Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод. с Карасем.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.12.2018
Размер:
1.09 Mб
Скачать

6.4. Рейтингування корпоративного управління в вітчизняних акціонерних товариствах.

Незалежно від того, яки методи залучення капіталу використовуються для розвитку компанії – чи то через фондовий ринок, чи то через втягнення до діяльності комерційної структури крупного власника, наріжним каменем у будь-якому випадку є оцінка компанії, її принадності для інвесторів. Причому, не завжди йдеться про оцінку активів, бізнесу, чи навіть кредитний рейтинг. Необхідною є оцінка самої системи управління в середині компанії, а також впливу зовнішніх чинників. Викликано це тим, що одним з основних ризиків при інвестуванні в українські акціонерні компанії вважається ризик корпоративного управління. Сьогодні капіталовкладник стикається з багатьма питаннями: якою є можливість того, що купивши акції тієї чи іншої компанії, через місяць він буде викреслений з реєстру, чи потрапить він на збори акціонерів, чиї інтереси відстоює Правління АТ – акціонерів чи свої власні тощо.

Для формалізації рівня корпоративної культури у сітовій практиці застосовується рейтинг корпоративного управління (РКУ) за яким можна оцінити лояльність менеджерів АТ щодо акціонерів, значних акціонерів – щодо дрібних, а також акціонерів – щодо дрібних, а також усе те, що входить до поняття корпоративного управління.

За визначенням, рейтинг корпоративного управління характеризує поточний висновок оцінюючої агенції щодо використання і додержання АТ кодексів та правил, розроблених на підставі кращої світової практики корпоративного управління.

Такий висновок заснований на прозорих критеріях і стандартизованій технології аналізу. РКУ – не аудит, не кредитний рейтинг. Не фінансове консультування і не рекомендація щодо здійснення будь-яких конкретних дій. Разом із тим рейтинги корпоративного управління можуть бути корисні як інвесторам, так і компаніям.

Процес надання рейтингу АТ.

У процесі надання РКУ беруть участь аналітики відповідної служби рейтингової агенції. За необхідності до цього процесу можуть залучатися спеціалісти афілійованих компаній даної агенції, юридичних фірм, фінансові компанії та інші фахівці у сфері КУ.

Аналітики вивчають усю надану інформацію про оцінювану компанію і проводять наради з керівництвом та іншими особами, причетними до неї, на яких обговорюється процес корпоративного управління.

Після ретельного аналізу компанії надається певний рейтинг корпоративного управління.

Компоненти РКУ.

Рейтинг корпоративного управління складається з двох основних компонентів:

Рейтинг компанії: ефективність взаємодії органів управління, ради директорів, АТ та інших зацікавлених осіб.

Аналіз національного фону: ефективність правової, нормативної та інформаційної інфраструктури в країні. У рамках цього компонента оцінюються те, яким чином зовнішні сили на макроекономічному рівні можуть впливати на якість КУ компанії.

Компоненти мікро- і макрорівнів мають велике значення для практики КУ. Застосування аналізу національного фону як компонента оцінки дозволяє розглядати встановлені рейтинги у контексті, прийнятому на міжнародному рівні, що полегшує порівняння практики управління в різних країнах.

У більшості випадків важливим для інвесторів є не тільки показник самого рейтингу, а й значення проміжної оцінки компонентів, аналітичний звіт, що публікується разом із рейтингом і містить докладний опис сильних та слабких боків КУ компанії, тобто того, чого інвесторам варто побоюватися, і того, що навпаки, може захистити їх від можливих втрат. Особливу роль відіграє сам факт публікації рейтингу та звіту, навіть якщо рейтинг є невисоким. Це – свідчення серйозного ставлення керівництва АТ до інвесторів.

У свою чергу, компанії також можуть скористатися рейтингом КУ, насамперед для диверсифікації уявлень інвесторів щодо їхньої діяльності – за рахунок розкриття інформації про стандарти корпоративного управління, які вони практикують.

Це сприятиме процесу довгострокового залучення нових інвесторів, котрі в іншому випадку могли б і не вкладати кошти в дану компанію. Крім того, компанії можуть використовувати РКУ для додаткового інформування інвесторів щодо залучення капіталу. РКУ є корисним як орієнтир для компанії з метою удосконалення процедур КУ.

Слід додати, що в практиці фінансового аналізу поряд з рейтингом КУ використовується і кредитний рейтинг, який являє собою висновок щодо фінансової спроможності АТ виконувати свої боргові зобов’язання. Що стосується РКУ, то він є комплексною оцінкою різних аспектів діяльності АТ і в широкому розумінні характеризує ступінь захищеності акціонерів від порушення їхніх прав та інтересів, від прийняття неефективних та невиправданих рішень тощо. При цьому останнє, безумовно, впливає на кредитоспроможність компанії і принадність її активів для інвесторів.

Тому рейтинг КУ розрахований більшою мірою на інвесторів, що вкладають в акції, а кредитний рейтинг – на інвесторів, що цікавляться борговими цінними паперами.

Процес надання рейтингу компанії. Аналітики вивчають усю надану інформацію про оцінювану компанію і проводять наради з керівництвом та іншими особами, причетними до неї, на яких обговорюється процес КУ. Компанії зазделегідь надається перелік питань щодо конкретних умов, в яких вона працює.

Після ретельного аналізу компанії надається певний рейтинг КУ. Так, агентство "Stantard & Poor's" для цього використовує шкалу від РКУ–10 (вищий рейтинг) до РКУ–1 (нижчий рейтинг) і аналізує чотири основні компоненти процесу управління і відповідні підкатегорії, яки подано нижче:

Компонент 1 – "Структура власності".

Підкатегорії:

– прозорість структури власності;

– концентрація власності і вплив з боку власників.

Компонент 2 – "Відносини з фінансово зацікавленими особами".

Підкатегорії:

– регулярність проведення зборів акціонерів, простота доступу на зборі та наявність інформації про них;

– порядок голосування і процедури роботи зборів акціонерів.

Компонент 3 – "Фінансова прозорість і розкриття інформації".

Підкатегорії:

– якість та зміст інформації, що публікується;

– своєчасність та доступність інформації, що публікується;

– незалежність і репутація аудитора компанії.

Компонент 4 – "Склад і практика роботи ради директорів"

Підкатегорії:

– структура та склад ради Директорів;

– роль та ефективність роботи ради;

– роль та незалежність сторонніх директорів;

– політика щодо виплати винагороди директорам та членам вищого керівництва, оцінки якості їхньої роботи і спадкоємності.

Сьогодні, інформаційно-аналітичний центр "Д.А.Р." здійснює моніторинг інвестиційного клімату та діяльності професійних учасників ринку цінних паперів. Однією з його складових є проведення регулярних експертних опитувань компаній та фінансових установ – провідних операторів фондового ринку, на основі яких формуються рейтинги ряду суб’єктів ринку.

В експертний лист входить таки критерії:

1. Критерій для оцінки емітентів ЦП:

– інформаційна відкритість.

2. Критерій для оцінки підприємств, фірм та компаній нефінансового сектору:

– ступінь інвестпривабливості.

3. Критерій для оцінки реєстраторів:

– зручність перереєстрації прав власників акці.

4. Критерій для оцінки Internet–проектів:

– ступінь корисності матеріалів професіоналів фондового ринку.

На сьогодні в Україні не існує комплексного показника, який характеризував би поточний стан рівня КУ. Всі існуючі спроби рейтингової оцінки в сфері КУ (рейтинги Української Асоціації Інвестиційного бізнесу (Центр "Д.А.Р.", газет "Бізнес" та "Української інвестиційної газети") зводилися до формування переліків АТ, ранжованих за повним нерепрезентативним показником (наприклад – кількість голосів експертів, які приймали участь в опитуванні, без використання формальної інформації про емітента, або на підставі одного показника з фінансової звітності – розміру статутного капіталу, розміру прибутку, тощо).

Таким чином, зазначені рейтинги не можуть сформувати уяву користувача інформації не тільки про загальний стан КУ в цілому, але й дати адекватну об’єктивну оцінку корпоративного ризику конкретних провідних акціонерних товариств в Україні.

Внаслідок цього, можна стверджувати, що необхідно розробити об’єктивний, прозорий індикатор КУ одночасно для макро- та мікрорівнів національної економіки.