14.2. Оцінка стану лісостанів ушкоджених техногенним впливом

Неодинакова ступінь пошкодження лісових насаджень залежно від віддаленості від джерела промислових викидів вимагає диференційованого підходу щодо проведення лісогосподарських заходів. В західноєвропейських країнах (Десслер Х.Г., 1981), також і в Україні (Пастернак П.С., Мазепа В.Г., Приступа Г.К., 1985; 1987; 1999) визнано доцільним виділення зон пошкодження лісових насаджень промисловими викидами з метою ведення лісового господарства за ступенем пошкодження лісостанів

Продуктивність і стійкість лісових насаджень, що ушкоджуються промисловими викидами, зумовлені не тільки лісорослинними умовами і ступенем їх пошкодження, але й особливостями ведення лісового господарства. Тому, важливим завданням лісівничої науки щодо підвищення стійкості і продуктивності лісових насаджень, зростаючих в умовах техногенного забруднення атмосфери, є розробка локальних систем ведення господарства на основі дегресивних змін насаджень з врахуванням їх цільового призначення.

Критеріями для виділення зон пошкодження (шкідливого впливу промвикидів) лісових насаджень зазвичай є кількість сильно пошкоджених, всихаючих і всохших дерев, термін життя хвої, деформація крон дерев, а також зменшення приросту деревостанів.

Стан ослаблених або всихаючих внаслідок аеротехногенного впливу насаджень оцінюється за шкалою категорій санітарного стану дерев, або модифікованою шкалою (Рекомендації..., 1987; Рожков А.А., Козак В.Т., 1989)

Шкала категорій стану хвойних дерев

І – здорові: дерева без зовнішніх ознак ослаблення

ІІ – ослаблені: дерева із слабоажурною кроною, вкороченим приростом або пошкодженням до 1/3 загальної кількості хвої, з всиханням окремих гілок.

ІІІ – сильно ослаблені: дерева з ажурною кроною, сильно вкороченим приростом або без нього, з пошкодженням або всиханням до 2/3 хвої (гілок), суховершинні.

ІV – всихаючі: дерева які можуть всохнути в поточному або в наступному році, з сильно ажурною і блідо – зеленою, жовтіючою і опадаючою хвоєю, з пошкодженням більше 2/3 хвої, сухокронні з ознаками заселення стовбурів;

V – свіжий сухостій: дерева, які всохли в поточному або в минулому вегетаційному році, з жовтою або бурою хвоєю або без неї;

VІ – старий сухостій: дерева які всохли в минулі роки, без хвої, кора і дрібні гілки частково або повністю відпали, ксилофаги покинули дерева.

Шкала категорій стану листяних дерев

І – без ознак ослаблення, здорові;

ІІ – ослаблені дерева із зрідженою кроною і всиханням окремих гілок (не більше трьох);

ІІІ – суховершинні: всохло не менше 1/3 крони;

ІV – сухокронні: всохло до 2/3 крони;

V – всихаючі: всохло більше 2/3 крони;

VІ – свіжий сухостій: дерева які всохлим в поточному році або минулому вегетпційному періоді;

VІІ – старий сухостій: дерева які всохли у минулі роки.

Для оцінки стану насаджень проводиться переоблік дерев на пробних площах або окомірно при лісопатологічній таксації із розподілом їх за категоріями стану, у відсотках від загальної їх кількості. Стан насадження на лісотаксаційному виділі загалом або кожної деревної породи визначається як середньозважена величина за формулою:

1 х n₁ +2 х n₂+….6 х n₆

І_с = ------------------------------, де

N

І_с – індекс стану деревної породи або насадження;

1....6 – індекс категорій стану дерев;

n₁….n₆ – кількість дерев у кожній категорії стану;

N – загальна кількість врахованих дерев.

При встановленні індексу стану, якщо ця величина не перевищує І,5, насадження вважають здоровим, ІІ,5 – ослабленим, ІІІ – сильно ослабленим, V,5 – всихаючим, V,5 – усохлим. При розрахунку середньовиваженого стану насадження з метою встановлення динаміки процесу ослаблення або всихання від впливу конкретного фактора, старий сухостій в розрахунок включати непотрібно.

Встановлення тісних кореляційних залежностей між радіальним приростом дерев, як основним показником життєвості головного компоненту фітоценозу, і деякими показниками, що характеризують загальний стан деревостанів (Мазепа В.Г., Пастернак П.С., Приступа Г.К., 1985; 1999), дозволило встановити найбільш достовірні критерії і їх градації для оцінки ступеня пошкодження деревостанів і виділення відповідних зон ушкодження насаджень. За результатами багаторічних спостережень за зміною стану сосняків на постійних і тимчасових пробних площах встановлено, що ступінь пошкодження деревостанів залежить від наявності в насадженні життєздатних дерев, кількість яких залишається постійною навіть після проведення доглядових та санітарних рубань. Тому оцінку ступення пошкодження деревостанів пропонується проводити за співвідношенням кількості здорових, ослаблених і сильно ослаблених дерев (табл.1).

Табл. 1 Шкала оцінки санітарного стану і виділення зон ушкодження соснових деревостанів

Індекс стану	Поточний середній періодичний радіальний приріст від контролю,%	Кількість життєздатних дерев в насадженнях,%			Санітарний стан деревостану	Ступінь пошкодження деревостану	Зона ушкодження
		здорові	ослаблені	сльно ослаблені
1,00-1,50	100	70-95	5-25	0-5	здоровий	відсутня	-
1,51-2,50	71-100	1-70	25-85	5-30	ослаблений	слабка	ІІІ
2,51-3,50	40-70	0-20	15-70	15-40	сильно ослаблений	секредня	ІІ
3,51-4,50	≤40	0-5	10-40	5-30	всихаючий	сильна	І
4,51-6,00	0	0	1-10	1-25	мертвий	Дуже сильна	Іа

Встановлені таким чином зони ушкодження лісових насаджень повинні стати основою для короткострокового і середнього за довготривалістю планування лісогосподарських заходів. Завдяки чому зони ушкодження деревостанів, які виділяються як територіальні одиниці і характеризують суму всіх негативних морфологічних, продуктивних і екологічних змін, повинні лягти в основу лісокористування в лісових насадженнях, що пошкоджуються фітотоксикантами.

До неблагонадійних у санітарному відношенні прийнято відносити насадження, в яких поточний відпад у два рази і більше перевищує природній. Поточний відпад складається із всихаючих дерев, свіжого сухостою і свіжого бурелому і вітровалу. Прийнято вважати відпад природнім, якщо він не перевищує у середньовіковому і стиглому деревостані 3%, а в молодняках – 4% загальної кількості дерев. Як правило, відпад, що перевищує природній, добре замітний і безпомилково виявляється лісопатологами.