Культура Єгипту

Пантеон богів: Ра – верховне божество (бог Сонця); Шу – син Ра (бог повітря); Ізида (богиня-мати); Мут (богиня, яка уособлювала небесне склепіння); Геб (бог Землі); Хапі (бог Нілу); Озірис (бог підземного царства).

Зооморфічні зображення богів (у вигляді тварин): Апіс, Мневіс, Бухіс, Бата – в образі бика; Хатор, Ізина – корови; Амон, Нум – барана, Себек (бог води) – крокодила, Гор – сокола, богиня-птах Некбут, давньоєгипетський сфінкс.

Наука

Астрономія: 12 зодіакальних сузірь, сонячний календар. Математика: площа кола, об’єм усіченої піраміди, господарські розрахунки.

Письмо: винайшли папірус – матеріал для писання. Піктографія – малюнкове письмо; ієрогліфи – знаки, що передають звуки слів, символи, стилізовані малюнки.

Література: міфи, казки, повісті, повчання.

Скульптура: статуетки богинь – берегині з гробниці Тутанхамона. Скульптура набуває портретних рис (скульптурна маска Тутанхамона, скульптурне зображення голови Ніфертіті).

Архітектура. Чудеса світу: піраміди Хеопса, Хефрена, Мікеріна в Гізі.

Культура Індії

Священні книги: “Рігведа” (книга гімнів), “Яджурведа” (книга молитов, жертовних церемоній), “Самаведа” (книга пісень), “Атхарваведа” (книга заклинань). Коментарі до вед – “Упанішади” (релігійно-філософські трактати), “Брахмани” (описи і тлумачення ритуалу жерців).

Пантеон богів: триєдність (тримурті) головних божеств – Брахми (творця та правителя світу), Вішну (хранителя), Шиви (руйнівника). Індра – бог грози, Варуна – бог світового порядку та справедливості; Сур’я – бог Сонця, око Варуни; Агані – бог вогню та домівки, Сома – бог священного напою.

Релігійно-філософські системи: веданта, миманса, йога, ньяя, вайшешика, джайнізм.

Сутність будизму: самозахист від соціальних потрясінь; пропозиція моделі поведінки в соціально розмежованому суспільстві. Ідеал поведінки: аскетизм, містична умоглядність, віра в рятівну силу Будди, пропаганда відходу від життя, самоізоляція.

Буддизм: засновник – принц Сіддхартха Гаутама (Шак’ямуні) = Будда (просвітлений):

1. Сутністю життя є страждання.

2. Причина страждань – бажання та прив’язаності.

3. Щоб позбутися страждань, треба позбутися бажань та прив’язаностей.

4. Восьмирічний шлях самоперетворення веде до просвітлення, а через нього – до нірвани.

Світ почуттів – поневолює людину; необхідно внутрішньо вирватися з нього, звільнитися від влади карми, яка прирікає на нові народження. Звільнення в нірвані – внутрішньому стані, де “затухають, згасають” усі почуття (свобода від почуттів, відмова від власного “я” = свобода без позитивного змісту).

Література: початок авторської лірики. Поет Калідаса: поема “Рід Рагху”, “Хмара-вісник”. Драматургія: драма “Шакунтала”, повісті Дандіна “Походеньки десяти принців”.

Скульптура дістала найбільшого розвитку: колона Чандрахупти ІІ в Делі з нержавіючого заліза; велика бронзова статуя Будди в Султанганджі.

Культура Китаю

Письмо: ієрогліфи.

Книга Змін “І Цзин” – дуалістична структура світу. Символічна суть – взаємодія чоловічої (сонячної, активної) сили Янь та жіночої (темної, пасивної) сили Інь.

Філософсько-релігійні системи

Конфуціанство – державна ідеологія з 202  до 1911 рр. Зазначалося, що звичай, ритуал, мораль – вищі за закон, слід піклуватися про долю сім’ї, суспільства, держави.

Засновник – Конфуцій (Кун-цзи), VI ст. до н.е. Він поширює на суспільство принцип стосунків у великій сім’ї (клані) за допомогою правил лі (почуття кланової єдності, сімейного обов’язку). При цьому Конфуцій виходить із соціально-сімейної ієрархії: государ має бути государем, сановник – сановником, батько – батьком, син – сином. Характерний моральний / етичний принцип взаємності: народу и держави, підданих і властителя. Поєднання східної державності з принципом людяності через побудову тоталітаризму з “людським обличчям”.

Даосизм (дао – шлях) – свобода як розчинення у природі (злиття з природою). Засновник Лао-цзи вважав, що людина відкриває свою безкінечність, якщо йде за природністю, зливається з безкінечним шляхом великого життя природи. Недіяння – повне злиття з природною послідовністю речей, коли відпадає необхідність у нарочитій активності. Істина людини – в єдності з космосом (коли недіяння досягає досконалості, то зникає страх перед смертю).

Архітектура: монументальна, палацова, пагоди – Даньята у Сіані (60 м).

Скульптура: бронзове литво з декорованою поверхнею (дракони, дзвони для пагод), статуї Будди, постаті танцівниць і бодхисатв.

Живопис: вазопис – “жанр квітів та птахів”, на сувою. Тушшю на шовку, папері.

Виробництво порцеляни (прозорої, розписаної синіми фарбами, кольорової (з ХV ст.), пороху.