Тема 6. Європейська та російська

культура Просвітництва

та нового часу (XVІІ – XІХ ст.)

Семінарське заняття 6

Європейська та російська культура Просвітництва

та нового часу (XVІІ – XІХ ст.)

(Рекомендується відвідування органного залу,

Харківського академічного театру опери та балету)

1. Соціокультурні основи європейського Просвітництва (XVІІ-XVІІІ ст.). Наукова революція. Зародження раціоналізму.

2. Ідеологія та філософія Просвітництва. Влада в ментальності людини в добу Просвітництва.

3. Стильові та жанрові особливості в художній культурі XVІІ-XVІІІ ст.

4. Наука та освіта. Німецька класична філософія.

5. Влада в ментальності людини нового часу.

6. Стильові та жанрові особливості в художній культурі XІХ ст.

7. Розквіт музичної культури.

8. Перегляд системи цінностей в ХІХ ст.

Соціокультурні основи європейського Просвітництва (xvіі – xvііі ст.). Наукова революція. Зародження раціоналізму

Просвітництво – період, що охоплює кінець XVІІ-XVІІІ ст. Цю епоху ще називають “століттям розуму”, бо головна ідея її полягала в освіті, вихованні, залученні до знань усіх і кожного.

Характеристика епохи:

– на зміну феодальній ідеології прийшов час філософів, соціологів, економістів, літераторів;

– наука орієнтується на задоволення суспільних потреб. Раціоналізм – світоглядна домінанта доби Просвітництва;

– утвердження державності в багатьох європейських народів;

– політична революція у Франції;

– філософська та естетична революції в Німеччині;

– встановлення буржуазних стосунків;

– встановлення позитивних загальнолюдських цінностей;

– російська культура поступово стає частиною світової культури.

Промислова революція – друга революція у виробничих силах людства, яка розпочалася наприкінці ХVIII ст. в Англії та закінчилася тільки в індустріальних країнах. Характеризувалася переміщенням діяльності людини з сільського господарства у промисловість, переходом від виробництва продуктів до виробництва речей.

Математика: Р. Декарт (аналітична геометрія), І. Ферма (теорія чисел), Г. Лейбніц, С. Лаплас (астрономія). Фізика: Е. Торичеллі (атмосферний тиск), Х. Гюйгенс (“Трактат про світло” – хвильова теорія), У. Гілберт (“Про магніт”), І. Ньютон. Наукове приладобудування: А. Левенгук (мікроскоп), Г. Галілей (телескоп), Д. Уатт (паровий двигун). Біологія: А. Левенгук, Ж.Б. Ламарк (основи еволюційного вчення).

Ідеологія та філософія Просвітництва

Філософія

Німеччина: Лейбніц ( раціоналізм), Юм, І. Кант (агностицизм). Англія: Ф. Бекон, Дж. Локк, Д. Гоббс (матеріалістичний сенсуалізм).

Просвітителі

Англія: Дж. Локк (теорія виникнення держави, правова рівність індивідів); Т. Гоббс “Левіафан”. Франція: Ф.М. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, Ш.Л. Монтеск’є “Про дух законів”, Б. Спіноза (деїзм); П.А. Гольбах “Система природи” (метафізичний матеріалізм). Німеччина: Х. Вольф, Г. Лейбніц, І. Кант (засновник критицизму, звільнення людини у моральному та інтелектуальному cенсі), Г.Е. Лесінг, І.Г. Герде. Росія: Ф. Прокопович (українець за походженням), М.В. Ломоносов (засновник російського просвітництва), М.І. Новиков; А. Кантемір, О.П. Куніцин (моральна філософія), І.П. Пнін “Людина”, О.Ф. Бестужев, О.Я. Поленов, Я.П. Козельський, Д.С. Анічкін, О.М. Радищев, В.К. Тредіаковський “Новий та короткий спосіб щодо створення російських віршів”.

Історія: М.М. Карамзін “Історія держави Російської” (у 12 томах).

Освіта. У Росії стає державною справою: професійні школи (Навігацька, Артилерійська, Інженерна, Медична, Академія наук (1724 р.), Московський університет (М. В. Ломоносов); Перший природничо-історичний музей – кунсткамера.