
- •Передмова
- •10.3.1. Рубки догляду
- •Лекція 1. Принципи, напрями та механізми запровадження сталого природокористування в україні. Комплексне лісогосподарське районування території україни
- •1.1. Методологічні та нормативно-правові основи природокористування
- •1.2. Концепція сталого розвитку лісів.
- •1.3. Основні напрямки та принципи природокористування
- •1.4. Лісорослинні умови
- •1.5. Комплексне лісогосподарське районування території України (та системи ведення лісового господарства)
- •Лекція 2. Регіональні особливості ведення лісового господарства в лісах українського полісся
- •2.1. Проблеми лісового господарства та системи господарювання
- •2.2. Особливості ведення господарства у лісах Полісся
- •2.2.1. Рубки поліпшення якісного складу лісів
- •2.2.2. Головні рубання лісу
- •2.3. Особливості рубань у заплавних лісах Полісся
- •2.3.1. Лісорослинні умови та заплавні типи лісу
- •2.3.2. Типи заплавних лісів Полісся
- •2.3.3. Особливості ведення лісового господарства з
- •3.1. Ліси Лісостепу та системи ведення господарства
- •3.2. Основні завдання та системи ведення господарства
- •3.3. Особливості головних рубань лісу
- •3.4. Особливості рубок поліпшення якісного складу лісів
- •3.4.1. Рубки догляду у лісах Лісостепу
- •3.4.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях
- •3.4.1.2. Рубки догляду в інших насадженнях
- •3.4.2 Реконструктивні та санітарні рубки
- •3.4.2.1. Способи реконструктивних рубань
- •3.4.2.2. Реконструкція малоцінних насаджень хвойних порід
- •3.4.3. Реконструкція малоцінних насаджень
- •3.4.3.1. Виправлення і заміна осичників
- •3.4.3.2. Виправлення і зміна березняків
- •3.4.3.3. Реконструкція грабняків
- •3.4.4. Санітарні рубки
- •4.1. Поняття про заплави рік.
- •4.2. Роль заплавних лісів та їх антропогенна трансформація
- •4.3. Лісорослинні умови заплавних лісів та особливості їх поширення
- •4.4. Оптимізація структури заплавних ландшафтів
- •4.5. Сучасний стан заплавних лісів України
- •Лекція 5. Особливості формування заплавних типів лісу
- •5.1 Загальні особливості
- •5.2 Типи заплавних лісів Полісся
- •5.3 Типи заплавних лісів Лісостепу
- •5.4 Типи заплавних лісів Степу
- •Лекція 6. Ведення господарства в заплавних лісах
- •6.1 Особливості ведення лісового господарства з врахуванням структури ландшафтів та водозборів рік
- •6.2 Рубки та відновлення заплавних насаджень
- •6.2.1 Особливості формування тополевих та вербових насаджень
- •6.2.2 Формування дубових насаджень
- •6.2.3 Формування вільхових насаджень
- •6.3 Лісовідновні рубки
- •7.1 Степове лісівництво та проблеми природокористування у Степу
- •7.2 Екосистемно-ландшафтний підхід як основа природокористування
- •7.3 Перспективні напрямки розвитку лісового господарства у Степу України
- •7.4 Просторово – цільові форми степових лісонасаджень
- •8.1. Природно-кліматичні умови степової зони
- •Південний Степ
- •8.2. Лісорослинні умови та типи лісу Степу
- •Класифікаційний список типів лісу степової частини України (за б.Ф. Остапенком, в.П. Ткачем, 2002)
- •9.1. Класифікація захисних лісонасаджень та напрямки ведення лісового господарства
- •9.2. Системи і принципи лісогосподарських заходів у захисних лісонасадженнях
- •9.3. Особливості розвитку насаджень, їх усихання та природне відмирання
- •9.3.1. Особливості розвитку насаджень.
- •9.3.2. Усихання та природне відмирання насаджень
- •10.1. Рубки догляду
- •10.1.1. Рубки догляду в дубових насадженнях
- •10.1.2. Рубки догляду у робінієвих насадженнях
- •10.2. Заходи щодо виправлення і реконструкції малоцінних насаджень
- •10.3. Лісогосподарські заходи в соснових лісах сухого Степу
- •10.3.1. Рубки догляду
- •10.3.2. Лісогосподарські заходи в ослаблених та всихаючих сосняках
- •10.3.3. Системи профілактики та захисту сосняків від шкідників
- •10.3.4. Підвищення пожежної стійкості сосняків
- •10.4. Лісовідновні рубки
- •Лекція 11. Сучасні проблеми гірського лісівництва та основні чинники формування лісорослинних умов гірських лісів українських карпат
- •11.1. Проблеми сталого лісокористування та збереження біорізноманіття гірських лісів
- •11.2. Основні чинники формування лісорослинних умов Українських Карпат
- •. Ліси Українських Карпат і переважаючі типи лісу
- •Ліси і типи лісу Передкарпатського округу
- •Ліси і типи лісу Гірськокарпатського округу
- •Ліси і типи лісу Закарпатських рівнин та передгір’їв
- •11.4. Проблеми та регіональні системи ведення лісового господарства у гірських лісах Карпат
- •Лекція 12. Особливості ведення господарства у гірських лісах українських карпат
- •12.1. Рубки догляду
- •12.1.1. Рубки догляду у передгірському поясі широколистяних лісів
- •12.1.2. Рубки догляду у лісах гірськокарпатського кругу
- •12.1.3. Рубки догляду у високогірних смеречниках
- •12.2. Реконструктивні та санітарні рубки
- •12.2.1. Деревно – чагарникове рідколісся
- •12.2.3. Малоцінні молодняки з переважанням головних порід
- •12.2.7. Санітарні рубання.
- •12.3. Головні рубки лісу
- •12.4. Заходи з наближеного до природи лісництва
- •12.4.1. Мета та заходи з наближеного до природи лісництва
- •12.4.2.Особливості формування наближених до природи смерекових лісостанів
- •Лекція 13. Природні умови, ліси гірського Криму та особливості ведення господарства в них.
- •13.1. Коротка характеристика природно-історичних умов Криму
- •13.2. Ліси гірського Криму та їх типологічна характеристика
- •13.3. Основні напрямки та системи лісового господарства
- •13.4. Особливості ведення лісового господарства у лісах Криму
- •13.4.1. Рубки догляду за лісом
- •13.4.2. Рубки догляду в лісах зелених зон
- •13.4.3. Реконструктивні та санітарні рубки
- •Лекція 14. Діагностика стану та особливості формування лісостанів за умов аеротехногенного забруднення
- •14.2. Оцінка стану лісостанів ушкоджених техногенним впливом
- •Шкала категорій стану листяних дерев
- •14.3. Особливості ведення лісового господарства в лісах, що піддаються інтенсивному техногенному впливу
- •Лекція 15. Особливості ведення лісового господарства за умов радіоактивного забруднення
- •15.1. Діагностика радіаційного стану лісів та їх зонування за рівнем радіоактивного забруднення
- •15.2. Особливості лісокористування в забруднених радіонуклідами районах
- •15.2.1. Відведення лісосік
- •15.2.2. Головні рубки лісу
- •15.2.3. Рубки поліпшення якісного складу лісів
- •15.3. Лісовідновлення та лісорозведення
- •15.4. Охорона та захист лісу в зонах радіоактивного забруднення
- •15.4. Охорона праці та організація радіаційної безпеки
- •Лекція 16. Специфіка ведення господарства у лісах природно-заповідного фонду україни
- •16.1. Класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду України
- •16.2. Режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду
- •16.3. Специфіка ведення господарства в заповідних лісах України
- •16.4. Можливості розширення природоохоронних територій
10.3. Лісогосподарські заходи в соснових лісах сухого Степу
(Нижньодніпровські піски)
10.3.1. Рубки догляду
У насадженнях сосни, що ростуть на пісках в умовах сухого Степу, рубки догляду призначають з метою підвищення їх біологічної стійкості, покращення водного і мінерального живлення дерев, збереження санітарно-гігієнічних, рекреаційних та інших властивостей лісу.
Освітлення в культурах сосни проводити не обов’язково, або проводити у віці 7-10 років, залишаючи після рубки 1500-2000 дерев. Обов’язково рубкою у сосняках є прочищення, яке проводять у віці 11-15 років, а у сухому бору в 16-20 років. У культурах сосни звичайної та кримської після рубок на 1 га повинно залишатися не менше 1000 і не більше 2000 дерев, залежно від густоти посадки і типів лісорослинних умов. Рубки догляду проводять рівномірно по площі виділу, залишаючи кращі дерева. Вирубують дерева відсталі в рості з погано розвиненими кронами.
Залежно від стану і густоти культур, а також від лісорослинних умов, інтенсивність рубок догляду - сильна з вибиранням від 15 до 50% запасу. У культурах з густими міжряддями (менше 2,5м) дозволяється при прочищенні застосувати лінійні технології, вирубуючи кожний третій або п’ятий ряди.
У культурах 21-40 років, що мають середній діаметр понад 8 см, проводять одне або два проріджування. До 40-річного віку в насадженнях сосни повинно залишатися від 700 до 1000 дерев, а сосни кримської від 1000 до 1500 дерев. Інтенсивність рубки при проріджуванні слабка або помірна. Для подальшого росту залишають кращі дерева з добре розвиненими кронами, рівномірно розміщуючи їх по площі.
У змішаних насадженнях перевагу слід віддавати сосні кримській, як породі більш стійкій в умовах крайнього півдня. Формування насаджень потрібної структури завершується до початку проведення прохідних рубок, які в умовах Степу, як правило, не проводяться.
Для поліпшення росту насаджень після інтенсивних рубок, раз на рік протягом наступних п’яти років доцільно проводити розпушування міжрядь.
У сосняках рубки догляду проводять пізно восени, взимку та навесні до настання пожежонебезпечного періоду.
10.3.2. Лісогосподарські заходи в ослаблених та всихаючих сосняках
В ослаблених та всихаючих насадженнях сосни проводяться вибіркові та суцільні санітарні рубки. При вибіркових рубках у високоповнотних і низькоповнотних насадженнях допускається вирубка дерев ІІІ-VІ категорій стану, при цьому допускається зниження повноти після рубки до 0.3.
В усіх насадженнях, що всихають, та загиблих, а також ослаблених, якщо після проведення вибіркової санітарної рубки їх повнота може знизитися нижче 0.4 проводять суцільні санітарні рубки. Для відведення в рубку деревостанів проводиться попереднє їх обстеження відповідно до вимог чинних Санітарних правил в лісах України (1995).
Площа лісосіки під суцільні санітарні рубки обмежується величиною ділянки або кількох суміжних ділянок деревостану, що висихає.
10.3.3. Системи профілактики та захисту сосняків від шкідників
До системи захисту сосняків від шкідників належить систематичний нагляд за їх розмноженням і ряд профілактичних та винищувальних заходів.
Нагляд за розмноженням шкідників лісу включає облік їх чисельності восени і навесні, сигналізацію про появу та розповсюдження осередків, прогноз розвитку спалахів масових розмножень, встановлення шкідливості та заподіяних збитків.
До профілактичних заходів, спрямованих на підвищення стійкості сосняків належать: лісокультурні заходи, рубки догляду за лісом, біотехнічні заходи. З винищувальних поширені хімічні та біологічні.