Глава VIII

Зазначена норма містить три основні гарантії збереження належної працівникові суми трудової винагороди у кожному випадку її виплати за наявності відповідних відрахувань. Це забезпечення виплати заробітної плати з утриманням з неї не більше 20 відсотків усіх відрахувань; з утриманням 50 відсотків із заробітної плати тільки в окремих випадках, передбачених законодавством; забезпечення виплати 50 відсотків заробітку за наявності відрахувань за кількома виконавчими документами. Винятками із зазначених гарантій є лише випадки відрахувань із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.

2.  Зазначене у частині першій цієї статті Кодексу обмеження розміру усіх відрахувань 20 відсотками від заробітної плати працівника слід тлумачити як заборону нараховувати утримання, що здійснюються на підставі актів уповноважених на встановлення відрахувань органів або осіб. Якщо згідно зі ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. аналогічний розмір обмеження відрахувань із заробітної плати встановлено щодо стягнень за виконавчими документами (визначеними у ст. З Закону України «Про виконавче провадження»), то за трудовим законодавством обов'язок проведення відрахувань встановлюється також наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (у випадках, передбачених ст. 127 цього Кодексу).

За змістом цієї норми немає підстав включати до поняття відрахувань, стосовно розміру яких встановлюються обмеження, утримання для відповідних перерахувань за особистими дорученнями працівників.

3.  Виключні випадки проведення відрахувань у розмірі до 50 відсотків встановлені ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно відрахувань за виконавчими документами, а саме: при стягненні аліментів; відшкодуванні шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника; відшкодуванні збитків, заподіяних злочином. Зазначені випадки мають на увазі при забезпеченні гарантії щодо обмеження розміру відрахувань 50 відсотками згідно з частиною першою коментованої статті.

Крім того, пунктом 10 Правил торгівлі у розстрочку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 997 від 1 ли-

Гарантії і компенсації

451

пня 1998 p., встановлено, що у разі коли особи, які купують товари у розстрочку, здійснюють виплати за виконавчими документами у розмірі менш як 50 відсотків їх заробітної плати (стипендії, пенсії), суб'єкт господарювання під час продажу товарів у розстрочку має зменшувати кредит, що надається цим особам, з таким розрахунком, щоб загальна сума щомісячних утримань за виконавчими документами, а також на погашення кредиту не перевищувала 50 відсотків відповідної місячної заробітної плати (стипендії, пенсії).

Не може перевищувати 50 відсотків суми, належної до виплати, також загальний розмір усіх відрахувань із заробітної плати за кількома виконавчими документами.

4.  Величиною, відносно якої встановлюються гарантії обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівника згідно із коментуємою статтею, є належна до виплати сума заробітної плати. Це означає, що утримання обчислюються із суми, з якої виключені відрахування до бюджету — прибутковий податок з громадян та обов'язкові платежі (збори на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Останні виключені також із ряду відрахувань, на які цією статтею встановлені обмеження їх розміру відносно заробітної плати працівника. Порядок і розміри цих відрахувань регулюються спеціальними законодавчими актами (див. коментар ст. 127 цього Кодексу).

Крім того, при обчисленні розміру відрахувань за виконавчими документами із заробітної плати працівника, який відбуває виправні роботи без позбавлення волі за вироком суду, не враховуються суми стягнень за вироком (ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

5.  Не обмежені зазначеними у ст. 128 Кодексу вимогами щодо розміру відрахувань із заробітної плати утримання, що здійснюються при відбуванні працівником виправних робіт. При цьому у коментованій статті конкретно не визначено правові підстави призначення виправних робіт з відрахуваннями із заробітної плати — за вироком суду у вигляді покарання за злочин чи за постановою суду (судді) як адміністративне стягнення. Враховуючи, що суми відрахувань у цих випадках перераховуються до державного бюджету, є підстави вважати, що законодавець у даному випадку мав на увазі обидва види відбування виправних робіт, протягом

15*

452