ідентифікувати поточний стан системи що досліджується. Особливу увагу слід приділяти показникам що відображають галузеві особливості підприємства та позиціонують його серед інших підприємств галузі та/або регіону.

Технологічні, структурні особливості виробництва та системи управління ним мають ретельно вивчатись, тому що не розуміння цих моментів не дасть змоги побудувати модель причинно слідчих зв'язків в процесі економічного діагностування. Слід визначити всі зовнішні фактори які впливають на систему що досліджується. Для всіх показників варто розробити якісні та кількісні характеристики, визначити диапазон та шкалу їх виміру. Визначити проектні та нормативні значення показників. Важливим також є вибір періоду спостереженя. Як правило, для економічних процесів це місяць, або квартал.

Разом керіництвом підприємства обговорюється та затверджується обсяг, порядок та джерела отримання необхідної для діагностування інформації. Враховуючи конфіденційність більшості показників що необхідні для здійснення якісної дігностики, зовнішні участники досліджень належним чином оформлюють допуск до інформації з зобов' язаням не розголошення. З метою забезпечення економічної безпеки, як правило документи з похідною інформацією забороняється виносити за межі підприємства. Контроль за інформаційним боком діяльності робочої робочої групи здійснює служба економічної безпеки підприємства.

Після збору та перевірки достовірності похідної інформації вона уточнюється та групується і класифікується в формі зручній для проведення діагностичного аналізу. Самими простими методами контролю достовірності є балансовий метод та метод використання надлишкової інформації.

На третьому етапі (Рис.1.6.) здійснюється комплекс аналітичних та діагностичних процедур з метою ідентифікації поточного стану об'єкту.

Склад конкретних процедур визначається виходячи з напрямків і завдань аналізу, наявної інформації і професійних можливостей виконавця. Після виконання технічної сторони аналізу (кількісного розрахунку комплексних показників, визначення шкали значень показників для якісного аналізу необхідно ідентифікувати поточний стан об' єкту. В залежності від завдань діагностики, при ідентифікації поточного стану об' єкту можуть використовуватись різні методи структурного, кількісного та якісного аналізу впливу різних факторів. Наприклад: SWOT аналіз.

3.Ідентифікація стану об'єкту

3.1. Якісна та кількісна оцінка окремих показників та факторів

3.2. Вибір методу та моделі структурного аналізу факторів

3.3. Визначення поточного стану об'єкту діагностики, визначення вузьких місць та проблем

3.4. Уточнення завдань діагностики

Рис.1.6. Послідовність дій на етапі ідентифікації стану об'єкту діагностичних досліджень

18

В процесі ідентифікації поточного стану слід виявити "вузькі" місця та ключові проблеми.. В разі якщо визначено значні відхилення основних показників єфективності діяльності підприємства від нормативних (проектних) значень необхідно встановити більшість факторів, що впливають на об' єкт (негативно та позитивно) і як мога точніше оцінити ступінь впливу кожного з них. В разі, якщо поточний стан об' єкту діагностики задовільний, а відхилення показників, що характеризують цей стан, незначні, слід подовжити аналіз з метою вивчення можливості підвищення нормативних (планових) показників для підвищення економічної ефективності підприємства. За результами ідентифікації можуть бути уточнені цілі та завдання діагностичного аналізу.

На четвертому етапі (Рис.1.7.) Здійснюються основні діагностичні процедури, встановлюються причинно слідчі зв' язки, з урахуванням динаміки економічних процесів (залежності від часу). Інтерпретуються отримані на попередньому етапі результати і робляться висновки щодо поточного стану об' єкту (задовільний, незадовільний, передкризовий, кризовий). Характеризуються основні чинні фактори: кількісна та якісна оцінка їх впливу на поточний стан об' єкту в минулому та в майбутньому.

Робиться висновок, щодо ефективності діючої чистеми управління в цілому.

Здійснюється прогноз варіантів змін найбільш впливових факторів та показників господарської діяльності підприємства в майбутньому і розробляються рекомендації щодо поліпшення системи управління об' єктом діагностики.

За підсумками діагностичного аналізу може бути рекомендовано :

• внести зміни в параметри організаційної системи управління (без зміни структури та стратегії);

• змінити структуру організаційної системи управління (без зміни стратегії);

• змінити стратегію управління системою (об' єктом);

• девирсифікувати виробництво;

• модернізувати виробництво.

4. Діагностування об'єкту, підготовка звіту

4.1. Аналіз динаміки формування поточного стану об'єкту

4.2. Причинно-наслідковии аналіз поточного стану

4.3. Діагностика ефективності управління в цілому,

підготовка висновків та рекомендацій

4.4. Прогноз розвитку ситуації за різними сценаріями згідно рекомендаціи

4.5. Укрупненні техніко економічні показники різних сценаріїв розвитку

Рис.1.7. Послідовність дій на етапі діагностування об'єкту та підготовки звіту Рекомендації супроводжуються відповідними сценаріями прогнозу зовнішніх та

19