Культура та цивілізація, їхній взаємозв’язок

Перша поширена точка зору:

цивілізація –  сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства в його історичному розвитку. Це не лише рівень і стан матеріальної та соціальної сфер життя суспільства, але стан та діяльність державних та інших соціальних інститутів і установ, що існують у суспільстві, а також типовий спосіб життя людей та їхні цінності, норми й ідеали.

Друга поширена точка зору:

цивілізація – тільки матеріальна культура;

цивілізація – певний рівень розвитку матеріальної культури суспільства.

Унітарний підхід:

цивілізація – ідеал прогресивного розвитку людства, що являє собою єдине ціле.

Стадіальний підхід:

цивілізація – етап прогресивного розвитку людства як єдиного цілого.

Локально-історичний підхід:

цивілізації – якісно різноманітні унікальні етнічні / історичні суспільні утворення.

Співвідношення культури і цивілізації

Учений	Співвідношення культури і цивілізації
Т. Жуффруа (початок XІХ ст.)	“Етнографічна” концепція цивілізації.
Ф. Гізо (початок XІХ ст.)	Етноісторична концепція: 1) локальні цивілізації, 2) цивілізація – прогрес людства в цілому.
В. Гумбольдт (1767 – 1835)	Культура – наука і мистецтво; цивілізація – ступінь і рівень олюднення народів.
Л.І. Мечников (1838 – 1888)	Три періоди цивілізації: річковий (культури Нілу та Євфрату, Тигру, Інду й Гангу, Ян-цзи та Хуанхе); середземноморський (від падіння Карфагену) та океанічний (починаючи з відкриття Америки).
О. Шпенглер (1886 – 1936)	Цивілізація – кінцева стадія культури: люди навернені не на вироблення культурних цінностей, а на благоустрій (комфорт) життя.
М.О. Бердяєв (1874 – 1948)	“Воля до культури” на противагу прагматичній волі до “життя” (бездуховному благоустрою).
А. Тойнбі (1889 – 1975)	Циклічність культур = цивилізацій: “виклик і відповідь” – рушійна пружина в розвитку культури.
М. Вебер (1868 – 1958),	Культура – духовний світ етносу (релігія, філософія, мистецтво); цивілізація – науково-технічні параметри людського буття.
І. Хейзінга (1887 – 1945)	Культура (німецька традиція) = цивілізація (франко- та англомовна традиція); рівновага духовних і матеріальних цінностей.
Х. Ортега-і-Гасет (1883 – 1955)	Культура протистоїть масовій культурі, науці; культура – інструмент, що допомагає людині в житті; культура – система переконань.
П.О. Сорокін (1889 – 1968)	Наявність прогресу в суспільному розвитку; культура не загине, допоки живе людина, релігія.

Теми рефератів:

1. Культура і цивілізація: еволюція понять та їхнє співвідношення.

2. Культурологічна концепція (на вибір): Г.В.Ф. Гегеля / О. Шпенглера / А. Тойнбі / М.О. Бердяєва / З. Фрейда / К. Юнга / В. Вернадського / А. Чижевського.

? Питання для самоконтролю:

1. Чи є відмінності між поняттями „культура” та „цивілізація”? Поясніть їх.

2. Розкрийте зміст культурологічних концепцій (О. Шпенглера, А. Тойнбі, М. Бердяєва, З. Фрейда, К. Юнга, В. Вернадського, А. Чижевського). Який зв’язок між культурою та цивілізацією в цих концепціях?

Рекомендована література

Де Шарден Т. Феномен человека. – М., 1987.

Хрестоматия по культурологии: Учеб. пособие / Сост. Д.А. Лалетин, И.Т. Пархоменко, А.А. Радугин; Отв. ред. А.А. Радугин. – М., 1998.

Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства. – М., 1994.

Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере. – М., 1990.

Касирер Э. Опыт о человеке: Введение в философию человеческой культуры // Проблема человека в западной философии. – М., 1988. – С. 28.

Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое (отдел пятый: признаки высшей и низшей культуры) // Соч.: В 2 т. – М., 1990. – Т. 1.

Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства // Самосознание европейской культуры XX века. – М., 1991.

Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

Сумерки богов / Сост. и общ. ред. А.А. Яковлева, перевод. – М., 1990. – (Ф. Ницше, З. Фрейд, Э. Фромм, А. Камю, Ж.П. Сартр).

Чижевский А.Л. Земное эхо солнечных бурь. – М., 1989.

Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.