Бінарна (двостороння) діяльність вчителя та учнів за і. П. Подласим

Діяльність педагога

Діяльність тих, хто навчаються

1. Роз’яснення тим, хто навчаються, мети та завдань навчання 2. Ознайомлення тих, хто навчається, з новими знаннями (явищами, подіями, предметами, законами) 3. Управління процесом пізнання та систематизація придбання знань, умінь 4. Управління процесом пізнання наукових закономірностей та законів 5. Управління процесом переходу від теорії до практики 6.Організація евристичної та дослідницької діяльності 7. Перевірка, оцінка змін в научуваності та розвитку тих, хто навчаються

1. Власна діяльність по створенню навчання, позитивної мотивації учіння 2. Сприйняття нових знань, умінь 3. Аналіз, синтез, порівняння, співставлення 4. Пізнання закономірностей та законів, розуміння причинно-наслідкових зв’язків 5. Надбання умінь та навичок, їх систематизація 6. Практична діяльність з самостійного рішення проблем, що виникають 7. Самоконтроль, самодіагностика досягнень

Отже, навчання як один із видів людської діяльності скла­дається з двох взаємопов'язаних процесів - викладан­ня й учіння.

Викладання - діяльність учителя/викладача в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями/студентами пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів/студентів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.

Викладання - один з основних сенсоутворюючих компонентів процесу

_______________________

* Чернилевский Д. В. Дидактические технологии в высшей школе: [учеб. пособие для вузов] / Чернилевский Д. В. – М. ЮНИТИ-ДАНА, 2002.

навчання. В структурі навчання викладанням називають процес діяльності викладача (вчителя), який може функціонувати тільки в результаті тісної взаємодії з тими, кого навчає, як в безпосередній так і опосередкованій формі Але, в якій би формі ця взаємодія не виступала, процес викладання обов’язково передбачає наявність активного процесу навчання. Таким же він виступає за умови, коли діяльність учнів/студентів забезпечується, організується та контролюється вчителем/викладачем, коли в процесі навчання здійснюється цілеспрямоване формування у тих, хто навчаються, готовності до самоосвіти, коли цілісність процесу навчання забезпечується загальністю цілей викладання та учіння. На практиці процес навчання реалізується:

• в відборі, систематизації, структуруванні вчителем/викладачем навчальної інформації (в проекті навчання) та пред’явленні її учням/студентам в педагогічній дійсності;

• в сприйнятті, усвідомленні та оволодінні цією інформацією та методами роботи з нею учнями;

• в організації в цілісному педагогічному процесі раціональної, ефективної, адекватної завданням навчання діяльності кожного, хто навчається, по оволодінню системою знань та методами оперування ними в навчальній та виробничій роботі.

Предметом діяльності викладання виступає управління навчально-пізнавальною діяльністю тих, хто навчається, в межах того змісту освіти, який визначається завданнями гармонійного розвитку інтелектуальних, моральних та фізичних сил та здібностей тих, хто навчаються. Управлінська діяльність вчителя/викладача складається з планування власної діяльності та діяльності тих, хто навчається, на занятті, організації цих діяльностей, стимулювання активності та усвідомленості діяльності тих, хто навчаються, з засвоєння знань та способів діяльності, контролю, регулювання якості научіння та виконання тими, хто навчається, навчальних дій, аналізу результатів навчання та прогнозування подальших зрушень в особистому розвитку тих, хто навчається.

Для цього необхідно: ставити обґрунтовані навчальні завдання; створювати благо приємні умови для прийняття цих завдань тими, хто навчається; давати чітке інструктування про способи прийдешньої діяльності; здійснювати для тих, хто навчається, своєчасну необхідну та достатню допомогу; спонукати у тих, хто навчається, допитливості, зацікавленості, почуття обов’язку та відповідальності.

Якщо процес навчання побудований правильно та скерована цілеспрямована робота тих, хто навчається, приносить запланований та очікуваний ними результат, якщо знання, які засвоюються, перетворюються тим, хто навчається, в особисто для нього значущу систему, то в нього з’являється стійкий інтерес до того, що він робить, стимул до самостійної навчальної діяльності. А це сприяє ще більшому підйому ефективності процесу навчання.

Учіння - цілеспрямований процес засвоєння учнями/студентами знань, оволодіння вміннями і навичками, У широкому значенні - оволо­діння соціальним досвідом з метою його використання в практич­ному житті.

Сутність учіння полягає в тому, що той, хто навчається, не тільки засвоює предметні знання та навички, але і оволодіває способами дій у відповідності до предметного змісту, який вивчається. Тому при розробці проекту учіння необхідно розрізняти процес навчальної діяльності, в якому відбувається засвоєння, та саме засвоєння.

Специфічною особливістю учіння є його орієнтованість та організованість в спрямуванні оволодіння тими, хто навчається, способами діяльності, починаючи з процесу його конструювання. Конкретний же зміст діяльності, яку планується засвоїти в процесі учіння, завжди пов’язується в свідомості суб’єкта з виконанням дії або системи дій. Тим самим, пізнавальні дії є первинними в процесі засвоєння. Процес засвоєння, а також самі засвоєнні знання носять вторинний характер та поза діяльністю, поза системою дій втрачають свою силу як стимули учіння або конкретні цілі, як знаряддя або інструменти пізнання.

В структурі пізнавальної діяльності виділяють загальні дії, які виконують ті, хто навчаються, під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни. Це планування конкретних способів отримання результату, який вимагається; уявне виділення його параметрів; контроль способів отримання результату, який вимагається; контроль відповідності отриманого результату до того результату, який вимагається; діагностика причин невідповідності (якщо вони є); обґрунтування принципу дії; вибір методу; прогнозування варіантів дій; прийняття рішення, в тому числі шляхом вибору раціонального варіанту дії; визначення необхідної корекції вихідного плану. В ході виконання цих дій. Той, хто навчається, повинен уявити собі об’єкт діяльності, кінцеву та проміжні цілі, подумки на цій основі сконструювати, спрогнозувати процес досягнення поставленої мети шляхом виділення в ньому складу дій, провести співставлення виділених дій з повним їх складом, проаналізувати відмінності та пов’язані з ними особливості процесу, який вивчається, їх вплив на об’єкт діяльності.

Використання в навчанні загальних дій є характерною рисою фундаменталізацією змісту, обумовленою тим, що в процесі навчання, поряд з процесом засвоєння, повинен постійно функціонувати і цілеспрямований процес конструювання нового знання. Конструктивна ж діяльність того, хто навчається, починається там, де він вступає в специфічну взаємодію з її елементами-знаннями про предмети та явища зовнішнього світу як засобах пізнання. Ця взаємодія входить в зміст пошукової пізнавальної діяльності з широким використанням інтуїції та пов’язаними з розвитком пізнавального інтересу та потребами в знаннях. Найбільш ефективно пошукова діяльність здійснюється, коли в ролі засобів навчального пізнання виступають інваріанти знання - фундаментальні (теоретичні) наукові положення, які лежать в основі всіх варіантів діяльності.