактично перетворюється на два контракти: контракти між продавцем і біржею та контракт між покупцем і біржею.

Приклад 7.1.

Припустімо, що зміна рівня поточних (ринкових) цін зумовлює появу різниці між контрактною ціною (Цк) і поточною ціною, а саме: Цк ≥ Цп. Продавець згідно з ф’ючерсним контрактом не має права відмовитися від виконання своїх зобов’язань і мусить продати товар чи ЦП за контрактною ціною навіть тоді, коли Цк < Цп. У свою чергу, покупець також на має права відмовитися від зобов’язань і мусить купити (оплатити) товар навіть тоді, коли Цк > Цп.

Ціна товару або ЦП на момент укладання контракту становить 100 дол. Покупець має таку саму грошей (див. табл.. 3). У момент виконання контракту відбувається купівля-продаж: товар переходить до покупця, а гроші – до продавця. Якщо при цьому ціна зросла до 120 дол., то покупець має можливість продати його й одержати 120 дол. Отже дохід покупця становитиме 120-100-20 дол. Це приріст власних коштів покупця.

Таблиця 6. Ф’ючерсна угода з підвищенням ціни, дол.

Періоди	Продавець	Покупець
Момент укладання контракту Цк=100.	Т=100	Г=100
Момент виконання контракту Цп= 120.	Г=100	Т=100
Післяконтрактні дії		Т= 120 Г = 120
Результати реалізації контракту.	(120-100) =20 упущений дохід	(120-100) =20 реальний дохід

Умовні позначення:

Цк – контрактна ціна; Цп – поточна ціна; Т – товар (ЦП); Г – гроші.

Продавець має свої 100 дол., тільки вже не у вигляді товару, а у вигляді грошей. Якби продавець не укладав ф’ючерсного контракту, то з підвищенням цін він продав би товар (ЦП) і мав би дохід у розмірі 20 дол. Тобто дохід мав би не покупець з ф’ючерсним контрактом, а сам продавець.

Тепер звернімося до ситуації, коли ціна не підвищилися, а змінилися – в нашому прикладі на 20 дол. (табл.7). У цьому разі покупець, одержавши від продавця товар (ЦП), за який віддає йому згідно з домовленістю 100 дол., зможе продати його на споживчому ринку тільки за 80 дол., і тим самим матиме реальний збиток в розмірі 80-120 = -20 дол. Це реальна втрата і цей збиток фіксується в бухгалтерському обліку.

Таблиця 7. Ф’ючерсна угода зі зниженням ціни, дол.

Періоди	Продавець	Покупець
Момент укладання контракту Цк=100	Т=100	Г=100

Продовження таблиці 7

Момент виконання контракту Цп=80	Г=100	Т=100
Післяконтрактні дії		Т = 100 Г = 80
Результати реалізації контракту	(80-100)= -20 відвернутий збиток	80-100= -20 реальний збиток

Проте реальна втрата покупця не стала причиною збільшення реального доходу продавця. Продавець залишився «при своїх»: якщо з підвищенням ціни мав місце упущений дохід, то з її пониженням – відвернутий збиток. Продавець задоволений тим, що він, дякуючи укладенню ф’ючерсного контракту, зумів запобігти втратам, котрі мав би, якби не укладав контракт.

Покупець і продавець підходять до проблеми цін з різних позицій, покупець мріє про те, щоб ціна на ЦП зросла, а продавець хотів би не постраждати коли ціна раптом знизиться. Покупець сподівається виграти на коливаннях цін, а продавець – застрахуватися від цих коливань. Якісні відмінності їх позицій саме і є підставою для укладання між ними ф’ючерсної угоди.