Тема 2. Характеристика процесу економічного навчання

1. Процес навчання як соціально-педагогічна система

2. Двобічний характер процесу економічного навчання

3. Структура процесу навчання та основні компоненти навчального процесу

4. Рушійні сили економічного навчання, функції та визначення мети економічного навчання

5. Закономірності та принципи навчання як категорії дидактики та їх характеристика

1. Процес навчання як соціально-педагогічна система. Латинське слово «процесус» означає «рух вперед», «зміни». Ю. К. Бабанський визначає педагогічний процес як розвиваючу взаємодію викладача та учнів спрямовану на досягнення мети, що приводить до раніше запланованої зміни стану, перетворення властивостей і якостей вихованців [7]. Під системою в загальнонауковому тлумаченні розуміють сукупність взаємодіючих між собою відносно елементарних структур або процесів, об'єднаних у цілі виконанням загальної функції, (що не зводиться до функції її компонентів). Суттєвими характеристиками системи є: наявність інтегральних якостей; наявність основних елементів, з яких складається система; наявність функціональних характеристик системи в цілому і її окремих елементів; наявність комунікативних властивостей системи; історичність (зв'язок минулого, теперішнього й майбутнього в системі та її компонентах). Згідно з існуючими класифікаціями система навчання - це реальна (за по­ходженням), соціальна (за субстанціональною ознакою), складна (за рівнем склад­ності), відкрита (за характером взаємодії з навколишнім середовищем), динаміч­на (за ознакою мінливості), імовірна (за способом детермінації), цілеспрямована (за наявністю цілей), розвиваюча, самокерована система.

Під цілісним процесом навчання розуміється така послідовність його частин, яка забезпечує безперервний ріст якісних та кількісних змін знань, умінь та навичок, розвиток сфер індивідуальності та властивостей особистостей тих, хто навчається. Щодо до загальноосвітніх закладів, то найменшою частиною такого процесу є урок, як певна динаміка активності вчителя, учнів та колективу з рішення навчальних завдань, стимулююча різні активні стани школярів. Більш складною частиною такого процесу є етап, який являє собою систему уроків, яка забезпечує позитивні зміни в розвитку індивідуальності та вихованні особистості у більшості учнів.

Цілісність процесу навчання характеризується його внутрішньою єдністю, зв’язаністю, якісною визначеністю, високими результатами, освітою і соціалізацією учнів. Цілісність процесу навчання не є властивістю, яка постійно йому притаманна - вона відносна і визріває при успішній реалізації всіх його функцій. Цілісність процесу повинна проявлятися в єдності його сторін. Сторонами процесу є: змістовна (що розвивати та виховувати, чому навчати), операційно-процесуальна (як розвивати, навчати та виховувати), мотиваційна (як здійснювати мотиваційне забезпечення педагогічного процесу), організаційна (як передбачити форми організації діяльності учнів).

Щоб забезпечити єдність цілісності необхідний цілісний підхід до організації процесу навчання. В чому він полягає? По-перше, на рівні педагогічного колективу в тому, щоби кожний педагог працював на загальну мету - не співпрацював, а саме забезпечував досягнення загальної мети. По-друге, в комплексному вирішенню завдань навчання, розвитку та виховання на кожному уроці, системі уроків так, щоби кожна частина (урок) працювала на ціле (процес). По-третє, в єдності виховання та самовиховання, освіти та самоосвіти. По-четверте, повинна бути не просто сумісна діяльність, а взаємна активна діяльність педагога та учнів (педагогічна взаємодія).

Треба також розумітись на поняттях: «навчання» та «процес навчання». Поняття «навчання» визначає явище, а поняття «процес навчання» пов'язане з розвитком навчання в часі і просторі. У сучасному розумінні для навчання характерні наступні ознаки: наявність того, хто навчає, і тих, хто навчається, і їхня спільна діяльність; включення учнів в активну пізнавальну діяльність - керівництво з боку вчителя; спеціальна планомірна організація й керівництво; цілісність і єдність; відповідність закономірностям вікового розвитку учнів; управління розвитком і вихованням учнів. В. І. Лозова визначає поняття «навчання» як цілеспрямовану взаємодію вчите­ля й учнів, у процесі якої здійснюється формування в школярів наукових знань, необхідних способів діяльності, емоційно-цілісного і творчого ставлення до ото­чуючої дійсності, загальний розвиток дитини, а «процес навчання» як цілеспрямо­вану послідовну зміну навчальних завдань, мети і відповідну зміну всіх елементів навчання, орієнтованих на формування властивостей особистості в результаті її діяльності щодо засвоєння змісту освіти [6].

2. Двобічний характер процесу економічного навчання. Процес навчання називають двостороннім або двобічним. Процес навчання має двобічний характер, який відбувається у поєднанні викладання та учіння. Поняття «навчальний процес» охоплює всі компоненти навчання: вчителя/викладача (застосовані ним засоби і методи навчання); учня/студента (який працює під керів­ництвом учителя/викладача на уроці/семінарському, практичному занятті та самостійно вдома); забезпе­чення навчального процесу наочністю й технічними засо­бами. Під поняттям «процес навчання» розуміють взаємо­дію учителя й учня.

Розглянемо, як відбувається діяльність вчителя (викладання) та учня (учіння) за І. П. Подласим (Табл. 2.2.1) [11, с. 39]:*

Таблиця 2.2.1.