Глава XV

4.  Виплата вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП) провадиться за попереднім місцем роботи.

5.  Статтю 49і КЗпП виключено (Закон України № 2213-ІІІ від 11 січня 2001).

Стаття 241. (Статтю 241 виключено на підставі Закону № 871-12 від 20.03.91)

Стаття 241і. Обчислення строків, передбачених цим Кодексом

Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

(Кодекс доповнено статтею 241' згідно із Законом № 6/95-ВР від 19.01.95)

1.  Перебіг давнісних і процесуальних строків, а також строків розгляду трудових спорів, установлених чинним законодавством, починається наступного дня після календарної дати, якою визначено його початок. Ці строки обчислюються у календарних тижнях або днях, місяцях чи роках. До них включаються і вихідні, святкові та неробочі дні.

2.  При застосуванні норм трудового законодавства, де період визначається роками, місяцями, тижнями, а інколи й днями (проте без застереження про включення у підрахунок першого дня строку), слід керуватися правилом, встановленим коментованою статтею. При цьому слід мати на увазі, що день календарної дати настання події, якою визначено початок строку, до його перебігу

Індивідуальні трудові спори

711

не зараховується. Перебіг строку починається наступного дня після цього дня.

3. Норми коментованої статті є загальними. Вони поширюються не тільки на строки, передбачені главою «індивідуальні трудові спори», а й на усі інші зазначені в трудовому законодавстві строки, з перебігом яких пов'язуються виникнення і припинення трудових прав і обов'язків працівників.

Стаття 242. (Статтю 242 виключено на підставі Закону № 2134-12 від 18.02.92)

Глава XVI

ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ.

УЧАСТЬ ПРАЦІВНИКІВ В УПРАВЛІННІ

ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ, ОРГАНІЗАЦІЯМИ*

(Назва глави XVI п змінами, внесеними згідно і Указом IIВР № 8474-10 від 27.02.85)

Стаття 243. Право працівників на об'єднання у професійні спілки Відповідно до Конституції України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати професійні спілки з метою представництва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі професійних спілок.

Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об'єднаннями громадян. (Стаття 243 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263/95-ВР від 05.07.95,

в редакції Закону № 2343-111 від 05.04.2000)

1. Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюється виключно Конституцією і законами України (ст. 36 Конституції України).

* Див.: Закон України від 15 вересня 1999 р. «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» // Офіційний вісник України. — 1999. — № 38. — Ст. I8.S9: Закон України від ІЗ грудня 2001 р. № 2886-111 «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності // ВВР. — 2002. — № 11. — Ст. 79.

Професійні спілки. Участь працівників в управлінні

713

2. Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначаються Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р.

3.  Професійна спілка — добровільна неприбуткова громадська організація, яка об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) (ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

4.  Для представництва і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілок на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин профспілки, організації профспілок можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських (ст. 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

5.   Статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі, або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.

6. Статус місцевих мають профспілки, які об'єднують не менш як дві первинні профспілкові організації, що діють на різних підприємствах, установах, організаціях однієї адміністративно-територіальної одиниці (міста, району в місті, району, села, селища).

7.  Статус обласних мають профспілки, організації яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя; в більшості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя, де розташовані підприємства, установи або організації певної галузі.

8.  Статус регіональних мають профспілки, організації яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць двох або більше областей.

9.  Статус всеукраїнських профспілок визначається за однією з таких ознак:

— наявність організацій профспілки в більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених частиною

714