Глава XV

10.  Заподіяна моральна шкода відшкодовується особі, права якої були порушені неправомірними діями або бездіяльністю інших осіб. Близькі родичі особи, якій завдано моральну шкоду, права на відшкодування такої шкоди не мають, крім випадків, коли такими діями безпосередньо були порушені і їх права (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від ЗІ березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

11.  За моральну шкоду, заподіяну працівникові під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових правовідносинах (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

12.  При заподіянні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

13. Для звернення з вимогами про відшкодування моральної шкоди встановлено тримісячний строк (ст. 233 КЗпП, п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»). У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин на прохання заявника або з власної ініціативи суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті (ст. 234 КЗпП).

14.  У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди, крім інших вимог ст. 137 ЦП К України, має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

При недотриманні позивачем зазначених вимог суддя вправі запропонувати йому усунути зазначені недоліки у визначений ним строк, про що він виносить відповідну ухвалу. В разі невиконання вимог судді, викладених в ухвалі, суддя вправі вважати

Індивідуальні трудові спори                                                                                                      705

позовну заяву неподаною і повернути матеріали заявникові. Проте, якщо позивач не може представити окремі докази і просить суд витребувати їх у підприємства, в установі, організації, суд зобов'язаний, відповідно до статей 15 і 30 ЦП К України, вжити усіх заходів, щоб отримати необхідні докази та повно і всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, права і обов'язки сторін.

15.  Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу і зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди, тощо).

Якщо законодавством встановлено межі відшкодування моральної шкоди, суд визначає її розмір з урахуванням цих меж (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

16.  Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати без урахування будь-яких інших виплат.

Моральна шкода покривається шляхом виплати одноразової грошової виплати, розмір якої визначається угодою сторін або комісією з трудових спорів чи судом (п. 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 23 червня 1993 p.).

Стаття 238. Задоволення грошових вимог

При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за

706