4. Структурно-корпоративна - забезпечує високий рівень захисту корпоративних, майнових і немайнових прав підприємства за рахунок вертикальної та горизонтальної інтеграції.

5. Екологічна - дотримання чинних екологічних норм, мінімізацію втрат від забруднення довкілля. Запобігання екологічним аваріям та катастрофам.

6. Інформаційна - забезпечує збереження конфіденційної інформації і високий рівень достовірності інформації що використовується для прийняття управлінських рішень.

Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії:

• формування необхідних корпоративних ресурсів;

• загально стратегічне прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;

• здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

• загальні оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Економічна наука розробила, а господарська практика випробувала загальну методологію оцінки рівня економічної безпеки підприємств і установ.

Його пропонується оцінювати на підставі визначення сукупного критерію через зважування і підсумовування окремих функціональних критеріїв.

Сукупний критерій економічної безпеки суб'єкта господарювання можна розрахувати:

Kc = £ Ki * Di, (9.1)

i=1

де Ki - величина окремого критерію за і-ю функціональною складовою; Di - питома вага значущості і-ї функціональної складової; n- кількість функціональних складових економічної безпеки підприємства.

Оцінка рівня економічної безпеки здійснюється порівнюванням розрахункових значень із реальними величинами цього показника по підприємству, що аналізується.

Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну сукупного критерію здійснюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівня економічної безпеки за окремими складовими з використанням відповідного алгоритму. Результати функціонального аналізу оформляються у вигляді спеціальної таблиці - карти. Заповнюючи таку таблицю, негативні явища, що впливають одразу на кілька складових, ураховують для кожної з них.

Оцінка рівня загрози включає:

• внутрішні негативні дії;

• зовнішні негативні дії;

• форс-мажорні обставини.

9.2 Методи організації внутрішньої економічної безпеки на підприємстві та оцінка її

рівня.

Внутрішня економічна безпека організується підрозділами підприємства. Планування та координація виконання заходів по досягненню високого рівня економічної безпеки на великих підприємствах зазвичай покладається на спеціальний структурний підрозділ.

Служба безпеки підприємства виконує певний комплекс завдань. Головними з них є такі:

1) охорона виробничо-господарської діяльності забезпечення схоронності матеріальних і нематеріальних ресурсів та захист відомостей, що вважаються комерційною таємницею даної фірми (підприємства, організації);

114

2. організація роботи з правовою та інженерно-технічного захисту комерційних таємниць фірми;

3. запобігання необгрунтованому допуску й доступу до відомостей та робіт, які становлять комерційну таємницю;

4. організація спеціального діловодства, яке унеможливлює не санкціоноване одержання відомостей, віднесених до комерційної таємниці відповідної фірми;

5. виявлення та локалізація можливих каналів витоку конфіденційної інформації в процесі звичайної діяльності та за екстремальних ситуацій;

6. організація режиму безпеки здійснення всіх видів діяльності, включаючи зустрічі, переговори й наради в рамках ділового співробітництва фірми з іншими партнерами;

7. забезпечення охорони приміщень, устаткування, офісів, продукції та технічних засобів, необхідних для виробничої або іншої діяльності;

8. організація особистої безпеки керівництва та провідних ме неджерів і спеціалістів фірми;

9. оцінка віповідності придбаних матеріальних ресурсів, обладнання та запчастин сертифікатам якості з метою попередження зловживань.

Але слід заначити, що організація вирішення задачі економічної безпеки на підприємстві загалом виходить за межі повноважень пдрозділу економічної безпеки. При цьому, на рівні підприємства мають здійснюватися ряд тактичних заходів щодо захисту. До цих заходів відносяться:

• забезпечення безпеки за рахунок моніторингу поточної ситуації;

• створення ефективної мотивації керівництва підприємства і підрозділів в забезпеченні високого рівня безпеки;

• ефективний розподіл та обмеження повноважень керівництва підприємства, що унеможливлюють одноосібне прийняття рішень, які можуть знизити рівень безпеки підприємства;

• створення системи взаємного незалежного контролю різних складових економічної безпеки окремими підрозділами підприємства з метою запобігання внутрішніх зловживань.

Серед функціональних складових економічної безпеки фінансова складова вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є «двигуном» будь-якої економічної системи.

Нижче наведена загальна схема організації фінансової складової економічної безпеки.

Спочатку виявляються та оцінюються загрози економічній безпеці, що включають:

• внутрішні негативні дії (неефективне фінансове планування та управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помилкова цінова й кадрова політика);

• зовнішні негативні дії (спекулятивні операції на ринку цінних паперів; цінова та інші форми конкуренції; лобіювання конкурентами недостатньо продуманих рішень органів влади);

115

• форс-мажорні обставини (стихійне лихо, страйки, військові конфлікти) та обставини, наближені до форс-мажорних (неспри ятливі законодавчі акти, ембарго, блокада, зміна курсу валют тощо).

У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки підлягають аналізу:

• фінансова звітність і результати роботи підприємства (організації) — платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;

• конкурентний стан підприємства і його продукції на ринку — частка ринку, якою володіє суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;

• стан захищеності корпоративних прав підприємства;

• стан захищенності нематеріальних та метеріальних активів, рівень їх структурування;

Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи тим суб'єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

Організація техніко-економічної безпеки передбачає здійснення:

• аналізу ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства;

• аналіз конкретних технологічний процесів і пошук внутрішніх резервів;

• аналізу товарних ринків, оцінки перспектив розвитку ринків продукції підприємства, прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентноспроможних товарів;

• розробку технологічної стратегії.

Формалізована оцінка рівня техніко-технологічної складової за окремим функціональним коефіцієнтом здійснюється на підставі аналізу розрахунку за формулою:

Зв

ФО = , (9.2)

В + З

де Зв - сумарний відвернений збиток;

В - загальна сума витрат підприємства на реалізацію заходів; З - сумарний завданий підприємству збиток.

Загальний процес забезпечення політико-правої складової включає:

• аналіз загроз негативних впливів, в першу чергу недобросовісного поглинання;

• оцінка поточного рівня забезпечення;

• планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

• організація роботи відповідних функціональних підрозділів;

• оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

Сутність процесу забезпечення екологічної безпеки підприємства можна виразити у вигляді функції такого типу:

F(Z,Q,W) — min, (9.3)

де Z - витрати на заходи для дотримання екологічних норм;

Q - втрати від штрафних санкцій за порушення екологічних норм;

116