43.Визначення курсової вартості та дохідності облігацій
Вартість ЦП визнач. попитом і пропозицію на них. Котирування ЦП на біржі дає змогу визначити їх ринкову ціну.
Курсову вартість ЦП визнач. чинники: 1)доходи від ЦП; 2)темпи зміни доходів; 3)ризик або невпевненість щодо доходів.
З них найбільш невизначеним чинником є оцінка ризику, особливо за умов нестабільності ек-ки. Під час оцінювання вартості ЦП рівень ризику враховує дисконтна %-на ставка.
Теоретичними підходом для визначення курсової вартості цінних паперів є визначення теперішньої вартості всіх майбутніх надходжень від них.
Техніка визначення курсової вартості передбачає три дії: 1)визначається потік доходів, що очікується за цінним папером; 2)знаходиться дисконтована (теперішня) вартість величини кожного платежу за папером; 3)дисконтовані вартості додаються. Ця сума і є курсовою вартістю ЦП.
Оцінювання ефективності фінансових інструментів здійснюється зіставленням обсягу інвест. витрат і суми грошових потоків. Основу грошового потоку за фін.інструментами становлять суми періодично виплачених за ними процентів (дивідендів).
Суть оцінки вартості облігації полягає в тому, що протягом періоду її обігу власник має отримати таку саму суму, яку він уклав у облігацію за купівлі. Проте сукупність платежів, яку повинен отримати власник облігацій, розтягнута в часі і, відповідно, усі майбутні платежі потрібно дисконтуванням привести до теперішньої вартості (моменту, у якій відбувається оцінювання).
Для оцінки вартості купонної облігації враховуються показники: 1)номінальна вартість; 2)процентна ставка; 3)строк до погашення; 4)умови виплати процентів (періодичність виплат).
Поточна ринкова вартість купонних облігацій за умови, що протягом строку обігу облігації здійснюються періодичні виплати процентів, а наприкінці строку виплачується номінал, розраховується за формулою:
n
Pобл = ∑(C/(1+r)t)+(N/(1 + r)n) = C*PVAr, n+N*PVr, n
t = 1
де Ро6л — поточна вартість облігації з періодичною виплатою процентів; С — річні купонні виплати; N— номінальна вартість облігації; r — ринкова %на ставка в t-му періоді (дохідність до погашення облігації); n — кіл-ть періодів до погашення облігації.
Ця формула є базовою математичною моделлю оцінки грошової вартості %-их облігації.
Найважливішим моментом за розрахунку вартості облігації є визначення ставки дисконтування, яка має відповідати рівню ризику інвестицій: r=rf+1+i+re, де r – ставка дисконтування; rf – ставка без ризику, тобто ставка за інвестиціями, для яких немає ризику; 1 – премія за ліквідність; і – темп інфляції; re – реальна ставка процента.
За виплати суми купона за облігаціями частіше ніж один раз на рік формулу визначення поточної вартості облігації (Робл) можна трансформувати так:
n * k
Pобл = ∑ ( (C / k) / (1 + r / k)t) + (N / (1 + r / k)n * k)
t = 1
де k – періодичність виплат процентів протягом року.
Якщо вся сума процентів виплачується за погашення облігації, формула модифікується так: Робл=(N+Ck)/(1+r)n, де Ск – сума процентів, яку буде нараховано за погашення облігації за відповідною ставкою.
Для облігацій з нульовим купоном (дисконтних) поточна ринкова вартість (Робл.g) визначається за формулою: Робл=N/(1+r)n=N*PVr,n, де n – кіл-ть років, через які відбудеться погашення облігації.
Якщо строк обгінну дисконтних облігацій менший одного року, то поточна ринкова вартість облігації (Робл.g.k) визначається за формулою:
Pобл.д.k = N / (1 + ((r * T) / 365))n
де Т – кількість днів до погашення облігації.
За безстроковими облігації передбачений невизначено тривалий період виплати доходів (купона). За фіксованого розміру купона протягом усього строку обігу облігації поточна ринкова вартість (Р обл.б) фактично є сумою членів нескінченно спадаючої геометричної прогресії й розраховується за формулою: Робл=С/r.
Для оцінювання ефективності вкладень в облігації використовуються показники: 1)купонна ставка; 2)поточна дохідність; 3)повна дохідність.
Купонна ставка (Дс) установлюється за емісії облігації визначається відносно до номіналу і показує, який процент доходу нараховується щороку власнику облігації. Купонна ставка розраховується за формулою: Dc=С/N*100%, де С – річний купонний дохід, грн.
Як правило, цей показник не розраховується, а встановлюється згідно з умовами випуску.
Поточна дохідність визначає процент доходу, який щороку отримує власник облігації на інвестований капітал. Вона розраховується як процентне співвідношення між річним купонним доходом від облігації та тією ціною, за якою інвестор її придбав.
Поточну дохідність (Дn) можна визначити за формулою: Робл=Dn=C/Робл*100%, де Робл – поточна вартість облігації (ціна, за якою інвестор її придбав).
Показником поточної дохідності зручно користуватися, коли до погашення облігації залишається небагато часу, бо в цьому випадку її ціна навряд чи буде залежати від істотних коливань. Дохідність облігації можна вивести за формулами оцінки вартості купонної облігації:
У деяких випадках для прийняття рішення достатньо визначити тільки орієнтований рівень дохідності папера за формулою:
де r – дохідність до погашення; N – вартість реалізації (номінал) облігації; Р – ціна купівлі облігації (поточна вартість у момент оцінки; n – кількість років до погашення облігації; С – купон.
Недоліком цієї формули є те, що якщо облігація продається зі знижкою, то формула дає знижене значення дохідності, а якщо з премією – завищене.
Після того, як інвестор визначив орієнтовану дохідність облігації, він може скористатися формулою для розрахунку точної дохідності:
Наведені формули визначення дохідності облігацій передбачали виплату купона один раз на рік.
Для облігації, за якою купон виплачується два рази на рік, формула орієнтованої дохідності матиме вигляд:
Однак у цьому випадку r є дохідністю за півроку. Щоб визначити її за рік, потрібно отриманий результат помножити на 2.
Дохідність до погашення облігації з нульовим купоном визначається за формулою:
Якщо більша частина купонних облігації має купони, що виплачуються m разів на рік, то цю формулу потрібно використати на величину m:
