Глава VII

3.  Працівники, які своєчасно не отримали зарплату у зв'язку з порушенням термінів її виплати, мають право на компенсацію заробітної плати за умови, якщо затримка виплати заробітної плати становить один і більше календарних місяців. Сфера і порядок нарахування компенсації визначені Законом України 19 жовтня 2000 р. «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Власник не має права не проводити компенсацію, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, а також передбачати подібну норму в колективному договорі. Відмова власника у виплаті компенсації може бути оскаржена у судовому порядку.

4.  Заробітна плата, своєчасно не отримана самим працівником, може бути виплачена за минулий період за умови, якщо звернення за нею сталося не пізніше трьох років від дня виникнення права на її отримання. Після закінчення цього терміну неотримані суми зарплати зараховуються до бюджету.

5.  У випадку смерті працівника неотримана заробітна плата видається членам сім'ї, які спільно проживали з ним, а також особам, які внаслідок непрацездатності перебували на утриманні працівника (без пред'явлення свідоцтва на право спадщини).

6.  На керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності покладено персональну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати та інших виплат. Згідно з Указом Президента України № 333 від 12 травня 1996 р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших спеціальних виплат» вищевказаних керівників попереджено, що у разі незабезпечення своєчасності цих виплат вони притягатимуться до встановленої законодавством відповідальності.

Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Оплата праці

381

1.  Застосування зазначеної норми пов'язане з необхідністю правильного визначення дня звільнення працівника. Днем звільнення вважається останній день роботи, за який працівнику повинна бути нарахована заробітна плата.

2. Розрахунки по заробітній платі з працівником, якому надана відпустка з подальшим звільненням його з роботи, повинні бути виконані в останній день роботи працівника перед відпусткою.

Стаття 117. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У разі якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір зазначеної в частині першій цієї статті компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

1.  Зазначена стаття охороняє права працівників у випадку, коли підприємство, організація, установа при відсутності спору затримує розрахунки звільненому працівнику в строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.

2.  При наявності спору про розміри сум, належних звільненому працівникові, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: виплатити неоспорювану ним суму (ч. 2 ст. 116); виплатити заробітну плату в розмірі середнього заробітку за всі дні затримки, якщо спір вирішено на користь працівника (ч. 2 коментованої статті); за частковим вирішенням спору на користь працівника розмір відшкодування визначається органом, який виніс рішення по суті спору (ч. 2 коментованої статті).