Як бачимо з табл. 10.5, запропонований інструмент експертної оцінки корпоративної культури на підприємстві має форму таблиці, що складається з шести пунктів.

На першому етапі експертної оцінки пропонується оцінити поточний характер підприємства (стовпець «Поточний стан») за запропонованими пунктами табл.10.5.

На другому етапі оцінки пропонуються ті ж питання, але відповідати на них слід виходячи з бачення підприємства після закінчення п'яти років (стовпець «Бажаний стан» табл. 10.5). Іншими словами, слід уявити, як повинна виглядати корпоративна культура аналізуємого підприємства, аби підприємство змогло добитися стратегічних цілей.

Кожне з шести питань, включених в оціночну таблицю, передбачає чотири альтернативи відповідей. Для відповіді на кожне запитання слід розподілити бали 100-бальної оцінки між цими чотирма альтернативами в тому ваговому співвідношенні, яке найбільшою мірою відповідає аналізуємому підприємству. Найбільшу кількість балів слід віддавати тій альтернативі, яка на думку експерта більше за інші відповідає аналізуємому підприємству. Обов'язково слід переконатися в тому, що при відповіді на кожне питання сума проставлених балів дорівнює 100.

Після рейтингового заповнення табл. 10.5, необхідно скласти бали всіх відповідей А в стовпці «Поточний стан», а потім отриману суму розділити на 6, тобто обчислити середню оцінку по альтернативі А. Те ж обчислення повторюються для альтернатив В, С і D. Другий крок полягає в складанні балів всіх відповідей А в стовпці «Бажаний стан» і діленні суми на 6, тобто знову розраховується середня оцінка по альтернативі А, але для стовпця «Бажаний стан». Ті ж обчислення повторюються для альтернатив В, С і D для стовпця «Бажаний стан». Для більшої зручності розрахунків можна скористатися робочим бланком (табл. 10.6).

Таблиця 2.12 - Робочий бланк для обробки бальної оцінки корпоративної культури на

підприємстві

Відповіді за стовпцем «Поточний стан»Відповіді за стовпцем «Бажаний стан»АльтернативаСума

балівСередній бал (Сума балів:6)АльтернативаСума

балівСередній бал (Сума балів:6)ААВВССDDУСЬОГО:600100УСЬОГО:600100

Виконавши оцінку за допомогою цього інструменту, отримаємо картину того, яким чином працює аналізоване підприємство і якими цінностями воно характеризується. Як бачимо, на запропоновані питання не існує ні повністю правильних, ні повністю невірних відповідей, точно так, як і немає правильної або неправильної корпоративної культури.

10.4 Значення національної складової корпоративної культури

Національний характер є важливою складовою будь-якої національної культури, у тому числі й корпоративної. Національний характер являє собою не стільки сукупність

136

психологічних явищ, скільки буття, форми самоусвідомлення народу. З одного боку, розвиток національного характеру залежить від стану розвитку суспільства, держави, права, економічної культури, від можливості людини реалізувати свої права і свободи. З другого боку, національний характер здійснює суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток суспільства, у тому числі корпоративної культури, корпоративної свідомості.

Досліджуючи вплив національного характеру українців на формування корпоративної культури, слід враховувати ту обставину, що для української культури є характерним надання пріоритету не формальному розуму, а нормам морального життя суспільства. Ці норми базуються на принципах індивідуальності та людяності, гармонії з природою.

У національному характері українців, їх ментальності існувала (існує і сьогодні) ціла низка рис, які не вписуються в норми корпоративної культури. Витоки невисокого рівня економічної культури, зокрема економічний нігілізм, позапублічність життя багатьох тощо, які й сьогодні є реальністю ментальності значної частини населення, коріняться у глибинах національного характеру, етнічній психології нашого народу, які формувались упродовж багатьох століть.

Негативно впливають на формування корпоративної культури такі риси характеру українців, як комплекс «меншовартості», сконцентрованість на внутрішніх переживаннях, «відступи у себе», поєднані із замкненістю та недовірою, настороженим ставленням людини до оточення, стиль притаєнного існування з життєвою філософією «моя хата з краю, нічого не знаю», «тихіше води, нижче трави».

Негативно впливає на розвиток корпоративної культури - безпосередньо чи опосередковано - також інертність, неактивність у громадських справах, суміш індивідуалізму та егоїзму, надто приземлений прагматизм. До цього слід додати надмірну довірливість, піддатливість зовнішнім впливам, пристосуванство.

Однією з особливостей національного характеру українців, яка суттєвим чином впливає на формування корпоративної культури, є індивідуалізм, який зумовлений специфікою суспільного життя. У результаті в українському національному етносі індивідуальний чинник взяв гору над колективним.

Український індивідуалізм сформувався як пріоритет індивідуального над загальним, колективним як вияв свободолюбства особистості. Цей аспект може розглядатися як позитивний фактор при утворенні акціонерного капіталу яке здійснюється за принципом «через індивідуальне до колективного», з опосередкованим володінням власністю в ньому. Таким чином зазначена риса національного характеру українців об' єктивно сприяє формуванню корпоративної культури, норм корпоративної філософії. З іншого боку, індивідуалізм, прагнення до свободи, яке мало прогресивний історичний сенс, призвело у свій час до самоізоляції, руйнування організаційних форм упорядкування суспільного, до невміння створювати і втримувати владу, що на сьогодні є гальмівним чинником процесу формування корпоративної культури.

Індивідуалізм став причиною безсилля українського народу радикально вирішити проблему свого сталого, стабільного існування, створити соціонормативні, правові форми суспільної діяльності.

Суттєвий вплив на корпоративну культуру мають особливості соціального розвитку, зокрема соціальної структури українського суспільства. Специфічна соціальна структура українського суспільства впродовж тривалого часу характеризується переважанням в ній селянства. Це наклало на психіку українського населення відбиток «селянськості», що, негативно впливає на розвиток корпоративної культури підприємтв які в більшості розташовані у містах.

Селянська психіка, не сприяє здатності оволодівати та повноцінно сприймати знання, науку як систему абстрактних понять, у тому числі категорії корпоративного управління. Українському народу більше притаманне заглиблення у внутрішній світ особистих переживань, аніж у світ корпративних відносин.

На формування корпоративної культури впливають також певні негативні риси ментальності національної еліти, зокрема інтелігенції. Протягом тривалого періоду часу

137

характерним був поширений перехід значної частини української національної еліти, яка якраз і повинна брати активну участь у впровадженні культури відносин у сфері економіки, зокрема корпоративних, у польську, російську адміністративну і культурну сфери, потім у радянську.

Слід враховувати вплив на корпоративну культуру такого історично сформованого соціального явища як козацька свобода. Вона не була нормованою та юридично забезпеченою свободою, а була втіленням спонтанності, нерегламентованого волевияву в стихійному демократизмі відносин козацької громади, що не могло сприяти формуванню правових засад життєдіяльності козаків, яких М.Грушевський назвав «степовими авантюристами».

Негативно впливають на формування корпоративної культури психологічні чинники, які пов' язані з недавнім тоталітарним, радянським минулим, зокрема, безініціативність, безпорадність, подвійна мораль, звичка покладатися на опіку держави і водночас не довіряти їй (порушувати закони). Не сприяє формуванню корпоративної культури втрата почуття відповідальності, ірраціональна віра у всесилля «вождів», очікування на прихід «месії», який вирішить усі проблеми.

Підсумовуючи, слід зазначити, що особливості національної культури українців, незважаючи на деякі негативні риси, які обумовлені історичним розвитком суспільства, характеризуються цілою низкою конструктивних рис української вдачі, які можуть сприяти засвоєнню нормативних цінностей корпоративної культури. Йдеться про високий рівень розвиненості волелюбства, природного демократизму, що можуть бути закріплені не тільки в політичній, а і в корпоративній культурі. Демократичні цінності українського суспільства, що впродовж кількох століть поступово слабшали, «вимивалися», та пов' язані з цим риси національного характеру в умовах незалежності України можуть бути відтворені.

При визначенні основних напрямків формування та розвитку корпоративної культури сучасного українського підприємства слід враховувати наступні особливості українського національного стереотипу:

• мовний аспект корпоративних відносин на підприємстві з урахуванням регіональних мовних приоритетів;

• відсутність яскраво вираженої національної свідомості в східних та центральних регіонах і сильні національні корені в західних;

• низький рівень ініциативності, чинопочитання;

• наявність певних розбіжностей поглядів на національну свідомость та взємовідносини у різних релігійних конфесій представлених в Україні;

• індивідуалізм та заздрість до успіхів колег по роботі;

• не раціональне використання робочого часу, необхідність постійного контролю за виконанням робочих обов' язків;

• поверхністність у виконанні обов' язків, низька якість виконання робіт;

• не бажання брати на себе відповідальність при виникненні необхідності прийняття важливих рішень.

Корпоративна культура, що будується з урахуванням національного стереотипу має бути певною мірою компромісною, що буде сприяти розвитку сталих взаємовідносин працівників з різними етичними поглядами та національними коренями, та дасть змогу уникнути конфліктів в колективі на цьому підгрунті.

138