Глава XV

спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (ст. 12 Закону України від 14 жовтня 1992 року «Про охорону праці» // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 49. — Ст. 668).

3.  Під моральною шкодою слід розуміти також втрати немай-нового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

4.  Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. З постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» // Правовісник. 1996. — № 1; Бюлетень Мінпраці. - 1997. - № 6).

5.   Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством, що регулює розгляд трудових спорів, зокрема: главою XV КЗпП, главами 3-5, 15, 16 ЦП К України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 p., іншими нормативними актами.

6.  Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством,

Індивідуальні трудові спори

703

зокрема: статтями 7 і 440і ЦК України, ст. 49 Закону України «Про інформацію», ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 44 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування», ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. З Закону України «Про порядок, відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», ст. 237і КЗпП та іншими (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

7 Вперше моральну (немайнову) шкоду було юридично обгрунтовано у Законі СРСР від 19 червня 1990 р. «Про пресу та інші засоби масової інформації» як результат поширення засобами масової інформації відомостей про громадянина, які не відповідають дійсності, ганьблять його честь і гідність. Моральна (немайнова) шкода за рішенням суду відшкодовується засобами масової інформації, а також винними посадовими особами і громадянами.

Прийнятими у 1991 р. Основами цивільного законодавства Союзу РСР розширено захист немайнових інтересів: крім відшкодування, як і в законодавчому акті про пресу, моральної шкоди (фізичних чи моральних страждань) за приниження честі і гідності громадянина, також передбачено компенсацію громадянам і юридичним особам, якщо поширені відомості ганьблять їх ділову репутацію.

8. До прийняття зазначених нормативних актів не практикувався розгляд позовів про відшкодування моральної шкоди, оскільки вважалось неможливим оцінити таку шкоду в грошовому виразі. Це дійсно так, але йдеться не про еквівалентне відшкодування, а про компенсацію, яка може якоюсь мірою згладити моральні переживання потерпілого та інші негативні наслідки.

9.  Право визначати наслідки ушкодження здоров'я і відносити їх до категорії моральної шкоди має потерпілий. Саме він порушує спір з приводу відшкодування моральної шкоди і визначає її розмір, виходячи з об'єктивної оцінки його порушених благ, глибини переживань.

704