Глава XI

пристроїв аварійного вимкнення виробничого устаткування та комунікацій у разі виникнення небезпеки для працівників;

— впровадження устаткування та пристроїв, які забезпечують захист працівників від ураження електричним струмом, дії статистичної електрики та розрядів блискавок;

—  приведення рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань на робочих місцях у відповідність до вимог чинних нормативних актів;

—  проведення експертизи технічного стану будівель та споруд, експертизи та діагностики потенційно небезпечних об'єктів, устаткування, обладнання;

—  створення кабінетів, куточків, виставок з питань охорони праці, придбання потрібних нормативних документів, навчальних посібників, плакатів, періодичної літератури;

—  навчання працівників, проведення нарад, семінарів з питань охорони праці;

—  реконструкція та оснащення на виробництві санітарно-побутових приміщень (гардеробних, душових, кімнат для прийняття їжі), місць організованого відпочинку, обладнання їх сучасним інвентарем і устаткуванням з метою доведення рівня забезпеченості працівників до встановлених норм.

Для надання практичної допомоги з визначення заходів з охорони праці розроблено Спільні рекомендації державних та профспілкових органів щодо змісту розділу «Охорона праці» у колективному договорі (угоді, трудовому договорі).

Стаття 162. Кошти на заходи щодо охорони праці

Для проведення заходів щодо охорони праці виділяються у встановленому порядку кошти і необхідні матеріали. Витрачати ці кошти і матеріали на інші цілі забороняється.

Порядок використання зазначених коштів і матеріалів визначається в колективних договорах.

Трудові колективи контролюють використання коштів, призначених на охорону праці.

(Стаття 162 із змінами, внесеними згідно і Указом ПВР № 4617-10 від 24.01.83)

1. Ефективність реалізації більшості заходів з організації охорони праці на підприємстві, в установі, організації залежить від

Охорона праці

559

коштів, вкладених на доведення умов праці до нормативних вимог, подальшого підвищення рівня охорони праці на виробництві і фінансування комплексних заходів, що розробляються та реалізуються безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності.

Фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівники не несуть витрат на організацію охорони праці.

2.  Згідно зі ст. 21 Закона України «Про охорону праці» для фінансування охорони праці на підприємствах, в галузях і на державному рівні створювалися фонди охорони праці. Порядок їх створення та функціонування регулювався Положенням про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 838 від 7 жовтня 1993 р. (в редакції постанови № 395 від 9 березня 1999 р. з наступнимии змінами і доповненнями). Проте воно втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 26 жовтня 2001 р. «Про реалізацію пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно з п. З «Прикінцевих положень» цього Закону України з моменту створення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, державний, галузеві та регіональні фонди ліквідовуються, а Фонд стає їх правонаступником.

3.  З урахуванням зазначених змін і доповнень до трудового законодавства, залишається відкритим питання функціонування фондів охорони праці підприємств, оскільки відсутній механізм їх формування і нагромадження коштів. У зв'язку з цим роль колективного договору у правовому регулюванні фінансування заходів з охорони праці зросла.

У колективних договорах встановлюється порядок використання коштів і матеріалів, спрямованих на проведення заходів з охорони праці. Слід також передбачити необхідні витрати, джерела фінансування, строки та відповідальних осіб за проведення заходів з охорони праці.

560