6.Оцінка проектів за обмежених інвест. Можливостей

Вирішення проблеми бюджетування капіталу може включати розміщення обмеженої кількості ресурсів між конкурентами ек-чно бажаними проектами, які всі разом реалізувати неможливо. У зв’язку з тим, що підприємство не може отримати капітал за ринковою ставкою дохідності або ж у наслідок внутрішніх фін. обмежень, встановлених керівництвом, виникає раціонування. Обмеження, установлені зовні, – жорсткі, а встановлені самими підприємством – м’які. Термін "раціонування капіталу" має відношення до некапітальних і капітальних обмежень. Інвестиційні обмеження можуть виникнути навіть у наслідок наполягання на тому, що вище керівництво оцінювало й затверджувало всі капітальні проекти, створюючи таким способом портфель невикористаних інвест. проектів. Установлення інвест-х обмежень за підрозділами забезпечує простий метод роботи з небажаним передбаченням грошових потоків. Найпростіший метод вибору проектів за обставин, що склалися, полягає у знаходженні індексу прибутковості, який інколи називають коефіцієнтом "доходи-витрати”

Індекс дохідності = Теперішня вартість / Інвестиційні витрати

Вибір проекту здійснюється за ознакою найвищого співвідношення між теперішньою вартістю й інвест. витратами. Використання цього методу має сенс за умов раціонування капіталу, тому що він зосереджує увагу на NPV кожного проекту, ураховуючи обмеженість ресурсів, потрібних для його реалізації. Індекс дохідності виступає як доцільний метод під час вибору проектів за умови раціонування капіталу, коли інвест. проекти є подільними і незалежними, а ресурсні обмеження діють лише протягом одного періоду. Тоді, коли ці умови не виконуються (тобто в більшості випадків), інвест. вибір має бути зроблено з-поміж загальних показників чистої теперішньої вартості всіх альтернативних комбінацій інвест-х можливостей, що наближаються за обмеження за витратами капіталу.

7.Способи реалізації інвестиційних проектів

Вибір способу освоєння інвестицій залежить від виду інвестиційного проекту, що реалізується, та джерел його фінансування. Освоєння інвестицій у виробничі фонди здійснюється за допомогою 3-ох способів.

Підрядний спосіб – це організаційна форма виконання робіт, виробництва продукції та надання послуг самостійними постійно діючими фірмами, підприємствами та організаціями на основі підрядних договорів і контрактів між інвесторами та учасниками інвест-ї діяльності. Договір укладають 2 ЮО – замовник (інвестор) та підрядник. Замовник – це суб’єкт інвестиційної діяльності (ЮО або ФО), який має фін. кошти й за вимогою підрядника подає поручительство про свою платоспроможність. Замовником може бути держава, міністерство, відомство, корпорація, асоціація, об’єднання, підприємство, установа або приватна особа. Підрядником можуть бути будівельно-монтажні й проектно-будівельні промислові підприємства й організації або їхні об’єднання, а також окремі фізичні особи, які отримали у встановленому порядку право на участь у здійсненні підпр-кої діял-ті в цілому та в будівництві зокрема.

Господарчий спосіб – це така організаційна форма, за якої проекти реалізуються безпосередньо інвестором без залучення підрядника. При цьому функції інвестора, замовника і підрядника з’єднуються однією юридичною особою (забудовником), яка розпоряджається коштами і є оперативним керівником та виконувачем будівельно-монтажних робіт. Для реалізації проекту в складі апарату забудовника створюється управління або відділ капітального будівництва та своя будівельна організація (дільниця), які забезпечують будівництво необхідною проектно-кошторисною документацією, матеріально-технічними і трудовими ресурсами. Оплата робіт, виконаних такою організацією, здійснюється з розрахункового рахунку забудовника. В окремих випадках за виконання господарчим способом великих обсягів робіт будівельна організація (дільниця) може бути перетворена в мале підприємство з відкриттям окремого розрахункового рахунку.

Змішаний спосіб є комбінацією підрядного і господарчого способів. Звичайно підрядником виконуються складні матеріаломісткі види будівельно-монтажних робіт, наприклад монтаж каркаса будівлі зі збірних залізобетонних конструкцій, а забудовником – тільки трудомісткі, наприклад, оздоблювальні роботи. Вибір того чи іншого способу реалізації проекту обґрунтовується інвестором у його бізнес-плані.