44.Визначення курсової вартості та дохідності сертифікатів і векселів

За погашення банківського сертифіката інвестор отримає суму нарахованих процентів, яка визначається за формулою: I=N*((C%*t)/365), де N – номінал сертифіката; I – сума нарахованих процентів; С% - купонний процент; Т – час, який випущено сертифікат.

За погашення сертифіката інвестору також повернуть суму номіналу папера.

Загальну суму, яку отримує вкладник за погашення сертифіката, можна визначити за формулою: S=N*(1+(C%*t)/365), де S – сума процентів і номіналу сертифіката

Вартість сертифіката (Р) визначається за формулою:

де ts – кількість днів з моменту купівлі до погашення сертифіката; r – дохідність, яку бажав би забезпечити собі інвестор.

Дохідність сертифіката визначається за формулою:

Дисконтні векселі котируються на основі ставки дисконту, яка свідчить про величину знижки, яку продавець надає покупцю. Ставка дисконту вказується в процентах до номіналу векселя як простий процент у розрахунку на рік. Її можна перерахувати в гривневий еквівалент за допомогою формули: D=N*(dt/360), де Д – дисконт векселя; N – номінал векселя; d – ставка дисконту; t – кількість днів від моменту придбання векселя до його погашення.

Ставка дисконту визначається за формулою: d=(D/N)*(360/t).

Ціну векселя (Р) можна визначити, вирахувавши з номіналу розмір знижки: P=N-D

Якщо відома ставка дисконту, то ціна визначається за формулою: P=N*(1-(dt/360)).

Якщо інвестор визначив для себе значення дохідності, яку і він хотів забезпечити за векселем, то ціну папера можна обчислити: P=N/1+r(t/360), де r – дохідність, яку має забезпечити собі інвестор.

Ставка дисконту є характеристикою дохідності векселя, яка, однак, не дає змоги безпосередньо порівнювати її з дохідністю інших цінних паперів. Це відбувається бо: 1)ставка дисконту розраховується на базі 360 днів; 2)за її визначення знижка ділиться на номінал (тоді як реально покупець інвестує меншу суму, а саме ціну). Ці обставини занижують дохідність векселя.

Тому потрібно визначити формулу для перерахунку ставки дисконту і дохідність на базі 365 днів з урахуванням ціни. Її можна знайти з рівняння:

N/1+r(t/360)=N(1-(dt/360)), де r – еквівалентна ставка дохідності.

Тоді r=365d/360-dt.

Еквівалентну ставку також можна визначити з формули ціни векселя, якщо вважати фінансовим роком 365 днів: r=(N/p-1)*(365/t).

За %-им векселем нараховуються проценти за ставкою, яку вказано у векселі. Їх суму можна визначити за формулою: I=N*((C%*t_s)/360), де I – сума нарахування %-ів; N – номінал векселя; С% - %-на ставка, яка нараховується за векселями; ts – кількість днів від початку нарахування %та до його погашення.

45.Ціноутворення на ринку страхових контрактів

Ф’ючерсна ціна – ціна, що фіксується за укладання ф’ючерсного контракту. Вона відображає очікування інвесторів щодо майбутньої ціни спот для відповідного активу. За укладання ф’ючерсного контракту ф’ючерсна ціна може бути вищою або нижчою ціни спот, називається контанго (премія до ціни спот), а коли нижча – бекуордейшн (знижка відносно ціни спот).

До моменту закінчення строку дії контракту ф’ючерсна ціна дорівнює ціні спот. Ця закономірність виникає як результат дії арбітражерів. За виникнення такої ситуації арбітражери почнуть активно продавати ф’ючерсні контракти, що знизить ф’ючерсну ціну. Одночасно вони стануть купувати базисний актив на спотовому ринку, що викличе зростання спотової ціни. У результаті їх дій ф’ючерсна ціна і спотові ціни будуть однакові або майже однакові. Деяка різниця може виникнути через комісійні витрати, що несуть арбітражери за укладення угод.

Різниця між ціною спот базового активу та ф’ючерсною називається базисом. Залежно від того, вища ф’ючерсна ціна або нижча, спотовий бонус може бути від’ємним і додатнім. До моменту закінчення строку контракту базис буде дорівнювати нулю, оскільки ф’ючерсна і спотові ціни збігаються. Для фін-х ф’ючерсних контрактів базис визначається як різниця між цими цінами. Такий порядок розрахунку прийнятий, щоб зробити базис достатньою величиною, тому що ф’ючерсна ціна зазвичай вища за спотову. Для товарних ф’ючерсних контрактів властива зворотна цінова картина.

Один із центральних моментів визначення ф’ючерсної ціни є ціна доставки, тобто всі витрати, пов’язані з володінням базисним активом упродовж дії контракту і втрачений прибуток.

До її складу входять елементи: а)витрати на зберігання і страх-ня активу; б)процент, який отримав би інвестор на суму, витрачену на придбання базисного активу; в)процент, який інвестор сплачує за позику.

ф’ючерсна ціна = ціна спот + процениі + витрати на зберігання і страх-ня

Якщо це співвідношення не витримується, виникає можливість здійснення арбітражної операції. Конкретно, якщо F>S+Ik+Z, де F – ф’ючерсна ціна; S - ціна спот базисного активу; Ik – процент за кредитом; Z – витрати на зберігання і страх-ня, то арбітражер: а)продасть контракт; б)позичить кошти під проценти Ik, купить на них базисний актив і буде зберігати до моменту поставки; в)по закінченні строку контракту поставить актив і отримає прибуток [F – ( S + Ik + Z)]. У випадку цінних паперів величина Z дорівнює нулю.

Якщо F < S + Ig – Z, де Ig – придбаний за депозитом, то арбітражер: а)купить контракт; б)позичить актив під процент Ik; в)продасть актив і розмістить отриману суму під процент Ig; г)по закінченні строку контракту отримає процент за депозитом, заплатить за актив за контрактом, поверне його з процентом кредитору. Його прибуток буде S + Ig - Ik – F.

Можливість арбітражної операції виникає також, якщо різниця в цінах (ціновий спред) для двох контрактів на один і той самий базовий актив з поставою в різні строки не = ціні доставки.

46.Функції стратегічного управління інвестиціями в ЦП

Стратегічне управління інвестиціями в ЦП передбачає виконання таких функції: 1) Оцінка інвест. привабливості ЦП, 2) Розроблення рейтингів. Прогнозування стану ринка в цілому. А також його сегментів у галузевому й регіональному масштабах, 3) Аналіз ринку альтернативних вкладень, 4) Аналіз ринкового середовища, сильних і слабих сторін основних конкурентів. Їхньої частки на ринку, 5) Пошук нових можливостей, аналіз потреб потенційних клієнтів, 6) Динамічне вистежування кон’юнктури ринку.

З огляду на специфіку роботи інвесторів на ринку ЦП і практику стратегічного управління, цілі інвесторів можна подати иа5к. Як це показано на таблиці.

Мета стратегічного інвестора	Мета портфельного інвестора
Збереження та перерозподіл власності придбанням контрольних паперів акцій	Захист приватних інвестицій від інфляційних процесів
Участь в управлінні підприємством за рахунок придбання крупних або блокуючи пакетів	Збереження або приріст капіталу інвестора
Забезпечення доступу до дефіцитних видів продукції (послуг)	Отримання регулярного й постійного доходу